Критерії оцінки результатів гарвардського степ-тесту наведені в таблиці

Під час масових досліджень можна користуватися скороченою формулою:

ІГСТ = (час підйому в секундах · 100): (а · 5, 5),

де а – ЧСС однократне на першій хвилині періоду відновлення.

Підрахунки полегшуються, якщо користуватися спеціально складеними таблицями.

Так, таблиця 3 передбачена для визначення ІГСТ у дорослих людей, якщо навантаження витримано до кінця, тобто 5 хвилин. Спочатку додають всі три підрахунки ЧСС, а потім у лівому вертикальному стовпчику знаходять дві перші цифри цього додатку, а у верхньому горизонтальному рядку – останню цифру. Значення ІГСТ знаходиться в місці перетину вказаних рядків.

Якщо підрахунки ЧСС проводилися тільки один раз за скороченою формулою, то ІГСТ знаходиться за показником а₂ за таблицею 4 аналогічним чином.

За таблицею 5 знаходять ІГСТ при неповному часі випробування. У лівому вертикальному стовпчику знаходять фактичний час підйому (приблизно до 30с), а у верхньому горизонтальному рядку – число ударів пульсу за перші 30с, починаючи із 2 хвилини відновлення.

Критерії оцінки результатів гарвардського степ-тесту наведено у табл.6.

Контрольні питання:

1.Що таке фізична працездатність?

2.Якими способами можна визначити фізичну працездатність організму?

3.Як можна підвищити фізичну працездатність?

4.Які вимоги до тестів на визначення фізичної працездатності?

табл.3 Таблиця визначення індексу за гарвардським степ- тестом

у дорослих за повним обсягом (t = 5хв.)

Табл.4 Таблиця для визначення індексу за гарвардським степ-тестом у скороченому обсязі, для дорослих

(t =5 хв.)

Табл.5 Залежність ІГСТ від часу підйому (скорочена форма)

Табл.6 Оцінка результатів гарвардського степ – тесту

Лабораторна робота № 7.

ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСА МАКСИМАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ КИСНЮ.

Мета: визначити продуктивність роботи кардіо-респіраторної системи за показником максимального споживання кисню.

Обладнання: секундомір, ростомір, медичні ваги.

Література:

1.Дубровский В.И. Валеология. Здоровый образ жизни, М.: Флинта, 1999.-560с.

2.Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека.- К.: Здоров’я, 1986.-152с.

Максимальне споживання кисню є основним показником продуктивності роботи кардіо-респіраторної системи (МСК). МСК – це найбільша кількість кисню, яку людина здатна витратити за одну хвилину. Вона вимірюється прямим та непрямим методом. Частіше використовують непрямий метод вимірювання МСК, який не потребує складної апаратури.

За нормою між величиною споживання кисню (СК) та ЧСС існує лінійна залежність. МСК – основний показник, що показує функціональну здатність серцево-судинної і дихальної систем і фізичний стан в цілому, тобто аеробну здатність. Величина МСК залежить від статі, росту, фізичної підготовки піддослідного і коливається у широких межах.

Хід роботи:

1. Виконай запропонований степ-тест:

- висота сходинки для чоловіків – 40 см, а для жінок 33 см; темп руху – 22, 5 цикла за хвилину (90 кроків за хвилину);

- термін випробування – 5 хвилин.

В кінці п’ятої хвилині підраховують ЧСС. Якщо неможливо підрахувати пульс під час навантаження, то можна його виміряти у перші 10 с після навантаження (результат помножити на 6).

Розрахунки МСК проводять за спеціальною номограмою. / мал.8/

Для цього лінійкою поєднують, враховуючи стать піддослідного, показник ЧСС, який виміряний на останній хвилині навантаження (шкала 2), із значенням маси тіла (шкала В). У точці перетину із шкалою 3 визначають МСК. Знайдений показник множать на коефіцієнт виправлення, що забезпечує відповідність розрахованого МСК за віком піддослідного: