Білет№20

1)В філологічних (лінгвістичні) словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів.
1. Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові.
2. Перекладні словники, в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу.Бувають двомовними, чотиримовними та ін.
3. Термінологічні, в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.
4. Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.
5. Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.
6. Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.
7. Словники іншомовних слів, які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.
8. Історичні словники, в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.
9. Діалектологічні словники, в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.
10. Фразеологічні словники, в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.
11. Синонімічні словники, в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови
12. Частотні словники, в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення
13. Словники власних імен, в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена
14. Обернені або зворотні словники, в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця.
15. Топонімічні словники, в яких описуються назви географічних об”єктів.
Лінгвістичні словники дуже важливі і постійно необхідні для бажаючих вивчити будь-яку мову чи пов’язати свою професійну діяльність з мовознавством. Але окремі їх різновиди, наприклад тлумачні, важливі не тільки для мовознавців, а взагалі для будь-кого. Орфографічні, орфоепічні та словники іноземних слів відіграють велику роль у навчанні та професійній діяльності так, як при необхідності можуть допомогти з правильним написанням та використанням певного слова.

2) Танцювати під чужу дудку- означає діяти не за власним бажанням, не зі своєї волі, постійно перебувати під чиїмось впливом

віддати Богові душу-померти

замилювати очі- Обдурювати кого-небудь, хитрувати

байдики бити- лінуватися

сісти на голову-обнагліти

дерти горло-кричати

хапати дрижаки-трястись

гнути шию-коритися

вийти сухим із води-викрутитись

замітати сліди-не залишати доказів

3) У травні було тепло; він являвся для нас прикладом; не заважай мені слухати лекцію; сьогодні мінус сім градусів за цельсєм; ти вже написав автобіографію?

№21

Залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання розрізняють два типи словників: енциклопедичні словники і філологічні.

Енциклопедичні словники фіксують і пояснюють не слова, а пов'язані з тими чи іншими словами відомості про зміст, характер і сутність предметів, явищ. У них можна знайти лаконічні відомості про різні країни, народи, мови, визначні події, про видатних політичних діячів, учених, письменників, митців. Ці словники містять довідковий матеріал з усіх галузей знань. В енцикло­педичних словниках уміщують також ілюстрації (фотографії, малюнки), картографічні матеріали, статистичні, хронологічні таблиці та ін. Тому в енциклопедичних словниках відсутні такі граматичні категорії, як займенники, вигуки, сполучники, частки; прислівники, дієслова та прикметники подаються в цих словниках лише тоді, коли вони термінологізувалися, тобто вживаються для точного вираження спеціальних понять й означення спеціальних предметів.

В загальних енциклопедичних словниках подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо.

2. Завдати шкоди – шкода й гадки; господарський суд – господарський чоловік; видатки по кредиту – банківський кредит, дорога додому – дорога сукня, попадати в річку – попадати в ціль (біду).

3. У ролі керівника, минулого року, якщо немає, допомогти у справі, тільки подумай, він має рацію, розраховувати (сподіватись) на щось, давня справа, галузь (сфера) науки, ставити питання руба, цілком можливо, якщо доказів немає, якомога швидше (якнайшвидше)

№ 22

1. Українська мова – мова найбільшого корінного етносу України і невід'ємна ознака його ідентичності. Незважаючи на складні умови тривалих періодів бездержавності української нації та її територіальної роз'єднаності, українська мова зберегла свою основу і стала важливим чинником возз'єднання українських земель і відновлення соборної незалежності України. Українська мова – це скарбниця духовної і культурної спадщини українського народу. У різноманітних формах існування української мови (старовинні усні перекази і літописи, народні пісні і думи, казки і міфи, поетичні і прозові твори тощо) зберігається історична пам'ять та досвід нації, її світоглядні і моральні цінності, віддзеркалюються національні традиції і звичаї, тобто ознаки, що притаманні саме цій спільноті і тому є унікальними складовими національної ідентичності. Українська мова в Україні призначена виконувати різноманітні державницькі функції: забезпечити консолідацію, єдність і вільний культурний розвиток українського народу, стояти на сторожі збереження його ідентичності та здорового духовного і ментального розвитку. Українська мова виконує функцію єдиної державної мови в Україні. Статус української мови як державної закріплений у статті 10 Конституції України. Державність української мови є уособленням української держави, гарантією збереження національної ідентичності українського етносу і державної єдності України, головним стимулом консолідації українського суспільства на всій території України і формування сучасної української політичної нації. З огляду на це українська нація і держава мають забезпечувати відродження і захист української мови, якісну розбудову українського мовного простору. Державний статус української мови означає її обов'язкове застосування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших визначених законом публічних сферах суспільного життя, зокрема у роботі державних і комунальних навчальних закладів, сфері обслуговування, культурі, засобах масової інформації тощо

2. Мішаємо вчитися – заважаємо вчитися (мішаємо ложкою кашу), нагло поводяться – нахабно поводяться (нагла смерть), ваша фамілія Потоцький – ваше прізвище Потоцький (фамільні цінності), заказуємо автобус – замовляємо автобус (заказати від чогось), дурно почуваємося – погано почуваємося (дурно хліб переводити).

3. А саме, багатообіцяюча розмова, байдуже ставляться, оксамитовий сезон, уживаний (вживаний), бути в курсі справи, мати добру репутацію, ввести (увести) в дію, в поточному році, поводитись пристойно, спіймали на гарячому, вибачте мені.

№ 23