Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Слово вчителя. Твори Л. Толстого – це художнє дослідження життя, що охоплює найважливіші сфери суспільного та особистого






Слово вчителя

Твори Л. Толстого – це художнє дослідження життя, що охоплює найважливіші сфери суспільного та особистого, побуту епохи. У ньому письменник висвітлює свої філософські, морально-етичні погляди. У 60-ті роки ХІХ ст., час реформ і соціальної кризи, Толстой написав історичний роман-епопею «Війна і мир», у якому його «думка народна» висвітлювала історію та пояснювала сучасність. Роман «Анна Кареніна» був написаний у 1870-ті роки, і головною думкою, що охоплювала не тільки сучасність, але й майбутнє країни та народу, була «думка сімейна».

У чому ж виражається «думка сімейна» Л. Толстого?

1. Сім’я, побудована на справжньому почутті кохання, може стати основою суспільства;

2. Кожна людина має право на особисте щастя;

3. За своє щастя потрібно боротися;

4. Не можна нехтувати нормами християнської моралі й етики;

5. Шлюб, сім’я, життя – це не лише щастя, але й за Л. Толстим, «наймудріша справа на світі», «найважча і

найважливіша справа життя».

Уперше ідея сюжету роману виникає ще у 1870 році, але працювати над романом Толстой розпочав через три роки. Поштовхом до початку було перечитування роману Пушкіна «Євгеній Онєгін». Навіть у заголовок Толстой, як і Пушкін у романі, виніс ім’я та прізвище головної героїні. Його Анна Кареніна, умовно кажучи, - це Тетяна Ларіна, яка переступила звичаї тодішнього суспільства й дала волю своїм почуттям. Толстой зізнавався, що Пушкін «наче розв’язав усі… сумніви». Він нібито підказував форму і концепцію сучасного вільного роману.

 

2. Бесіда, робота зі словником літературознавчих термінів

- Пригадаймо, що таке роман. (Роман – великий за обсягом епічний твір, у якому доля особистості простежується у зв’язку з долею суспільства, епохи в художньому просторі та часі).

Толстой руйнував традиційні «відомі межі» романного жанру, коли загибель чи весілля героя ставали завершенням сюжету, крапкою в історії персонажів.

Слово вчителя

Критики-сучасники закидали письменникові, що в сюжеті його твору немає стрункості, єдності, сюжетні лінії є незалежними одна від одної. Толстой підкреслював: цілісність роману не в зовнішніх фабульних побудовах, а у «Внутрішньому зв’язку», що визначається загальною ідеєю. «У галузі знання існує центр, - пише Толстой, - і від нього йде незчисленна кількість радіусів. Поняття «одноцентричності» було покладено в основу філософії життя письменника. Це відбулося і в романі «Анна Кареніна», у якому створено два кола: коло Левіна і коло Анни. Коло Левіна значно ширше: його історія починається раніше, ніж історія Анни, і триває після її загибелі. Твір завершується не катастрофою на залізниці (7ч.), а моральними пошуками Левіна і його намаганням створити «позитивну програму» оновлення приватного й суспільного життя (8ч.). Коло Анни Кареніної, яке можна назвати колом життя «виключень», постійно звужується, стискується й призводить героїню до відчаю; коло Левіна – коло «справжнього життя». Воно розширюється й не має чітких меж, як і саме життя.

 

4. Визначення основних елементів сюжету роману:

- експозиція (знайомство з героями)

- зав’язка першої сюжетної лінії (знайомство Анни і Вронського на вокзалі); Зав’язка другої сюжетної лінії

(відмова Левіну з боку Кіті);

- розвиток дії; кілька кульмінаційних моментів (падіння Вронського з коня та поразка його на змаганнях;

признання Анни чоловікові; народження дитини і хвороба Анни; зустріч з сином; освідчення Левіна);

 

- розв’язка першої сюжетної лінії (смерть Анни); розв’язка другої сюжетної лінії (роздуми Левіна, його пошук

«позитивної програми»).

 

5. Визначення проблематики роману:

- сім’ї і шлюбу (роль сім’ї у життя людини);

- кохання;

- взаємини батьків і дітей (право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед

членами своєї сім’ї, передусім дітьми – доля Сергія Кареніна та маленької Ані);

- місце людини в суспільстві;

- сенсу буття;

- життя та смерті;

-обов’язку і відповідальності.

 

V. Домашнє завдання;

- Дати відповіді на запитання, залучаючи, якщо можливо, цитати з тексту:

1) як починається історія Анни і Вронського?;

2) як розкривається Анна в епізодах примирення Доллі з чоловіком, знайомстві з Кіті, з дітьми Доллі?;

3) як змінюється ставлення Кіті до Анни на балу?;

4) що ми знаємо про заміжжя Анни?;

5) чи намагається Анна боротися зі своїм почуттям до Вронського?;

6) які деталі свідчать про несумісність Анни і її чоловіка?;

7) чи було кохання єдиним талантом Анни?;

8) як складалися взаємини Анни і Вронського на початку їх кохання?;

9) прокоментуйте епізод пологів Анни. За що Анна просить Кареніна вибачення і що відчуває після

одужання?;

10) яку роль відіграє у творі опис мандрівки Анни і Вронського до Італії?;

11) якою є головна мета повернення Анни в Росію?;

12) як Анна ставилась до своїх дітей?;

13) прокоментуйте епізод у театрі?;

14) що спричинило загибель Анни?;

15) як ви вважаєте: чи була Анна суперечливою натурою і чому?

- Виконання завдання пошуково-дослідницького характеру. Основним художнім принципом втілення проблематики роману «Анна Кареніна» є художній паралелізм. Доведіть цю тезу на прикладі першої зазначеної проблеми роману – проблеми сім’ї та шлюбу, заповнюючи таблицю, по можливості, цитатами з тексту.

 

Сім’я «неправильна» Хто були батьки, хто виховував, де виховувався, де вчився Сім’я «правильна» Хто були батьки, хто виховував, де виховувався, де вчився
Сім’я Анни та Олексія Кареніна   Сім’я Левіна та Кіті  
Сім’я Анни та Вронського      
Сім’я Стіви та Доллі Облонських      

 

Домашнє завдання: опрацювати статті в підручнику ст.196-206; дати відповіді на запитання; заповнити таблицю та опрацювати статті підручника ст. 207-216 (деталізація завдання далі)

 

 

Тема уроку. Психологічна глибина та суперечливість образу А. Кареніної з одноіменного

роману Л. Толстого. «Діалектика душі» толстовських героїв у романі «Анна

Кареніна». Інші герої твору.

Мета уроку: допомогти учням розкрити образ А. Кареніної й глибше зрозуміти його значення, дослідити

майстерність автора у його створенні; розвивати навички характеризування образів, уміння

визначити головне й художні деталі; виховувати кращі людські якості, естетичні смаки.

 

Хід уроку

 

 

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Між автором і головним героєм роману складаються «непрості взаємини»: Л, Толстой співчуває Анні, але не приймає її вибору; розуміє мотиви, які штовхнули її на такий небезпечний крок, як зрада чоловікові, і відмовляється заплющувати очі на зворотний бік цього рішення. Розібратися в суперечливості й психологічній глибині образу Анни ми й спробуємо на уроці.

 

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Формування вмінь та навичок

 

1. Слово вчителя

Дослідники творчості Л. Толстого стверджують, що великий вплив на письменника мав роман у віршах О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Історія Анни починається з того місця, де завершилася історія Тетяни Ларіної. Толстой нібито замислюється над тим, а що було б з пушкінською Тетяною, якби вона не відкинула домагань Онєгіна й порушила свій обов’язок щодо законного чоловіка. До речі, у першому варіанті роману героїню Толстого звали Тетяною. Як більшість героїв роману, Анна має своїх прототипів. Один із них – Марія Олександрівна Гартунг (1832-1919), донька О. Пушкіна. Але нагадує вона Анну «не характером, не життям, а зовнішністю». Другий прототип – Анна Степанівна Пирогова, яку нещасливе кохання призвело до загибелі – вона кинулась під товарний потяг. Реальні факти дійсності не становили творчий задум автора. «Треба спостерігати багато однорідних людей, щоб створити один певний тип», говорив Л. Толстой.

 

2. Евристична бесіда

Відповіді на запитання, які характеризують Анну Кареніну (питання були надані у домашній роботі першої

лекції «Жанрові та концептуальні особливості роману…» 10-а – 18.01.16, 10-б – 19.01.16 р.

 

V. Домашнє завдання

Зробіть узагальнюючі висновки бесіди, продовжуючи речення: «На мою думку, образ Анни Кареніної…» -

твір-мініатюра (усно) 10-а – 18.01.16, 10-б – 19.01.16 р.

 

 

 

Тема уроку. «Діалектика душі» толстовських героїв у романі «Анна Кареніна»,

пластичність змалювання. Інші герої твору.

 

Мета уроку: Допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості та значення образів твору; розвивати

навички характеризування героїв у всій їх складності та суперечливості; виховувати кращі

людські якості, естетичні смаки.

Я без вагань назвав «Анну Кареніну»

Одним із найвизначнішим соціальних

романів у всій світовій літературі.

Т. Манн

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Виконання завдання пошуково-дослідницького характеру. Основним художнім принципом втілення проблематики роману «Анна Кареніна» є художній паралелізм. Доведіть цю тезу на прикладі першої зазначеної проблеми роману – проблеми сім’ї та шлюбу, заповнюючи таблицю, по можливості, цитатами з тексту (домашнє завдання, яке було надано у першій лекції)

Висновок: Каренін і Анна були сиротами, не мали в дитинстві справжньої сім’ї. Вронський виховувався в Пажському корпусі, адже мати, «світська левиця» займалась тільки собою. Отже, навички сімейного життя, сімейні традиції не були в них закладені змалку, і це не сприяло створенню міцних власних сімей. Велике значення мало також розвинене чи не дуже розвинене почуття обов’язку та багато інших факторів.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Відомий німецький письменник Томас Манн сказав (звернутися до епіграфа уроку). І це не дивно, адже під пером Л. Толстого ожили картини російського життя цілої епохи, усі «віяння часу» перехідної доби 70-х років ХІХ ст., знайшли відображення найрізноманітніші типи людей. Картину доби в особах ми відтворюватимемо на уроці.

 

ІV. Оголошення теми й мети уроку

V. Формування вміння та навичок

1. Слово вчителя

Те, що відбувається в нашій душі, не завжди можна описати словами: відчуття, почуття, переживання, страхи. А зобразити цей складний психологічний процес – зробити таємне явним та втілити у слова – завдання надскладне. Але Л. Толстой майстерно впорався із ним за допомогою різноманітних прийомів, зокрема внутрішніх монологів. «Внутрішні монологи у творах Л. Толстого, - як зазначає літературознавець

В.О. Ковальов, - висвітлює те, як його реагують на ті чи інші явища життя, як переосмислюють їх, з’ясовуючи для себе різноманітні життєві питання, як пізнають себе, свій внутрішній світ, як виражають своє ставлення до оточуючих та оточення, як відшукують моральні норми, щоб керуватися ними у своїй поведінці… Толстовські внутрішні монологи героїв завжди висвітлюють їх справжній душевний стан певної миті, показують їх справжні почуття, справжнє ставлення до навколишнього оточення». Це поняття називають «діалектикою душі»

 

2. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

- Учитель. Знайдіть приклади внутрішніх монологів Анни Кареніної, прокоментуйте їх, з’ясуйте роль у творі для розкриття «діалектики душі» головної героїні.

Анна., познайомившись із Вронським і відчувши потяг до нього, намагається позбутися цих почуттів. Вона вирішує приділяти більше уваги своєму синові, чоловікові. Намагається переконати себе в тому, що Каренін «Хороша людина, правдива, добра й чудова у своїй сфері». Але водночас відзначає подумки неприємну деталь, якої раніше не помічала: «вуха у нього так дивно стирчать.

(Знайти в тексті роману внутрішній монолог Анни, коли вона посварилась із Вронським і шукаючи виходу із «глухого кута», розмірковує. Завдання додому)

-Учитель. Крім внутрішнього монологу є ще інші прийоми, які допомагають авторові розкрити образи твору «діалектику душі» - це пряма авторська характеристика, розповідь про героя.

(Знайти в тексті авторську характеристику брата Анни Кареніної Стіви Облонського. Завдання додому)

VІ. Домашнє завдання

- знайти в тексті роману внутрішній монолог Анни, коли вона посварилась із Вронським і шукаючи виходу із

«глухого кута», розмірковує;

- знайти в тексті авторську характеристику брата Анни Кареніної Стіви Облонського

- поділити представників «вищого класу» за ставленням до вчинку Анни.

- скласти колективний портрет «вищого світу» - міні-твір (усно) 10-а – 25.01, 10-б – 26.01.16 р.

 

Тема уроку. Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у

романі

 

Мета уроку: допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості образу Левіна, його зв'язок із

автором; розвивати навички характеризування героїв, зіставлення явищ літературного та

реального життя, уміння висловлювати свої думки й обґрунтовувати їх; виховувати кращі

людські якості, активну громадську позиці

 

У житті є тільки одне безперечне щастя –

жити для інших

Л. Толстой

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Учитель. (Зачитує епіграф уроку). Так писав Л. Толстой. Як саме треба жити для інших – над цим замислювалися і письменник і персонаж роману, наділений автобіографічними рисами, - Костянтин Левін. Ці питання ми й обговорюватимемо на уроці.

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІV. Формування вмінь та навичок

 

1. Слово вчителя. У романі дві сюжетні лінії, два головних героя – А. Кареніна та К. Левін. Саме вони кидають виклик суспільству, що наскрізь просякнуте обманом; проте й між собою вони – антоганісти. Перемагає Левін, а Кареніна катастрофічно програє. Чому? На відміну від Анни, Левін не тільки відмовляється дотримуватись умовностей «Вищого світу», але й протиставляє їм свої ідеали.

 

2. Евристична бесіда (д ати відповіді на запитання, залучаючи, якщо можливо, цитати з тексту):

- Що ми дізнаємося про Левіна під час першої зустрічі з ним у романі (опис зовнішності, соціальний статус,

спосіб життя в селі, суспільна діяльність, ставлення до міського способу життя на прикладі його

товариша Стіви Облонського)?

- Якою є його мета приїзду до Москви?

- Як відбувається одруження Левіна?

- Як і під впливом чого змінюються погляди Левіна наприкінці твору?

- Як бачить Левін майбутнє народу?

- Яку метафору використовує Л. Толстой, щоб описати пошуки героєм правди?

- Про що думає Левін наприкінці твору і як це перегукується з думками автора?

- У чому полягає патріархальний ідеал Левіна?

- Складіть загальний психологічний портрет Левіна (домашнє завдання)

 

3. Коментування вчителя. К. Левін – автобіографічний герой. Автор дав йому «промовляючи» прізвище, утворивши його від імя – Лев. У романі «Анна Кареніна» відсутні філософські, публіцистичні авторські роздуми, тому автор вклав в уста улюбленого позитивного героя свої думки, ідеали, програму перетворення суспільства. Лев Миколойович сам пройшов через подвійний пошук істини – самоаналізування та «опрощення»(1). Такий самий шлях він запропонував і рупору своєї позиції, героєві-ідеалу Левіну.

 

V. Домашнє завдання: скласти загальний психологічний портрет К. Левіна. 10-а – 25.01, 10-б – 26.01.16 р.

 

 

 

1. Просте життя або спрощення (анг. simle living) – просте життя, рос. опрощення) – вибір людиною способу

життя, пов’язаного з відмовою від більшості благ цивілізації. Причини такого вибору можуть бути різними –

етичними, релігійними, екологічними. Термін відомий завдяки навчанню Л. Толстого. Спрощення не слід

змішувати з аскетизмом.

2. Аскетизм (від грец. Аскеза – «вправа»), аскетизм вид духовної практики; навмисне самообмеження або

виконання важких обітниць. Мете аскези – досягти певних духовних цілей та набути надприродних здібностей.

Подібна практика поширена у багатьох типах релігії (буддизмі, індуїзмі, ісламі, іудаїзмі, християнстві) та у всіх

типах культур.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.