Що являється підставою для поділу зобов’язань на договірні та позадоговірні?

а) підстава виникнення зобов’язальних правовідносин;

б) учасники та суб’єктний склад зобов’язальних правовідносин;

в) нормативний акт, на підставі якого виникають зобов’язальні правовідносини;

г) особливості виникнення правовідносин;

д) зміст зобов’язальних правовідносин

4. Зобов’язанням з пасивною множинністю визнається:

а) зобов’язання, у якому сторони зобов’язані дотримуватися передбачених договором норм;

б) зобов’язання, підставою виникнення якого є делікт;

в) зобов’язання, у якому праву кредитора протистоять обов’язки невизначеного кола боржників;

г) зобов’язання, у якому на стороні боржника перебуває декілька осіб;

д) зобов’язання, у якому на стороні кредитора перебуває декілька осіб.

У якій формі повинен вчинятися правочин, яким здійснюється заміна кредитора?

а) виключно у письмовій;

б) виключно у письмовій нотаріально засвідченій;

в) з державною реєстрацією;

г) у тій же формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання;

д) виключно в електронній або письмовій;

Завдання 3. Задача Задача – 50 балів

Працівник міліції Дьомін під час виконання службових обов’язків незаконно затримав громадянина Левченка, при цьому заподіяв йому тілесні ушкодження. Левченко звернувся в суд з позовом до райвідділу міліції з вимогою відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Суд у позові до райвідділу міліції відмовив, притягнувши як відповідача Дьоміна, та зобов’язав його відшкодувати заподіяну шкоду.

Чи правильне рішення суду? Як потрібно вирішити справу?

ВСЬОГО 100 балів

Питання до екзамену

1. Вчення про предмет цивільного права.

2. Поняття цивільного права як самостійної галузі права.

3. Проблема співвідношення публічного і приватного в правовому регулюванні цивільних відносин.

4. Цивільне законодавство: поняття та структура.

5. Вчення про цивільні правовідносини: поняття, структура та види.

6. Вчення про підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов’язків.

7. Класифікація юридичних фактів.

8. Теорії здійснення цивільних прав та виконання обов’язків.

9. Вчення про захист цивільних прав та інтересів.

10. Вчення про фізичні особи як суб’єктів цивільного права.

11. Поняття фізичної особи. Індивідуалізація фізичних осіб.

12. Правоздатність фізичних осіб: поняття, зміст, межі, виникнення та припинення.

13. Порівняльна характеристика цивільної правоздатності та суб’єктивного права. Випадки обмеження правоздатності фізичних осіб.

14. Поняття та види дієздатності фізичних осіб.

15. Обмеження дієздатності фізичних осіб: підстави, правові наслідки.

16. Визнання фізичної особи недієздатною: підстави, правові наслідки.

17. Опіка та піклування: проблеми встановлення та правові наслідки.

18. Місце проживання фізичної особи та його цивільно-правове значення.

19. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

20. Оголошення фізичної особи померлою.

21. Вчення та основні теорії про юридичні особи.

22. Види та організаційно-правові форми юридичних осіб. Суб’єкти господарювання.

23. Проблеми створення та припинення діяльності юридичних осіб.

24. Поняття та ознаки юридичної особи.

25. Місцезнаходження та найменування юридичних осіб.

26. Вчення про об’єкти цивільних прав.

27. Вчення про правочини в цивільному праві.

28. Строки та терміни у цивільному праві: основні теоретичні підходи. Їх види і значення.

29. Вчення про позовну давність.

30. Основні теоретичні проблеми речових прав.

31. Проблеми договірного права.

32. Основні теоретичні проблеми спадкового права.

33. Цивільне зобов’язання: поняття та структура.

34. Елементи зобов’язання. Зміст зобов’язання.

35. Основні теоретичні проблеми недоговірних зобов’язань.

36. Особливості деліктної відповідальності та її функції.

37. Підстави деліктної відповідальності.

38. Зобов’язання, що виникають із заподіяння шкоди правомірними діями.

39. Розвиток спадкового права.

40. Поняття, загальна характеристика та види спадкування.

41. Спадщина: поняття та загальна характеристика.

42. Особливості та структура спадкових відносин.

43. Реалізація спадкових прав.

44. Особливості вираження волі у спадкових відносинах.

45. Спадковий договір.

46. Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права.

47. Характеристика джерел цивільного процесуального права.

48. Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.

49. Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.

50. Суд як обов’язковий суб’єкт процесуальних правовідносин.

51. Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.

52. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.

53. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.

54. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.

55. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.

56. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.

57. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах.

58. Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.

59. Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.

60. Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.

61. Письмові докази, поняття, ознаки, види, значення письмових доказів в цивільному судочинстві. Процесуальний порядок отримання і дослідження письмових доказів. Вирішення спору щодо фальсифікації письмового доказу.

62. Речові докази, їх поняття, відмінність від письмових доказів. Процесуальний порядок отримання і ослідження. Звуко- і відеозаписи як засоби доказування. Процесуальний порядок отримання, відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису та їх дослідження.

63. Забезпечення доказів до і після пред’явлення позову.

64. Поняття позову як процесуального засобу права в теорії науки цивільного процесуального права.

65. Спірні питання поняття і сутності позовного провадження.

66. Проблемні питання елементів позову. Тотожність позову.

67. Поняття, критерії, межі і умови зміни позову. Суб’єкти права на зміну позову.

68. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.

69. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.

70. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.

71. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.

72. Проблемні питання попереднього судового засідання (завдання, порядок проведення, питання, які вирішуються в попередньому судовому засіданні). Законодавчі новели.

73. Заочний розгляд справи: питання теорії та практики.

74. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.

75. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень.

76. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

77. Теоретичні проблеми апеляційного оскарження судових рішень.

78. Поняття і види апеляцій.

79. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.

80. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.

81. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.

82. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.

83. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ – касаційна інстанція у цивільних справах: нові законодавчі підходи.

84. Повноваження суду касаційної інстанції.

85. Підстави для скасування рішення касаційним судом і передачі справи на новий розгляд.

86. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції.

87. Підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України.

88. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення.

89. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами.

90. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за нововиявленим обставинами.