Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Формули для визначення коефіцієнта Шезі






Більшість формул для визначення коефіцієнта Шезі є емпіричними, дійсними для руху води в означеному діапазоні швидкостей і гідравлічних радіусів.

Формула Н.Н. Павловського

, (1.13)

де n – коефіцієнт шорсткості; y – показник степені, який є функцією коефіцієнта шорсткості і гідравлічного радіуса у = f (R, n), і визначається як:

, (1.14)

Наближено можна прийняти

при R < 1 м , (1.15)

при R > 1 м . (1.16)

У додатку 34 наведенні значення коефіцієнта Шезі за формулою Павловського, а у додатку 35 наведена монограма для гідравлічних розрахунків каналів за цією ж формулою.

2. При орієнтовних розрахунках використовують постійні значення у. Звичайно приймають у = 1/6 і отримують формулу Манінга:

.

Числові значення коефіцієнта шорсткості n у формулах Павловського і Манінга наведені в додатку 36.

3. В останні роки з`явились формули для визначення коефіцієнта Шезі, які діють для всіх однорідних ньютонівських рідин і у всій області турбулентного руху. До них відносять і формулу А.Д. Альдшуля:

, (1.17)

де – наведена лінійна шорсткість; – кінематична в`язкість рідини; g – прискорення вільного падіння.

Для холодної води ( = 1∙ 10-6м2 ) формула (1.17)

. (1.18)

У формулі (1.18) R і - в мм; С – в м1/2/с.

Значення наведеної лінійної шорсткості у формулі (1.18) наведені в додатку 37, у додатку 38 наведені значення коефіцієнта Шезі, визначені за формулою (1.18).

При значеннях критерію зони турбулентності

(1.19)

замість формули (1.18) використовують більш просту залежність

, (1.20)

яка справедлива для шорстких русел, формула (1.20) для більшості важливих випадків дає результати, близькі до тих, які отримують з формули Павловського.

На рис.1.7. наведена номограма для гідравлічного розрахунку трапецеїдальних каналів за формулою (1.20).

При дотриманні умов

(1.21)

замість формули (1.18) використовують залежність

, (1.22)

яка дійсна для гідравлічно гладеньких русел.

Формулу (1.18) можна наближено виразити у вигляді

, (1.23)

де Кэ і R – у мм; С = у м1/2/с.

 

Приклад 1.4.1. Визначити витрату при рівномірному русі води в трапецеїдальному земляному каналі (суглинок), якщо ширина по дну в = 5, 5 м, глубина h = 1, 8 м, закладення відкосів m = 1 і ухил і = 0, 0004.

Розв’язання:

Швидкість знаходимо за формулою Шезі:

.

Площу живого перерізу знаходимо за формулою (1.1)

.

Змочений периметр за формулою (1.2)

.

Гідравлічний радіус

.

Визначаємо коефіцієнт с за формулою Павловського (1.13). Коефіцієнт шорсткості n = 0, 025 (додаток 39). Оскільки R = 1, 25м > 1

,

тоді значення Кэ (а також коефіцієнта n) для деяких поверхонь (див. додаток 39). У додатку 42 подані коефіцієнти Шезі, підраховані за формулою (1.23).

При відсутності значень Кэ для потрібної поверхні використовують наближену залежність

. (1.24)

Основні залежності для розрахунків каналів:

витрата води

; (1.25)

ухил і падіння за довжиною l (втрати напору визначають за формулами)

; (1.26)

 

Рис. 1.7

 

; (1.27)

витратна характеристика (модуль витрати)

; (1.29)

швидкісна характеристика (модуль швидкості)

; (1.30)

мінімальна незамулююча швидкість за формулою

, (1.31)

де R – гідравлічний радіус, м;

максимальна нерозмиваюча швидкість визначається за формулою Л.Л. Леві:

, (1.32)

де dсер – середній діаметр частки, з якої складається русло.

Значення нерозмиваючої швидкості наведені в додатку 43.

Для річок, що формують русло в піщано-гравійному ложі, коефіцієнт Шезі находимо за формулою

, (1.33)

С = 1/n Ry =1/0, 025·1, 240, 206 = 41, 8 м1/2/с;

швидкість

.

Порівняємо отриману швидкість з максимальною нерозмиваючою середньою швидкістю і найменшою допустимою незамулюючою швидкістю. Згідно з додатком 30 швидкість при глибині h = 1, 8 м, Vmaх = 1, 2 м/с. Другу визначаємо за формулою Vmin = 0, 5

,

0, 56 м/с < 0, 93 м/с < 1, 2 м/с маємо зробити висновок, що канал ні розмиву, ні замулюванню не підлягає.

 

Приклад 1.4.2. Водопровідний і залізний канал прямокутного перерізу має ширину в =2м і ухил дна і = 0, 0001. Яка буде витрата Q при наповненні h = 2, 4 м?

Розв’язання:

Витрату води знаходимо за формулою

.

Гідравлічний радіус

.

Визначаємо коефіцієнт С за формулою (1.18). Значення наведеної лінійної шорсткості беремо за додатком 37, S = 0, 02:

.

Витрата води

.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.