Порядок виконання роботи. 2.4.1 Вимірювальну склянку 1 при верхньому положенні зрівнювальної склянки 6 заповнюють розсолом - насиченим розчином повареної солі (кран 5 відкритий

2.4.1 Вимірювальну склянку 1 при верхньому положенні зрівнювальної склянки 6 заповнюють розсолом - насиченим розчином повареної солі (кран 5 відкритий, кран 2 в положенні ”в”). Відвідні трубки, які йдуть до джерела досліджуваного газу, також повинні бути заповнені розсолом.

2.4.2 Відвідну трубку з’єднують із джерелом газу, зрівнювальну склянку 6 опускають і засмоктують газ у вимірювальну посудину 1 так, щоб рівень води був нижче мітки “а”.

1 – вимірювальна ємність з двома мітками “а” і “б”; 2 – триходовий кран;

3 – капілярний відвід (діафрагма); 4 – відвід для заповнення ефузіометра газом, що досліджується; 5 – двоходовий кран; 6 – зрівнювальна склянка

Рисунок 2.1 – Прилад для вимірювання густини вуглеводневих газів

2.4.3 Закривають крани 5 і 2, зрівнювальну склянку 6 піднімають у верхнє положення, потім відкривають кран 5, а кран 2 ставлять у положення “г”.

При цьому рівень рідини (розсолу) у вимірювальній склянці почне підніматися. Коли рівень розсолу співпаде з міткою „а”, включають секундомір, а при досягненні рівнем розсолу мітки “б” секундомір виключають.

Таким чином визначають час витікання t_Г заданого об’єму газу від мітки “а” до мітки „б”. Вимірювання часу витікання газу повторюють три рази і вираховують його середнє значення. Результати вимірювань заносять у таблицю 2.1.

таблиця 2.1 – Результати дослідів та обчислень

2.4.4 Від'єднують джерело досліджуваного газу, заповнюють вимірювальну ємність 1 повітрям і повторюють дослідження по п.2.4.3 з повітрям. Результати вимірювання заносять у таблицю 2.1.

2.5 Обробка результатів

Густину газу за умов досліду визначають за формулою:

, (2.17)

де - густина повітря за умов досліду, кг/м³.

t_г- середнє значення часу витікання газу, с.

t_П- середнє значення часу витікання повітря, с.

В основному визначають густину газу за стандартних умов, при яких густина повітря дорівнює =1, 205 кг/м³.

Відносну густину газу визначають за формулою:

. (2.18)

За результатами досліджень необхідно визначити абсолютну та відносну похибки вимірювання густини газу (часу витікання газу).

Абсолютна похибка вимірювання – це абсолютне значення різниці між середнім значенням вимірюваної величини і значенням окремих вимірів.

Наприклад, в результаті вимірювань густини газу отримано такі значення: ρ ₁=0, 683 кг/м³; ρ ₂=0, 690 кг/м³; ρ ₃=0, 685 кг/м³. Середнє значення густини газу дорівнює ρ _ср=0, 686 кг/м³.

Абсолютна похибка дорівнює

Δ ρ ₁=|0, 686-0, 083|=0, 003 кг/м³; Δ ρ ₂=|0, 686-0, 690|=0, 004 кг/м³.

Δ ρ ₃=|0, 686-0, 665|=0, 0001 кг/м³.

Середня абсолютна похибка Δ ρ _cр – це середнє арифметичне абсолютних похибок кількох вимірів:

, (2.19)

Δ ρ _cр=0, 00266 кг/м³.

Відносна похибка – це відношення середньої абсолютної похибки до середнього значення вимірюваної величини:

,

=0, 39 %.

Вимоги, яких необхідно дотримуватись під час проведення роботи для отримання точних результатів :

1) рівність тиску і температури в ефузіометрі при витіканні повітря і газу;

2) забезпечення чистоти каліброваного отвору в діафрагмі;

3) багаторазове промивання ефузіометра гасом перед початком вимірювань;

4) забезпечення точності проведення вимірювань.

2.6 Контрольні питання

2.6.1 Що розуміють під густиною природного вуглеводневого газу?

2.6.2 З якою метою визначають густину природного вуглеводневого газу?

2.6.3 Запишіть основні залежності для визначення густини газу.

2.6.4 Охарактеризуйте методи визначення густини газу.

2.6.5 Охарактеризуйте поняття „відносна густина газу”, як її визначають?

2.6.6 В чому полягає закон Грема?

2.6.7 Охарактеризуйте порядок визначення густини газу з допомогою ефузіометра.

2.6.8 Як обробляють результати досліду з визначення густини газу за допомогою ефузіометра?

2.6.9 На які основні показники розробки газових і газоконденсатних родовищ впливає густина вуглеводневого газу?

2.6.10 Охарактеризуйте схему приладу для визначення густини газу ефузіометричним методом і методику вимірювання.

2.6.11 Як визначають абсолютну і відносну похибки вимірювань?

2.7 Рекомендовані джерела інформації

/1-3, 7, 8, 15, 21-25, 29/