Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Управління фінансуванням відновлення поза оборотних активів




 

Фінансування відновлення операційних позаоборотних активів зводиться до двох варіантів.
Перший грунтується на тому, що весь обсяг відновлення даних активів фінансується за рахунок власного капіталу.
Другий базується на змішаному фінансуванні відновлення операційних позаоборотних активів за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу.
Вибір відповідного варіанта фінансування відновлення операційних позаоборотних активів по підприємству в цілому здійснюється з урахуванням таких основних факторів:
• достатності власних фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства в майбутньому періоді;
• вартості довгострокового фінансового кредиту порівняно з рівнем прибутку, що генерується відновленими видами операційних позаоборотних активів;
• досягнутого співвідношення використання власного і позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стійкості підприємства;
• доступності довгострокового фінансового кредиту для підприємства.
Одним з найбільш складних завдань у процесі фінансування відновлення окремих видів операційних позаоборотних активів є вибір альтернативного варіанта – придбання цих активів у власність або їх оренда. У сучасних умовах орендні (лізингові) операції можуть здійснюватися підприємством у формі оперативного фінансового, поворотного й інших форм лізингу (оренди) позаоборотних активів.
Оперативний лізинг є господарською операцією, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами, що належать орендодавцю, на термін, який не перевищує їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням їх власнику після закінчення терміну дії лізингової угоди. Передані в оперативний лізинг основні засоби залишаються на балансі орендодавця.
Фінансовий лізинг є господарською операцію, що передбачає придбання орендодавцем за замовленням орендаря основних засобів із подальшою передачею їх у користування орендаря на термін, що не перевищує періоду повної їх амортизації з обов’язковою наступною передачею права власності на ці основні засоби орендарю. Фінансовий лізинг розглядається як один із видів фінансового кредиту. Основні засоби, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних засобів орендаря.
Поворотний лізинг є господарською операцією підприємства, що передбачає продаж основних засобів фінансовому інституту (банку, страховій компанії тощо) з одночасним зворотним одержанням цих основних засобів підприємством в оперативний або фінансовий лізинг. У результаті даної операції підприємство одержує фінансові засоби, які може використовувати для інших потреб.
Вирішуючи дилему оренди (лізингу) або придбання у власність окремих видів матеріальних і нематеріальних цінностей, що входять до складу відновлювальних операційних позаоборотних активів підприємства, варто виходити з переваг і недоліків орендних операцій. Розглянемо найважливіші фінансові аспекти здійснення даних операцій.
Основними перевагами оренди (лізингу) є:
а) збільшення ринкової вартості підприємства за рахунок одержання додаткового прибутку без придбання основних засобів у власність;
б) збільшення обсягу та диверсифікація господарської діяльності підприємства без суттєвого розширення обсягу фінансування його позаоборотних активів;
в) суттєва економія фінансових ресурсів на початковому етапі використання орендованих основних засобів;
г) зниження ризику втрати фінансової стійкості, так як оперативний лізинг не призводить до росту фінансових зобов’язань, а є позабалансовим фінансуванням основних засобів;
д) зниження потреби в активах підприємства з розрахунку на одиницю виробленої (реалізованої) продукції, тому що орендовані види основних засобів перебувають на балансі орендодавця. В умовах оподатковування майна це дозволяє зменшити розмір податкових платежів;
е) зниження бази оподатковування прибутку підприємства. Відповідно до чинного законодавства орендна плата включається до складу собівартості продукції, що зменшує розмір балансового прибутку підприємства. В умовах високого рівня оподатковування прибутку це дозволяє одержати суттєвий ефект;
ж) звільнення орендаря від тривалого використання капіталу в незавершеному будівництві при самостійному формуванні основних засобів (проектно-конструкторських робіт, фінансування наукових розробок, будівельно-монтажних робіт, освоєння нового виробництва тощо);
з) зниження фінансових ризиків, пов’язаних із моральним старінням і необхідністю прискореного відновлення основних засобів (при оперативному лізингу);
і) більш проста процедура одержання й оформлення довгострокового кредиту.
Основними недоліками оренди (лізингу) є:
а) подорожчання собівартості продукції у зв’язку з тим, що розмір орендної плати, звичайно, набагато вищий, ніж розмір амортизаційних відрахувань. Це може послабити позиції підприємства в ціновій конкуренції або знизити рівень рентабельності його господарської діяльності;
б) здійснення прискореної амортизації при фінансовому лізингу може виконуватися лише за згодою орендодавця, що обмежуватиме можливості підприємства у формуванні власних ресурсів за рахунок проведення необхідної амортизаційної політики;
в) неможливість суттєвої модернізації майна без згоди орендодавця, що обмежує швидкість його відновлення і поліпшення з метою підвищення рентабельності використання;
г) більш висока вартість в окремих випадках обслуговування лізингових платежів порівняно з обслуговуванням довгострокового банківського кредиту при

використанні фінансового або поворотного лізингу;
д) недодержання прибутку у формі ліквідаційної вартості основних засобів за оперативним лізингом, якщо термін оренди збігається з терміном повної їх амортизації;
е) ризик непродовження оренди за оперативним лізингом у період високої господарської кон’юнктури, коли орендовані види основних засобів використовуються найбільш ефективно (це пов’язано з терміновим характером орендних відношень при цій формі).
Критерієм прийняття управлінських рішень про придбання або оренду окремих видів основних засобів поряд з оцінкою вищевикладених переваг і недоліків лізингу і їх значимості для даного підприємства є порівняння сумарних потоків платежів при різноманітних формах фінансування відновлення майна.
Ефективність грошових потоків порівнюється в діючих цінах за такими основними варіантами рішень:
1. Придбання активів у власність за рахунок власних фінансових ресурсів.
2. Придбання активів у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту.
3. Оренда (лізинг) активів, що підлягають відновленню.
Основу грошового потоку придбання активів у власність за рахунок власних фінансових ресурсів складають витрати на їх купівлю, тобто ринкова ціна активів.
Основу грошового потоку придбання активів у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту складають відсотки за користування кредитом і загальною його сумою, що підлягає поверненню при погашенні. Розрахунок загальної суми даного грошового потоку в діючих цінах і здійснюється за такою формулою:
, де
ДПКд – сума грошового потоку за довгостроковим банківським кредитом, у діючих цінах;
ПК – сума відсотка, що сплачується за кредит, відповідно до річної його ставки;
СК – сума отриманого кредиту, що підлягає погашенню наприкінці кредитного періоду;
Пп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
і – річна ставка відсотка за довгостроковий кредит, виражена десятковим дробом;
п – кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу.
Основу грошового потоку оренди (лізингу) активів складають авансовий лізинговий платіж, якщо він обговорений умовами лізингової угоди, і регулярні лізингові платежі за використання активів. Розрахунок загальної суми цього грошового потоку в діючих цінах здійснюється за такою формулою:
, де
ГПЛд – сума грошового потоку за лізингом (орендою) активів, в діючих цінах;
АПл – сума авансового лізингового платежу, передбаченого умовами лізингової угоди;
ЛП – річна сума регулярного лізингового платежу за використання орендованих активів;
Пп – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
і – середньорічна ставка позикового відсотка на ринку капіталу (середня ставка відсотка за довгостроковим кредитом), виражена десятковим дробом;
п – кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу.
У розрахункових алгоритмах суми грошових потоків усіх видів, наведених вище, вартість активів, що відновляються, передбачені для повного списання наприкінці терміну їх використання. Якщо після передбаченого терміну використання активів, узятих в оренду на умовах фінансового лізингу або придбаних у власність, вони мають ліквідаційну вартість, прогнозована її сума відраховується з грошового потоку. Розрахунок цієї суми, що вираховується з грошового потоку, здійснюється за такою формулою:
, де
ДПлс – додатковий грошовий потік за рахунок реалізації активів за ліквідаційною вартістю (після передбаченого терміну його використання) у діючих цінах;
ЛВ – прогнозована ліквідаційна вартість активів (після передбаченого терміну їх використання);
і – середньорічна ставка позичкового відсотка на ринку капіталу (середня ставка відсотка за довгостроковим кредитом), виражена десятковим дробом;
n – кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок процентних платежів. у загальному обумовленому періоді часу.



Данная страница нарушает авторские права?





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.