Соціологічне дослідження

Аналіз моніторингового дослідження щодо визначення рівня розвитку життєвої компетентності учнів 3 класу Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру

Під час проходження стажерської практики одним із завдань було проведення моніторингового дослідження щодо визначення рівня розвитку життєвої компетентності учнів.

Моніторингове дослідження проводилось серед учнів 3 класу Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру за такими напрямками:

– соціологічне дослідження;

– педагогічне дослідження;

– самооцінювальне дослідження;

– оцінювання батьків.

Кожен напрямок дослідження включав в себе 12 видів компетенцій:

1. Життєтворчі компетенції – здатність особистості самостійно, свідомо, творчо визначати, проектувати, здійснювати власне життя.

2. Компетенції життєздатності – це сукупність здатностей особистості, які пов’язані з її спроможністю розвивати та відтворювати на якісно високому рівні свій життєвий потенціал, застосовувати його для успішного, свідомого і творчого розв’язання життєвих завдань, творення власного життя.

3. Компетенції навчатися впродовж життя – це здатність і готовність особистості ефективно використовувати та швидко поповнювати, розширювати, інтегрувати власний досвід для вирішення нестандартних життєвих завдань.

4. Соціальні компетенції – здатність і готовність особистості до соціальної дії, соціальної активності та мобільності, набуття і виконання пов’язаних з ними соціальних ролей, гуманне ставлення до людей, свідоме ставлення до виконання сімейних ролей.

5. Сімейно-побутові компетенції – це здатність і готовність особистості до оволодіння навичками господарсько-побутової діяльності в сім’ї, сформованість уявлень про сутність родини, функції батьків, про родинні цінності, знання нормативно-правової бази, яка регулює сімейні відносини.

6. Інформаційні компетенції – це сукупність здатностей, які визначають успішність участі особистості в різноманітних інформаційних процесах, що відбуваються в суспільстві, визначають її спроможність шукати, опрацьовувати, використовувати, зберігати різноманітну інформацію.

7. Трудові (професійні) компетенції – це здатність і готовність особистості до продуктивної трудової діяльності, пов’язаної з побутом, господарюванням, професійними обов’язками, набуттям нових професійних навичок.

8. Політичні компетенції – це сукупність здатностей особистості, які визначають рівень її політичної і правової культури, міру і успішність її політичної активності, відповідність її життєдіяльності правовим нормам, встановлених державою.

9. Культурно-дозвіллєві компетенції – це здатність особистості доцільно розподіляти свій час, вміння планувати свій культурний відпочинок.

10. Екологічні компетенції – це здатність і готовність особистості усвідомлювати себе часткою природи, відчувати відповідальність за неї як за національне багатство, проводити активну екологічну діяльність та нетерпимо ставитися до тих, хто завдає шкоди природі.

11. Комунікативні компетенції – сукупність здібностей, пов’язаних з ефективним спілкуванням, а саме: володіння рідною мовою; наявність вмінь, пов’язаних з розумінням психологічних особливостей спілкування; здатність та готовність до реалізації навичок уникнення та розв’язання конфліктів; володіння навичками самопрезентації.

12. Полікультурні компетенції – це здатність особистості жити разом, готовність до порозуміння з представниками інших культур, готовність до міжкультурного діалогу, співпраці з представниками інших мов, культур, релігій.

Співвідношення рівнів розвитку життєвої компетентності вихованців відповідає наступному діапазону відсоткових показників:

– високий рівень – 83, 4%-100%;

– достатній рівень – 72, 3%-83, 3%;

– середній рівень – 61, 2%-72, 2%;

– задовільний рівень – 50, 1%-61, 1%;

– низький рівень – 33, 3%-50%.

Метою дослідження було визначення рівня розвитку життєвих компетенцій учнів.

Предмет: рівень розвитку життєвих компетенцій учнів 3 класу.

Об’єкт: учні 3 класу (10 учнів).

Соціологічне дослідження

В Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі було проведено моніторингове дослідження з метою визначення рівня розвитку життєвих компетенцій учнів 3 класу. Дослідження проводилось у вигляді анкети, що має назву «Розвиток життєвих компетенцій учнів 2 – 4 класів». Анкета містить 22 питання. Кожне з питань відноситься до однієї з груп компетенцій.

Проведене анкетування показало, що рівень розвитку:

1) життєтворчих компетенцій складає 78, 3%;

2) компетенцій життєздатності – 57, 5%;

3) компетенцій навчатися впродовж життя – 83, 3%;

4) сімейно-побутових компетенцій – 71, 3%;

5) інформаційних компетенцій – 76, 6%;

6) політичних компетенцій – 81, 6%;

7) культурно-дозвіллєвих компетенцій – 65, 5%.

Анкета для 3 класу не передбачає питань, що стосуються соціальних, комунікативних, трудових, полікультурних та екологічних компетенцій.

Отримані дані графічно представлені у наступній гістограмі:

Рис. 1. Результати соціологічного дослідження

В ході аналізу отриманих даних можна дійти висновку, що достатній рівень розвитку мають життєтворчі компетенції, компетенції навчатися впродовж життя, інформаційні та політичні компетенції. Середній рівень: сімейно-побутові та культурно-дозвіллєві компетенції. На задовільному рівні розвинені компетенції життєздатності.

У зв’язку з такими результатами педагогам надаються рекомендації з метою підвищення рівня розвитку життєвої компетентності учнів
3 класу.

З метою підвищення рівня розвитку компетенцій навчатися впродовж життя рекомендовано проводити з дітьми заходи, що сприятимуть їх соціалізації в суспільстві. Це можуть бути інформаційні та мотиваційні хвилинки, бесіди на такі теми: «Вік живи – вік учись», «Навчання - скарб», «Користь від навчання». Вони мають за свою мету інформування учнів про користь навчання, мотивацію їх на позитивно-корисну діяльність, залучення їх до взаємодії з людьми в різних мікросоціумах. Необхідно залучати учнів до колективних видів діяльності. Діти мають усвідомити, що всі люди навчаються впродовж життя, що це надзвичайно корисно. Корисно проводити не лише групову, а й індивідуальну роботу, розвивати окремі якості кожної дитини.

Щоб підвищити рівень розвитку життєтворчих компетенцій необхідно проводити заходи, які сприятимуть розвитку у дітей творчості, творчої ініціативи. Необхідно сформувати в учнів навички проектування власної життєдіяльності, заохочувати їх до контролю та організації власного життєвого часу, створити умови, необхідні для самостійного прийняття учнем рішень. Рекомендується проводити хвилинки творчості, круглі столи, дискусії, лекції на теми: «Моє покликання», «Я – творча особистість», «Яким я бачу своє життя?», «Моє життя – мій вибір». Бажано давати дітям окремі завдання та свободу у їх виконанні, розвивати у них творчу уяву.

Розвитоку компетенцій життєздатності сприяють такі види роботи: фантазії на папері, школа ерудиції, творчі ігри, ігрові ситуації. Робота спрямована на розвиток у дітей уявлення стосовно організації ними свого вільного часу, вміння проявляти себе, відстоювати свою точку зору. Необхідно розвивати в учнів творчу ініціативу, організаторські здібності. Виховні заходи проводити за тематикою: «Моє життя – мій шлях», «Я сам будую своє майбутнє», «Я будівник свого життя».

З метою розвитку сімейно-побутових компетенцій рекомендується впроваджувати у навчально-виховний процес такі форми роботи: дискусія, бесіда, розмова по колу, розповідь педагога. Вони повинні бути спрямовані на інформування дітей про їх сімейні та побутові обов’язки, а також на мотивацію до їх виконання. Це можуть бути виховні заходи на теми: «Моя сім’я», «Які я маю обов’язки в сім’ї та як я їх виконую?», «Що для вас важливіше: сім’я чи школа?».

Розвитку культурно-дозвіллєвих компетенцій сприяють такі види роботи: пошукова діяльність, фантазії на папері, школа ерудиції, бесіда, творчі ігри, ігрові ситуації. Робота спрямована на розвиток у дітей уявлення стосовно організації ними свого вільного часу. Треба залучати дітей до діяльності в позакласний час, відвідування гуртків за інтересами, інформувати про те, як можна провести свій вільний час. Необхідно розвивати в учнів творчу ініціативу, організаторські здібності. Виховні заходи проводити за тематикою: «Що я роблю у свій вільний час?», «Моє хобі», «Мій улюблений гурток», «Моя улюблена гра».

З метою розвитку політичних компетенцій педагогам рекомендовано проводити з дітьми інформаційну роботу, а саме лекторії, бесіди, інформаційні хвилинки, розповіді педагогів. Окрім цього можна залучати дітей до моделювання ситуацій, самотестувань, читання періодичної літератури. Треба розповідати дітям про політичну ситуацію в нашій країні, про вибори президента, про існуючі політичні партії.

З метою розвитку інформаційних компетенцій педагогам рекомендовано проводити з дітьми інформаційну роботу, а саме бесіди, інформаційні хвилинки. Важливо розвивати у дітей бажання вчитись, допомагати дітям розподілять свій час. Треба навчити дітей знаходити та передавати інформацію. Виховні заходи проводити за тематикою: «Інформація – це сила»