Модуль 1.

РОЗКЛАД ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

студентів III курсу (спеціальність «Стоматологія»)

з дисципліни «Внутрішня медицина»

на весінній семестр 2015-2016 н.р.

Завідувач кафедри загальної практики –

сімейної медицини, д. мед. н., професор Михайловська Н.С.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДИСЦИПЛІНА: «ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА»

(назва навчальної дисципліни)

РОБОЧА ПРОГРАМА

підготовки спеціаліста

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму 1201 «медицина»

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 7.12010005 «стоматологія»__________

(шифр і назва спеціальності)

2015рік

Робоча програма обговорена та затверджена на засіданні кафедри.

Змін та доповнень немає.

«_ 27 _»___ серпня _______2015 р., протокол № _ 1 _

Завідувач кафедри

загальної практики – сімейної медицини

д.мед.н., професор ________ Н. С. Михайловська

ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни «Внутрішня медицина»

складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки

____________________ спеціаліст

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

напряму 1201 «медицина»

спеціальності 7.12010005 «стоматологія»

за навчальним планом, затвердженим наказом МОЗ України від 07.12.2009р. за № 929 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації за спеціальністю «Стоматологія»; та доповнень до навчального плану, затвердженого наказом МОЗ України від 08.07.2010р. № 541 «Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» за спеціальністю «стоматологія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є основи діагностики та лікування найбільш поширених захворювань внутрішніх органів, тактики лікаря-стоматолога по відношенню до хворих із соматичною патологією.

Міждисциплінарні зв'язки: вивчення дисципліни: «Внутрішня медицина» базується на знаннях, здобутих при вивченні дисципліни: «Пропедевтика внутрішньої медицини», а також на кафедрах медикобіологічного профілю (анатомія, фізіологія, біохімія, патологічна анатомія, патофізіологія) та в процесі навчання інтегрується в навички семіотичного мислення.

Програма навчальної дисципліни складається з 2 модулів. Всього годин 255 8, 5 кредити ECTS (лекцій – 40, практичних занять – 150, СРС – 65).

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» навчитися розпізнавати за зовнішніми ознаками та даними анамнезу найбільш поширені внутрішні хвороби та їх ускладнення, які загрожують життю пацієнтів, та знати тактику лікаря-стоматолога по відношенню до хворих із соматичною патологією; вміти оцінювати значення соматичної патології для виникнення та перебігу патології слизової оболонки ротової порожнини та роль патології ротової порожнини в розвитку соматичних захворювань.

1.2. Основним завданням вивчення дисципліни «Внутрішня медицина» є навчання основам лікарської етики та деонтології; вивчення етіології, клінічної діагностики основних внутрішніх хвороб та їх ускладнень згідно переліку Освітньо-професійної програми; навчання принципам сучасної медикаментозної та немедикаментозної терапії невідкладних станів; визначення ролі лікаря-стоматолога в профілактиці внутрішніх хвороб; вдосконалення питання санітарно-просвітницької роботи.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

· основні методи діагностики патології внутрішніх органів за синдромним та нозологічним принципами;

· принципи формуліровки клінічного діагнозу захворювань, які потребують особливої тактики лікаря-стоматолога,

· принципи надання невідкладної лікарської допомоги при невідкладних станах та надання невідкладної лікарської допомоги при станах, що загрожують життю та здоров’ю хворих згідно переліку, наведеному в Освітньо-професійній програмі.

вміти:

· вміти визначити попередній клінічний діагноз соматичних захворювань та виділити захворювання, що потребують особливої тактики ведення пацієнта;

· вміти призначити лікування при соматичних захворюваннях, надати необхідну невідкладну допомогу та виділити захворювання, що потребують особливої тактики ведення пацієнта;

· вміти оцінювати вплив стоматологічної патології та захворювань зубощелепної системи на виникнення і перебіг хвороб внутрішніх органів;

· визначитись у ролі та місці лікаря-стоматолога в профілактиці внутрішніх хвороб та їх ускладнень.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 255 годин 8, 5 кредитів ECTS.

2. ІНФОРМАЦІЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1.

«Основи внутрішньої медицини: хвороби органів дихання, хвороби органів кровообігу, ревматичні хвороби, хвороби органів травлення»

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Хвороби органів дихання

Конкретні цілі:

· проводити опитування та фізікальне обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання;

· обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в пульмонології, визначити показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення;

· визначити етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань органів дихання;

· виявляти типову клінічну картину основних захворювань органів дихання;

· виявляти основні варіанти перебігу та ускладнень основних захворювань органів дихання;

· складати план обстеження хворих із захворюваннями органів дихання;

· на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити диференційний діагноз, обґрунтовувати та формулювати клінічний діагноз при основних захворюваннях органів дихання;

· призначити лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях органів дихання;

· діагностувати та надавати допомогу при гострій дихальній недостатності;

· обґрунтовувати необхідність виконання плевральної пункції;

· знати особливості тактики лікаря-стоматолога при хворобах органів дихання;

· виконувати пікфлуометрію;

· демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.

Тема 1. Бронхіальна астма.

Визначення. Етіологія, особливості патогенезу. Класифікація за важкістю та перебігом. Клінічні прояви і зміни даних інструментальних методів дослідження в залежності від ступеня тяжкості. Диференційний діагноз. Ускладнення. Критерії ступенів тяжкості бронхіальної астми. Лікування залежно від ступеня тяжкості. Невідкладна допомога при нападі бронхіальної астми. Значення санації ротової порожнини для первинної та вторинної профілактики бронхіальної астми. Зміни з боку ротової порожнини. Роль лікаря-стоматолога щодо запобігання тяжким ускладненням та надання невідкладної допомоги на своєму робочому місці. Прогноз та працездатність.

Тема 2. ХОЗЛ. Емфізема легень.

Визначення. Значення паління, екологічних, професійних факторів та інфекції у розвитку хронічного бронхіту та емфіземи легень. Класифікація. Клінічні прояви, зміни даних додаткових інструментальних методів дослідження залежно від стадії (ступеня тяжкості). Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування залежно від ступеня тяжкості. Первинна та вторинна профілактика. Зміни з боку ротової порожнини. Роль лікаря-стоматолога щодо запобігання тяжким ускладненням та надання невідкладної допомоги на своєму робочому місці. Прогноз та працездатність

Тема 3. Пневмонії. Легенева недостатність.

Пневмонії. Визначення. Найбільш розповсюджені етіологічні фактори. Класифікація. Клінічні прояви та їх особливості при негоспітальній, нозокоміальній, аспірацій ній пневмонії та пневмонії у осіб з тяжкими дефектами імунітету. Зміни даних інструментальних і лабораторних методів дослідження залежно від ступеня тяжкості. Диференційний діагноз. Ускладнення. Диференційоване лікування.

Значення санації ротової порожнини для первинної та вторинної профілактики. Зміни з боку ротової порожнини. Роль лікаря-стоматолога щодо запобігання тяжким ускладненням та надання невідкладної допомоги на своєму робочому місці. Прогноз та працездатність.

Легенева недостатність. Визначення. Класифікація. Причини виникнення. Особливості клінічного перебігу різних форм. Діагностика, роль дослідження функції зовнішнього дихання. Диференційний діагноз. Лікувальна тактика. Первинна та вторинна профілактика. Зміни з боку ротової порожнини. Роль лікаря-стоматолога щодо запобігання тяжким ускладненням та надання невідкладної допомоги на своєму робочому місці. Прогноз та працездатність.