У групах дітей дошкільного віку

Змістовий модуль І: Спостереження і аналіз педагогічної діяльності вихователя групи дітей дошкільного віку

Програма педагогічної практики у дошкільному закладі передбачає проведення практикантами різнопланової організаційно педагогічної та методичної роботи, обумовленої виконанням посадових обов'язків вихователя групи дітей дошкільного віку.

Самостійному проведенню навчально-виховного процесу в групі передує ознайомлення студентів-практикантів з дошкільним закладом, організацією його роботи. Практика розпочинається із бесіди студентів з керівником дошкільної установи, у ході якої практиканти отримують загальні відомості про дошкільний навчальний заклад (його тип, вид, контингент вихованців, основні напрями навчально-виховної роботи з дітьми, пріоритетні завдання, на розв'я­зання яких спрямована робота закладу), дізнаються, на ос­нові якої програми здійснюється навчання і виховання дошкільнят та які форми планування навчально-виховної роботи прийняті в дошкільному закладі. Завідувач ДНЗ проводить також інструктаж студентів щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку.

Основним змістом роботи студентів-практикантів про­тягом першого тижня педагогічної практики є спостере­ження і аналіз педагогічної діяльності вихователя-наставника. Студент-практикант вивчає режим життя групи, специфіку організації життєдіяльності дітей молодшого або старшого дошкільного віку. Особливу увагу слід звернути на своєрідність організації педагогічного процесу в тій віко­вій групі, в якій студент проходить педагогічну практику: комплектування групи, організацію інтер'єру групових приміщень, стиль педагогічного спілкування вихователя-наставника, розподіл обов'язків між персоналом групи то­що. Доцільно проаналізувати перспективні та календарні плани роботи групи за 1-2 місяці, що передують початку практики, зорієнтуватися у змісті програми для відповідної вікової групи.

Студент-практикант має щодня ознайомлюватися з планом навчально-виховної роботи, яким керується вихователь, у бесіді з педагогом виявляти доцільність і відповід­ність програмі накреслених завдань, обраних вихователем форм, методів та прийомів роботи з дітьми. Спостерігаючи за роботою вихователя-наставника, практикант веде що­денник, у якому зазначає всі важливі для аналізу і власного використання аспекти педагогічного процесу.

Важливою частиною педагогічної діяльності вихова­теля є підготовка і проведення занять з дітьми. Студент-практикант залучається до процесу підготовки занять (до­помагає готувати та розміщувати дидактичний матеріал, створювати в групі умови для проведення заняття тощо), обговорює відвідане заняття з вихователем-наставником, фіксуючи у щоденнику розгорнуту якісну оцінку заняття, а також власні творчі ідеї щодо навчання дітей дошкільного віку, що виникли у процесі перегляду заняття та його обговорення.

Спостерігаючи педагогічний процес, практикант озна­йомлюється також із методичним та дидактичним забезпе­ченням навчально-виховного процесу: аналізує наявні в групі ігрові матеріали, наочні дидактичні посібники, тех­нічні засоби навчання та дидактичний матеріал, що збері­гається у методичному кабінеті дошкільного закладу, а також можливі умови їх використання у подальшій діяль­ності під час педагогічної практики.

У цей період у дошкільному закладі можуть також бути організовані показові заняття з різних розділів програми дошкільного навчального закладу та різних типів: ком­плексні, комбіновані, тематичні, інтегровані заняття; за­няття фронтальні, групові, індивідуальні; вечори розваг, тематичні свята та ін. (всього 4-5 видів педагогічної діяль­ності). Показові заходи спостерігають і беруть участь в їх обговоренні усі студенти підгрупи. Результати спостере­жень практиканти фіксують у щоденнику.

Форма звіту: щоденник педагогічної практики.

Змістовий модуль ІІ: Самостійне виконання студентом-практикантом обов'язків вихователя

Уже з перших днів практики студент повинен допомагати вихователю групи проводити ранковий прийом дітей, організацію їх життєдіяльності (сніданок, обід, денний сон, ранкову та коригуючу гімнас­тики), ігри з дітьми, прогулянки. Таким чином, поступово спостереження і аналіз педагогічної діяльності вихователя-наставника починає доповнюватися самостійним виконан­ням студентом практикантом обов'язків вихователя.

З другого тижня практики студент-практикант повинен са­мостійно здійснювати всі основні види педагогічної діяль­ності вихователя. У цей період студенти організовують пе­дагогічний процес у відповідності з перспективними та календарними планами, складеними вихователями. Кожен студент, проконсульту­вавшись із педагогом-наставником, самостійно складає детальний план навчально-виховної роботи своєї робочої зміни, який фіксує у щоденнику педагогічної практики і, у разі потреби, за домовленістю з наставником, у груповому календарному плані. Плани складають у відповідності до вимог, прийня­тих у дошкільному закладі, але з більшою деталізацією видів роботи. Щодня перед початком роботи студент-прак­тикант подає для затвердження наставнику план та конс­пекти занять, які буде проводити з дітьми, готує необхідний матеріал до заняття.

У кінці робочої зміни студент-практикант обговорює свою діяльність з вихователем-наставником, отримує кон­сультації щодо наступного робочого дня. Проведену само­стійно роботу студент-практикант фіксує в щоденнику, вчиться аналізувати власну діяльність, об'єктивно оціню­вати її.

Готуючись до занять та інших форм роботи з дітьми, студент удосконалює навички роботи з методичною літера­турою, дидактичними матеріалами, наочними посібника­ми, учиться аналізувати отриману інформацію, адаптувати її до рівня розвитку дітей відповідного віку. Під час проведення роботи з дітьми студент-практикант приділяє значну увагу налагодженню з вихованцями таких взаємин, що забезпе­чують емоційно-позитивну атмосферу педагогічного спілку­вання. Він прагне виявити свій інтерес, доброзичливе став­лення до дітей, любов до них, розвиває уміння слухати дітей, розмовляти з ними, бути уважним до їхніх потреб. Важливо також навчатись враховувати типологічні та інди­відуальні особливості дітей, здійснювати індивідуально-диференційований підхід у навчанні та вихованні дошкіль­нят.

Кожне заняття, проведене студентом-практикантом, обговорюється з вихователем-наставником, який оцінює заняття за п'ятибальною системою, фіксуючи оцінку у журналі обліку роботи студентів під час педагогічної прак­тики.

У межах педагогічної практики кожен сту­дент-практикант проводить залікову форму організації життєдіяльності дітей. Це можуть бути прогулянки, свята, розваги, ігри-драматизації, вистави лялькових театрів, колективні форми праці чи ігрової діяльності, фізкультурно-оздоровча робота тощо. На залікові заходи запрошують усіх студентів-практикантів, які працюють у дошкільному закладі, разом із вихователем-наставником, груповим мето­дистом вони обговорюють проведений захід.

Форма звіту: щоденник педагогічної практики, конс­пекти (двох – 4 курс, п'яти – 5 курс) проведених студентом пробних занять з різних розділів програми, конспект проведеної студентом форми організації життєдіяльності дітей.

Змістовий модуль III: Організаційно-педагогічна та методична робота

Самостійна навчально-виховна робота з дітьми групи доповнюється організаційно-педагогічною та методич­ною роботою, яку студент-практикант проводить протягом основного періоду практики. Вона передбачає, зокрема, створення у групі умов для адаптації до дошкільного закладу дітей, які прибувають у групу за час педагогічної практики (складання плану індивідуальної роботи з дитиною, проведення бесід з батьками, організація діяльності дитини у перші дні перебування в дитячому садку тощо).

Студент-практикант долучається до створення у групі умов для розвитку самостійної діяльності дітей (ігрової, трудової, художньої), ознайомлюється із принципами орга­нізації предметно-розвивального середовища в групі, складає перелік наявних у групі наочних матеріалів та дидактич­них посібників, залучається до добору методичних мате­ріалів, необхідних у групі, де він працює.

Студент-практикант ознайомлюється також зі змістом та різноманітними формами пропаганди педагогічних знань серед батьків, бере участь у підготовці матеріалів для куточка батьків, папок-пересувок, допомагає в підготовці і проведенні батьківських зборів, при потребі організовує групові або індивідуальні консультації для батьків своїх вихованців.

Під час педагогічної практики студент бере участь в усіх методичних заходах, що проводяться в дошкільному закладі: педагогічних радах і читаннях, семінарах-практикумах, методичних годинах. Студент-практикант за дорученням керівників дошкільної установи може залуча­тися до роботи методичного кабінету дитячого садка (готу­вати реферати на певну тематику, допомагати у систематизації методичних матеріалів, оформленні стендів, виго­товленні дидактичних наочних посібників). Студент-практикант повинен звернути особливу увагу на ознайомлення з передовим педагогічним досвідом, який вивчається і впроваджується у дитячому садку.

Зміст проведеної студентом-практикантом методичної роботи має бути відображений у щоденнику педагогічної практики, результати всіх видів організаційно-педагогічної та методичної діяльності оцінюються працівниками до­шкільної установи (вихователем групи, методистом або завідувачкою).

Індивідуальне довготривале завдання: розробка та виготовлення наочних та методичних посібників для робо­ти з дітьми дошкільного віку. Кожен студент-практикант розробляє наочний або методичний посібник, потреба у якому виявляється в ході аналізу розвивального середови­ща вікової групи. До посібника слід додати його методичний опис, складений у відповідності з вимогами, поданими у додатках. Наочний посібник може бути виготовлений та­кож для методичного кабінету дошкільного закладу. У цьо­му випадку для розробки посібника студенти-практиканти можуть об'єднатися у підгрупу з 4-5 осіб.

Форма звіту: щоденник педагогічної практики, виставка-конкурс наочних посібників.

Змістовий модуль IV: Вивчення особистості дітей дошкільного віку, дитячого колективу та проведення психолого-педагогічної діагностики

Важливою складовою частиною роботи студента-практиканта є також проведення психолого-педагогічної діаг­ностики, спрямованої на вивчення особистості дітей дошкільного віку. Це завдання педагогічної практики студент починає розв'я­зувати з перших днів перебування в групі. Обираючи ди­тину, за якою буде спостерігати, студент-практикант має порадитися з вихователем групи, психологом дошкільного закладу. Перш за все слід скласти план вивчення особистос­ті дитини. Користуючись психолого-педагогічною літерату­рою, виділити основні критерії для оцінки фізичного, розумового, особистісного рівнів розвитку дитини певного віку, обрати методи психолого-педагогічної діагностики, які будуть застосовуватись під час збору відомостей про дитину. При цьому студент-практикант повинен враховува­ти, що головним методом вивчення дитини дошкільного віку має бути психолого-педагогічне спостереження. Отри­мані за час спостережень відомості доповнюються і уточню­ються в бесідах із батьками дитини, вихователями групи, під час індивідуальних діагностичних вправ, які проводить з дитиною студент-практикант, вивчення педагогічної та методичної документації дошкільного закладу.

Хід і результати вивчення особистості дитини студент-практикант фіксує у щоденнику педагогічної практики, зазначаючи зауваження, думки щодо розвитку дитини, можливі рекомендації щодо її виховання.

Паралельно з вивченням особистості одного з вихован­ців групи студент-практикант здійснює психолого-педаго­гічне вивчення дитячого колективу. Використовуючи ме­тоди спостереження різних видів індивідуальної та спільної діяльності дошкільнят, їхніх стосунків, бесіди з вихова­телями, батьками, їх анкетування (при потребі), індиві­дуальні бесіди з дітьми та соціометричні методики, студент отримує різноманітні відомості про колектив вихованців своєї групи. Відомості про склад групи (кількість хлопчиків та дівчаток; вихованців з повних, неповних, багатодітних сімей), вік дітей студент зазначає у щоденнику педагогічної практики. Варто також проаналізувати загальний рівень фізичного і психічного розвитку дітей у групі, ставлення ді­тей до дитячого садка, наявні у дітей ігрові, трудові та нав­чальні навички, моральні якості, виявити пізнавальні інте­реси вихованців. Висновки з цих питань студент вміщує до щоденника педагогічної практики, доповнюючи їх декіль­кома цікавими прикладами з власних спостережень за дітьми. Обов'язковим елементом психолого-педагогічної діа­гностики є проведення соціометричного дослідження, на основі якого створюється соціоматриця і соціограма групи та описується рівень розвитку стосунків вихованців у групі, оцінюється рівень сформованості дитячого колективу.

Індивідуальне довготривале завдання: складання психолого-педагогічної характеристики одного з вихован­ців групи (для студентів 4 курсу) та хлопчика і дівчинки (для студентів 5 курсу)

Форма звіту: щоденник педагогічної практики, психолого-педагогічна характеристика вихованця (ців) групи, протоколи виконання дітьми діа­гностичних завдань.