Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Перебіг воєнних дій
|
|
На початку серпня три німецькі армії вторглися в межі Франції.
Французька армія зазнала поразок в районі фортеці Мец та м. Седан
2 вересня після нетривалих переговорів Наполеон III підписав акт про капітуляцію французької армії.
Звістка про капітуляцію сколихнула Париж. 4 вересня 1870 р. населення вийшло на вулиці міста.
Францію було проголошено республікою - Третя республіка у Франції.
Влада перейшла до Тимчасового уряду національної оборони, що його сформував блок опозиційних політичних сил.
Новий уряд запропонував Пруссії перемир'я і сподівався в подальшому домовитися про почесний мир.
У відповідь Пруссія висунула відверто загарбницькі вимоги.
Республіканці вважали прийняття тих умов національним приниженням.
Становище, в якому опинилася Франція, не залишало надій на швидке завершення війни.
16 вересня 1870 р. прусські війська з'явилися на підступах до Парижа. Місто було повністю блоковано.
27 жовтня французька армія, оточена в Меці, капітулювала.
Франції залишалося закликати народ до загальнонародної війни за визволення країни. Але побоювання того, що національно-визвольна війна може перерости в громадянську, стримувало уряд від такого кроку.
Уряд дійшов висновку, що необхідно укласти мир на умовах, запропонованих Пруссією, і почав очікувати сприятливого моменту.
Тим часом він лише імітував національну оборону, за що отримав назву " уряду національної зради".
Прусська армія не наважувалася відразу йти на штурм, а вдалася до тривалої облоги. Обстріли з важкої артилерії.
Загроза голоду і холоду взимку.
Відсутність підвозу сировини і вивозу готової продукції паралізували промисловість, а разом з нею і всю ділову активність мільйонного міста.
Промисловці й торговці залишилися без прибутку, а робітники та службовці - без заробітної платні.
Тисячі сімей існували завдяки винагороді, яку одержували за службу в Національній гвардії, - 1, 5 франка на день.
Мешканці міста не могли оплачувати квартир, промисловці й торговці - повернути взяті кредити.
Щоб відвернути загрозу масових банкрутств, уряд заборонив вимагати виплат за борговими зобов'язаннями і за квартири до завершення війни.
Соціальна напруженість в місті зростала. Особливо впадала в око ситість мешканців багатих кварталів.
Невдоволення парижан почало набирати політичного забарвлення. Всю відповідальність за поразку у війні, зловживання, голод вони небезпідставно покладали на уряд.
Невдоволення виливалось у стихійні повстання.
31 жовтня 1870 p., коли стало відомо, що уряд хоче вступити в переговори з Пруссією, Національні гвардійці заарештували і утримували, як заручників, міністрів.
Цим було зірвано перемир'я, підготовлене Адольфом Тьєром, головою уряду.
За таких умов уряд головне своє завдання вбачав не в обороні столиці, а в у гамуванні парижан.
|
|