Сучасні міжнародні готельні ланцюги

Важливе значення в розвитку сучасного готельного бізне­су мають готельні ланцюги. Вони дозволяють просувати на світовий туристський ринок високі стандарти обслуговування, а також сприяють підтримці готельного обслуговування ту­ристів.

Готельні ланцюги сприяють поширенню і значному підви­щенню рівня організації виробництва й обслуговування ту­ристів, створенню певного образу готельного обслуговування.

У таких готелях в інших незнайомих країнах турист почуваєть­ся майже як удома, у знайомій і комфортній обстановці.

З 1950-х pp. в організаційній структурі управління готеля­ми у світовій готельній індустрії утвердилися різні моделі орга­нізації готельної справи.

Перша модель — модель Ритца, пов'язана з ім'ям швей­царського підприємця Цезаря Ритца. Багато престижних готелів світу мають його ім'я (наприклад, готель «Ритц» у Парижі).

Основна ставка в цих готелях робилася на європейські тра­диції вишуканості й аристократизму. На сьогодні ця модель заз­нає кризи.

Інша модель пов'язана з ім'ям американського підприєм­ця Кемансі Уїльсона (готельний ланцюг «Холідей інн»). Мо­дель відрізняється більшою гнучкістю в задоволенні потреб клієнта у поєднанні з додержанням досить високих стандартів обслуговування.

Основні вимоги в готельних ланцюгах, організованих за цією моделлю, такі:

• єдність стилю (архітектура, інтер'єр);

• єдність позначень і зовнішньої інформації;

• просторий і функціональний хол;

• швидкість реєстрації клієнтів;

• номери, передбачені для постійних клієнтів;

• сніданок «шведський стіл»;

• наявність конференц-залу;

• гнучка система тарифів;

• єдине управління, маркетинг і служба комунікації.

Під контролем готельних ланцюгів, побудованих за другою моделлю, знаходиться понад 50% усіх готельних номерів у світі.

Третя модель — незалежні готельні ланцюжки (наприклад, «Best Western»). У цьому випадку під єдиною торговельною мар­кою з'єднуються готелі, що дотримуються певних стандартів і надають певний набір послуг незалежно від країни розташування.

Готелі — члени ланцюга — платять внески до єдиного фон­ду, що витрачається на спільну рекламну і маркетингову діяльність, просування продукту. При цьому цілком зберігаєть­ся їх фінансово-економічна й управлінська самостійність. Мож­ливе і поєднання другої моделі з третьою. Приклад — ланцюг готелів «Аккор». Це найбільший готельний ланцюг у Європі. Він

пропонує готелі різних класів і виступає на ринку під різними марками. Марки «Пульман», «Софітель», «Новотель» — це го­телі вищого класу. Марки «Алтеа/Меркур» — середнього класу.

При входженні до ланцюга готель зовсім необов'язково має стати його власністю. У цьому випадку, відповідно до догово­ру, укладеного великими готельними ланцюгами (франшизо-давцями) і незалежними готелями, що вступають у ланцюг, ос­таннім надається право використовувати в комерційних цілях фірмовий знак ланцюга, технічну і комерційну інформацію, інформаційні системи бронювання, технічну допомогу, право на навчання персоналу тощо. Франшизне підприємство спла­чує за це обумовлену в договорі компенсацію [84].

У табл. 1.1 наведена перша десятка готельних ланцюгів світової готельної індустрії.

Готельні ланцюги світової готельної індустрії