Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Змістовий модуль № 1






НАУКОВІ ІСТОРИЧНІ ШКОЛИ УКРАЇНИ В МИНУЛОМУ

ТЕМА 1. ВСТУП ДО КУРСУ. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ “СУЧАСНІ ІСТОРИЧНІ ШКОЛИ В УКРАЇНІ”. ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА (2 год.)

 

Завдання, зміст та структура курсу. Роль і місце історичних шкіл в суспільстві та їх вплив на формування історичного мислення.

Об’єкт та предмет курсу як науки. Процес вивчення історії. Взаємозв’язок курсу з історичними та спеціальними дисциплінами. Рівні наукових досліджень. Методи наукових досліджень. Література та джерела.

 

ТЕМА 2. НАУКОВІ ШКОЛИ В УКРАЇНІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІСТОРИЧНИХ ЗНАНЬ В УКРАЇНІ (ХІ–ХІХ СТ.) (2 год.)

Зародження історичних знань на Русі у ХІ–ХІІ ст. Оригінальні пам’ятки Давньоруської книги: “Остромирове Євангеліє” (1056–1057 рр.), “Ізборник” князя Святослава Ярославича (1073 р.). Перекладна література (із Візантії, Болгарії) та її вплив на загальний розвиток культури та історичної літератури. Літописи ХІ–ХІІ ст. як важливе джерело історичних знань. “Повість минулих літ” (ХІ–ХІІст.), Лаврентіївський та Іпатіївський літописні зводи. Галицько-Волинський літопис (ХІІ–ХІІІ ст.) “Повчання” Володимира Мономаха (“Грамотиця”, “Послання Мономаха князеві Чернігівському Олегу Святославичу з приводу убитого у 1096 р. у міжусобиці під Муромом Мономахового меншого сина Ізяслава”).

Українські літописи ХVІ–ХVІІ ст. у поширенні історичних знань. Історичні знання як складова літератури, письменства, шкільної освіти, що розвивалися у зв’язку з діяльністю Острозької школи та Києво-Могилянської колегії й братських шкіл. Густинський літопис (ХVІІ ст.), “Летописцы Волыни и Украины” (ХVІІ ст.).

Полемічна література: “Ключ царства небесного” (1587 р.) Герасима Смотрицького, “Апокрисис” (1597 р.) Христофора Філалета, “Тренос” (1610 р.) Мелетія Смотрицького та ін.

Актові, наративні та епістолярні джерела про розвиток історичної науки в Україні.

Історичні дослідження Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка.

Народницький напрям української історичної науки. Історико-філологічна школа Михайла Олександровича Максимовича (1804–1873 рр.). Витоки українства у середині ХІХ ст. Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – засновник демократичної школи в історіографії. Володимир Боніфатійович Антонович (1834–1909 рр.) і його теорія демократичності української нації. Теорія еволюціонізму. Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895 рр.). Позитивізм Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934 рр.). Лазаревський О. М., Єфименко О. Я., Яворницький Д. І., Багалій Д. І. та ін.

Державницький напрям української історичної науки. Дмитро Іванович Дорошенко (1882–1952 рр.) – перший український історик, який показав науковий огляд історії України, як процес розвитку української державності (автор близько 1000 праць з історії України, історії культури і церкви в Україні). В’ячеслав Казимирович Липинський (1882–1931 рр.) – “Шляхта на Україні”(1909 р.), “Аріянський соймик в Кислині в маю 1638” (1910 р.) та ін. Степан Томашівський (1875–1930 рр.) і його власна концепція у праці “Українська історія”(1919 р.). Іван Петрович Крип’якевич (1886–1967 рр.). Іван-Маріян Іванович Кревецький та ін.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.