Слово вчителя. Твори Л. Толстого – це художнє дослідження життя, що охоплює найважливіші сфери суспільного та особистого

Слово вчителя

Твори Л. Толстого – це художнє дослідження життя, що охоплює найважливіші сфери суспільного та особистого, побуту епохи. У ньому письменник висвітлює свої філософські, морально-етичні погляди. У 60-ті роки ХІХ ст., час реформ і соціальної кризи, Толстой написав історичний роман-епопею «Війна і мир», у якому його «думка народна» висвітлювала історію та пояснювала сучасність. Роман «Анна Кареніна» був написаний у 1870-ті роки, і головною думкою, що охоплювала не тільки сучасність, але й майбутнє країни та народу, була «думка сімейна».

У чому ж виражається «думка сімейна» Л. Толстого?

1. Сім’я, побудована на справжньому почутті кохання, може стати основою суспільства;

2. Кожна людина має право на особисте щастя;

3. За своє щастя потрібно боротися;

4. Не можна нехтувати нормами християнської моралі й етики;

5. Шлюб, сім’я, життя – це не лише щастя, але й за Л. Толстим, «наймудріша справа на світі», «найважча і

найважливіша справа життя».

Уперше ідея сюжету роману виникає ще у 1870 році, але працювати над романом Толстой розпочав через три роки. Поштовхом до початку було перечитування роману Пушкіна «Євгеній Онєгін». Навіть у заголовок Толстой, як і Пушкін у романі, виніс ім’я та прізвище головної героїні. Його Анна Кареніна, умовно кажучи, - це Тетяна Ларіна, яка переступила звичаї тодішнього суспільства й дала волю своїм почуттям. Толстой зізнавався, що Пушкін «наче розв’язав усі… сумніви». Він нібито підказував форму і концепцію сучасного вільного роману.

2. Бесіда, робота зі словником літературознавчих термінів

- Пригадаймо, що таке роман. (Роман – великий за обсягом епічний твір, у якому доля особистості простежується у зв’язку з долею суспільства, епохи в художньому просторі та часі).

Толстой руйнував традиційні «відомі межі» романного жанру, коли загибель чи весілля героя ставали завершенням сюжету, крапкою в історії персонажів.

Слово вчителя

Критики-сучасники закидали письменникові, що в сюжеті його твору немає стрункості, єдності, сюжетні лінії є незалежними одна від одної. Толстой підкреслював: цілісність роману не в зовнішніх фабульних побудовах, а у «Внутрішньому зв’язку», що визначається загальною ідеєю. «У галузі знання існує центр, - пише Толстой, - і від нього йде незчисленна кількість радіусів. Поняття «одноцентричності» було покладено в основу філософії життя письменника. Це відбулося і в романі «Анна Кареніна», у якому створено два кола: коло Левіна і коло Анни. Коло Левіна значно ширше: його історія починається раніше, ніж історія Анни, і триває після її загибелі. Твір завершується не катастрофою на залізниці (7ч.), а моральними пошуками Левіна і його намаганням створити «позитивну програму» оновлення приватного й суспільного життя (8ч.). Коло Анни Кареніної, яке можна назвати колом життя «виключень», постійно звужується, стискується й призводить героїню до відчаю; коло Левіна – коло «справжнього життя». Воно розширюється й не має чітких меж, як і саме життя.

4. Визначення основних елементів сюжету роману:

- експозиція (знайомство з героями)

- зав’язка першої сюжетної лінії (знайомство Анни і Вронського на вокзалі); Зав’язка другої сюжетної лінії

(відмова Левіну з боку Кіті);

- розвиток дії; кілька кульмінаційних моментів (падіння Вронського з коня та поразка його на змаганнях;

признання Анни чоловікові; народження дитини і хвороба Анни; зустріч з сином; освідчення Левіна);

- розв’язка першої сюжетної лінії (смерть Анни); розв’язка другої сюжетної лінії (роздуми Левіна, його пошук

«позитивної програми»).

5. Визначення проблематики роману:

- сім’ї і шлюбу (роль сім’ї у життя людини);

- кохання;

- взаємини батьків і дітей (право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед

членами своєї сім’ї, передусім дітьми – доля Сергія Кареніна та маленької Ані);

- місце людини в суспільстві;

- сенсу буття;

- життя та смерті;

-обов’язку і відповідальності.

V. Домашнє завдання;

- Дати відповіді на запитання, залучаючи, якщо можливо, цитати з тексту:

1) як починається історія Анни і Вронського?;

2) як розкривається Анна в епізодах примирення Доллі з чоловіком, знайомстві з Кіті, з дітьми Доллі?;

3) як змінюється ставлення Кіті до Анни на балу?;

4) що ми знаємо про заміжжя Анни?;

5) чи намагається Анна боротися зі своїм почуттям до Вронського?;

6) які деталі свідчать про несумісність Анни і її чоловіка?;

7) чи було кохання єдиним талантом Анни?;

8) як складалися взаємини Анни і Вронського на початку їх кохання?;

9) прокоментуйте епізод пологів Анни. За що Анна просить Кареніна вибачення і що відчуває після

одужання?;

10) яку роль відіграє у творі опис мандрівки Анни і Вронського до Італії?;

11) якою є головна мета повернення Анни в Росію?;

12) як Анна ставилась до своїх дітей?;

13) прокоментуйте епізод у театрі?;

14) що спричинило загибель Анни?;

15) як ви вважаєте: чи була Анна суперечливою натурою і чому?

- Виконання завдання пошуково-дослідницького характеру. Основним художнім принципом втілення проблематики роману «Анна Кареніна» є художній паралелізм. Доведіть цю тезу на прикладі першої зазначеної проблеми роману – проблеми сім’ї та шлюбу, заповнюючи таблицю, по можливості, цитатами з тексту.

Домашнє завдання: опрацювати статті в підручнику ст.196-206; дати відповіді на запитання; заповнити таблицю та опрацювати статті підручника ст. 207-216 (деталізація завдання далі)

Тема уроку. Психологічна глибина та суперечливість образу А. Кареніної з одноіменного

роману Л. Толстого. «Діалектика душі» толстовських героїв у романі «Анна

Кареніна». Інші герої твору.

Мета уроку: допомогти учням розкрити образ А. Кареніної й глибше зрозуміти його значення, дослідити

майстерність автора у його створенні; розвивати навички характеризування образів, уміння

визначити головне й художні деталі; виховувати кращі людські якості, естетичні смаки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Між автором і головним героєм роману складаються «непрості взаємини»: Л, Толстой співчуває Анні, але не приймає її вибору; розуміє мотиви, які штовхнули її на такий небезпечний крок, як зрада чоловікові, і відмовляється заплющувати очі на зворотний бік цього рішення. Розібратися в суперечливості й психологічній глибині образу Анни ми й спробуємо на уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Формування вмінь та навичок

1. Слово вчителя