Концепції історії України

(2 год.)

1. Дискусії щодо етногенезу українців в українській історичній науці.

2. Дослідження традицій українського державотворення – основа національної історіографії.

3. Сучасні школи історії тоталітаризму в Україні: здобутки і проблеми.

4. Наукові дослідження історії Другої світової війни.

5. Дискусії з постімперськими течіями у тлумаченні української минувщини: українська відповідь на «євразійський» виклик.

САМОСТІЙНА РОБОТА

ТЕМА 1. Вступ до курсу. Предмет, мета та завдання курсу “Сучасні історичні школи в Україні”. Джерела та література (4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

ТЕМА 2.Наукові школи в Україні та їх вплив на формування історичного мислення. Зародження та розвиток історичних знань в Україні (ХІ–ХІХ ст.)(4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Ознайомитися із полемічною літературою ХVІ–ХVІІ ст.

Проаналізувати українські літописи ХVІ–ХVІІ ст.

Проаналізувати народницький напрям української історичної науки.

Ознайомитися із теоріями еволюціонізму та позитивізму.

Опрацювання історичної спадщини представників державницького напряму української історичної науки.

ТЕМА 3. Вклад наукових товариств та навчальних установ у розвиток української історичної науки. (4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою

Ознайомитися із історико-філологічними дослідженнями у Харківському університеті. Проаналізувати діяльність Одеського товариства історії та старожитностей та Одеського наукового товариства.

Ознайомитися із виникненням Українського наукового товариства, формуванням структури та його історичними дослідженнями.

Ознайомитися із історією створення Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка, його історичними дослідженнями та видавничою діяльністю.

ТЕМА 4. Теоретичні засади та методологічні принципи аналізу взаємозв’язку історичної думки і національної свідомості (4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Вивчити основні поняття теми: історична пам’ять, історична традиція, історичний досвід, історична свідомість, етнічна свідомість, національна свідомість.

Ознайомитися із механізмом формування історичної пам’яті, її рівнями, формами існування, ознаками.

Проаналізувати роль міфу у процесі виникнення модерних націй.

ТЕМА 5.Наукові школи істориків у радянській та Західній Україні (1921–1991 рр.) (4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Підготуватись до аналізу історичних досліджень історико-філологічного відділення Всеукраїнської академії наук та Українського інституту марксизму-ленінізму

Проаналізувати “золоту добу” української історичної науки.

Ознайомитися із творчою спадщиною представників старих історичних шкіл (Д. І. Багалій, В. С. Іконников, О. І. Левицький Д. І. Яворницький)..

Ознайомитися із напрацюваннями марксистських істориків 1920-х років.

Проаналізувати стан історичної науки у радянському моноідеологічному суспільстві (30-ті роки).

Ознайомитися із організаційним та ідейним розгромом школи М. Грушевського. Опрацювання спадщини українських радянських історичних школи кінця 50-х – початку 80-х років ХХ століття.

Проаналізувати діяльність українських історичних шкіл доби другого інтелектуального ренесансу (друга половина 1980-х – 1990-ті роки).

ТЕМА 6. Сучасний стан української історичної науки: методологічні та інституційні аспекти. Проблеми інтеграції історичного процесу, метології та методики досліджень(4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Проаналізувати методологічні аспекти сучасної української історичної науки.

Ознайомитися із офіційною та нормативною історіографією.

Проаналізувати стан сучасних версій націогенезу.

Підготуватись до аналізу методологічних інновацій та урізноманітненням методологічної сфери сучасних наукових шкіл істориків.

Ознайомитися із інституційними аспектами сучасної української історичної науки.

Проаналізувати стан та механізми створення нових дослідницьких центрів. Ознайомитися із проблемами інтеграції історичного процесу, методології та методики досліджень.

Вивчити ідейні напрями в сучасній історичній науці, форми та методи інституалізації національної історичної науки, її теоретичних засад та ідейних впливів.

Проаналізувати наукові, гносеологічні соціокультурні функції наукових шкіл істориків.

Вивчити вплив наукових шкіл на формування історичного мислення.

ТЕМА 7.Академічна історична наука(4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Проаналізувати основні напрями досліджень науковців Інституту історії України НАН України.

Проаналізувати зміст періодичних і неперіодичних друкованих видань Інституту історії України НАН України.

Проаналізувати стан наукових досліджень в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

ТЕМА 8.Стан і основні напрями історичних досліджень у вищих навчальних закладах.Наукові школи істориків Волинського національного університету ім. Лесі Українки (4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Вивчити особливості досліджень історії у ВНЗ.

Проаналізувати діяльність історичних шкіл ВНЗ Києва.

Ознайомитися із напрацюваннями історичних шкіл у ВНЗ західного регіону України.

Підготуватись до аналізу видавничої діяльністі у ВНЗ.

Вивчити основні напрацювання наукових шкіл істориків Волинського національного університету імені Лесі Українки.

ТЕМА 9. Функціонування регіональних шкіл істориків у контексті національної консолідації.(4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Вивчити особливості функціонування львівського наукового осередку. Ознайомитися із історичною наукою у національно-ідентифікаційних реаліях Галичини, Закарпаття і Буковини.

Проаналізувати стан націотворчого потенціалу української емігрантської історичної думки.

ТЕМА 10. Громадські об’єднання і товариства істориків.Історичне краєзнавство(2 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Вивчити діяльність Українського історичного товариства.

Ознайомитися із історичними дослідженнями Національної спілки краєзнавців України.

Проаналізувати стан українознавства та історичної науки у світі.

Підготуватись до аналізу діяльності осередку Українського історичного товариства у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки.

ТЕМА 11. Основні періодичні видання з історії в Україні і світі(4 год.)

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Ознайомитися із змістом “Українського історичного журналу”.

Проаналізувати роль “Українського історичного журналу” у висвітленні “білих плям” історії України.

Вивчити вклад “Українського історика” в розвиток національних наукових шкіл істориків..

Підготуватись до аналізу збірників наукових праць з історії та історіографії історії України: “Ruthenica”, “Соціум”, Критика”, “Український гуманітарний огляд”.

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

ТЕМА 12. Роль наукових шкіл у створенні новітньої концепції історії України. Внесок української історичної науки у з’ясування націотворчої ролі історичного знання(4 год.)

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Визначити пріорітетні напрями досліджень вітчизняних шкіл історичної науки.Ознайомитися із розвитком української історичної науки на зламі ХХ–ХХІ ст. Проаналізувати стан дискусій щодо етногенезу (націогенезу) українців в українській історичній науці.

Підготуватись до аналізу історичних досліджень традицій українського державотворення.

Вивчити здобутки і проблеми сучасних наукових шкіл історії тоталітаризму в Україні.

Ознайомитися із проблемами синтезу загальнонаціональної історії та історії національних меншин.

Проаналізувати стан дискусій з постімперськими течіями у тлумаченні української минувщини.

ТЕМА 13. Українська та світова історична наука (4 год.)

Опрацюваннятеоретичних основ лекційного матеріалу.

Опрацювання теми за навчальною літературою.

Підготуватись до аналізу основних напрямів досліджень в Україні всесвітньої історії.

Вивчити проблеми взаємозалежності історичної думки та національної свідомості в українському зарубіжному та західному суспільствознавстві.

Скласти словник дефініціій історії України і всесвітньої історії як наукових дисциплін. Вивчити впливи домінуючих націй на розвиток дискусій з проблем України у світовій науці в другій половині ХХ століття.

Ознайомитися із проблемами порівняння взаємних рецепцій світової і української історії. Проаналізувати стан схеми і періодизацію української і всесвітньої історії.

ОПРАЦЮВАТИ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ:

Академічна наука, актуалізована історична пам’ять, альтернатива, аспект, братські школи, Вільна українська академія наук у США, волинське краєзнавство, Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (ВУАМЛІН), вульгаризований марксизм, догматизм, Галицько-Волинський літопис (ХІІ–ХІІІ ст.), Густинський літопис (ХVІІ ст.), державницький напрям української історичної науки, другий інтелектуальний ренесанс в УРСР, етнічна група, етнічна свідомість, етногенез, етнос, «євразійський» виклик, ідеологія та наука, ідеологія, Інститут історії партії при ЦК КП(б)У, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, інституційна децентралізація, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інститут історіїУкраїни НАН України, інституційна ієрархія історичних шкіл, історико-філологічне відділення Всеукраїнської академії наук, історична пам’ять, історична свідомість, історичне пам’яткознавство, історичний досвід, історичні дослідження Ставропігійського інституту у Львові, Істпарт, Києво-Могилянська колегія, концепція, Лаврентіївський та Іпатіївський літописні зводи. лібералізація партійної політики щодо історії, марксистські історики 1920-х років, методологічна версія, методологічні інновації, механізм формування історичної пам’яті історична традиція, міфологічний компонент історичної та національної свідомості, Світовий конгрес вільних українців, модерна українська нація, народницький напрям української історичної науки, Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка, наукові школи істориків Волинського національного університету імені Лесі Українки, націогенез, національна свідомість, Національна спілка краєзнавців України, націотворчий потенціал української емігрантської історичної думки, нація, новітня історія України, нормативна історіографія, Острозька школа, Остромирове Євангеліє, офіційна історіографія, парадигма, позитивізм Михайла Сергійовича Грушевського, позитивізм, полемічна література, політична кон'юнктура, постулат, представники старих історичних шкіл в радянській Україні, “соціальне замовлення” історичній науці УСРР, радянська версія українського минулого. ренесанс патріотичної історіографії, суспільні інститути, суспільні стереотипи в історичній свідомості та історіографії, Український інститут марксизму-ленінізму, сучасні версії націогенезу, теорія демократичності української нації, теорія еволюціонізму, українознавство та історична наука у світі, Українська вільна академія наук у Німеччині, Українське історичне товариство, Український інститут марксизму-ленінізму, українські літописи ХVІ–ХVІІ ст., українсько-польські відносини, Центр українознавства Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

1. Порівняйте історичну спадщину представників державницького і народницького напрямів української історичної науки. У чому їхні погляди і підходи до трактування історичної спадщини різнились. На підставі яких основних ознак ми можемо визначити до якого напряму віднести того чи іншого представника наукової школи – 11 балів.

2. Дайте визначеня таким поняттям і категорям: академічна наука, етногенез, ідеологія, концепція, методологічна версія – 5 балів.