Історичні умови поширення соціалістичних ідей

(50-ті роки XIX ст.)

Соціалізм — загальна назва різних соціалістичних вчень, що проповідували необхідність побудови суспільства, де немає експлуатації людини людиною, соціального гноблення і буде утверджено загальну рівність і справедливість.

Політичні умови

50-ті роки XIX ст. Період реакції, придушення передових суспільних рухів та ідей.

Економічні умови

1. Це період бурхливого розвитку промисловості й поширення ринкових відносин у сільському господарстві.

2. Зі швидким розвитком капіталізму розвивався і промисловий пролетаріат.

3. Становище робітників було надзвичайно тяжким: мізерна заробітна плата, тривалий робочий день, високий травматизм, використання жіночої та дитячої праці тощо.

4. Зосередження робітників на великих підприємствах створювало сприятливі умови для його організації та гуртування.

5. Розвиток транспорту і зв’язку створював сприятливі умови для об’єднання робітників як в одній країні, так і в міжнародному масштабі.

6. Інтернаціоналізація промислового виробництва за умов формування індустріального суспільства готували грунт для міжнародної солідарності робітничого руху, перетворення його на інтернаціональну силу.

7. Посилилася політична боротьба, що значно підвищувало інтерес європейських робітників до політичного життя, до зовнішньої політики їхніх урядів тощо.

Приклади поширення робітничого руху в країнах Європи:

• чартизм і тред-юніони — у Великій Британії;

• повстання ліонських ткачів — у Франції;

• участь робітників у революції 1848 - 1849 pp. — в Німеччині;

• народження робітничого руху в другій половині XIX ст. - в Росії.

Політична боротьба — боротьба за владу.

Економічна боротьба — боротьба за покращення матеріального становища й умов життя, за підвищення заробітної платні, скорочення робочого дня, поліпшення безпеки праці, скорочення штрафів тощо.

Тред-юніони — назва профспілок у Великій Британії, що об’єднують висококваліфікованих робітників за цеховим, а не виробничим принципом.

У середині XIX ст. створювали різні теорії перебудови суспільства, вигадували способи звільнення від капіталістичної експлуатації та гноблення, розробляли моделі нового суспільного ладу.

Анархізм — суспільно-політична течія, що проголошує своєю метою визволення особи від усіх різновидів економічної, політичної і духовної влади, проповідує необмежену свободу особи, виступає проти держави як джерела всіх соціальних зол.

- Склався у 40-60-х роках XIX ст.

- Термін “анархізм” запровадив П. Ж. Прудон.

Анархо-синдикалізм — політична течія в робітничому русі, яка була під впливом анархізму. Заперечували необхідність політичної боротьби, роль політичних робітничих партій, вважали вищою формою організації робітників — профспілки.

Бакунізм — одна з течій анархізму, основоположником якої був М. Бакунін.

Соціал-демократія — ідеологічна і політична течія, представники якої виступали за здійснення ідей демократичного соціалізму у всіх сферах життя суспільства.

Марксизм — ідеологія робітничого руху 2 пол. XIX - поч.. XX ст. про комуністичне суспільство як нове, досконаліше суспільство, позбавлене приватної власності, як безкласове, справедливе суспільство без експлуатації та гноблення, де не буде відмінностей між розумовою і фізичною працею, між містом і селом, де кожен працюватиме за здібностями, а одержуватиме за потребами.