Нормативні значення величини потоку насичення для смуг, які обслуговують прямі транспортні потоки

, од./год.
Ширина смуги руху (проїзної частини),	3, 0	3, 5	3, 75	4, 2	4, 8	5, 1

Якщо транспортні потоки рухаються прямо декількома окремо визначеними розміткою та знаками смугами руху однакової ширини одного напрямку в одній фазі, то потік насичення визначається за формулою:

, (3.2)

де – кількість смуг руху.

Залежно від повздовжнього ухилу дороги (вулиці) на підході до перехрестя змінюється розрахункове значення потоку насичення. Цей вплив відображений через відповідний коефіцієнт, який розраховують за такою формулою:

, (3.3)

де – поздовжній ухил, ‰.

За такого випадку формула (3.2) набуде вигляду [1–3, 7, 8, 11]:

(3.4)

У випадку руху транспортних засобів прямо, а також ліворуч і (або) праворуч одними і тими ж смугами руху (за умови, якщо інтенсивність ліво - та правоповоротних потоків становить більше 10% від загальної інтенсивності руху даного напрямку тієї ж фази), потік насичення коректується на відповідний коефіцієнт, який розраховується за такою формулою [1–3, 7, 8, 11]:

, (3.5)

де – частка (у відсотках) відповідно прямих, лівоповоротних та правоповоротних транспортних засобів від загальної інтенсивності потоку.

З урахуванням цього формули (3.2) та (3.4) набудуть вигляду.

(3.6)

Для поворотних транспортних потоків величина потоку насичення розраховується за формулою:

– якщо поворот здійснюється з однієї смуги руху праворуч або ліворуч

(3.7)

– якщо поворот здійснюється з двох смуг руху праворуч або ліворуч

, (3.8)

де – радіус траєкторії заокруглення, м.

Якщо поворот виконується з двох смуг, то приймається середнє значення радіусу . Якщо транспортні засоби, які здійснюють поворот, виходять на перехрестя під ухилом, то формули (3.7) та (3.8) необхідно скорегувати на відповідний коефіцієнт згідно формули (3.3).

Інші чинники, які впливають на величину потоку насичення, враховують за допомогою уточнюючих коефіцієнтів. Вони відображають умови руху на перехресті (таблиця 3.2), які можна розділити на три групи: добрі, середні та погані [5]

Таблиця 3.2