Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Мельничук М.І.






Данелюк А.К.

ФІЛОСОФСЬКІ ГОРИЗОНТИ ТУРИЗМУ: АКСІОЛОГІЧНІ АСПКТИ

Поняття «туризм» потрапило у фокус філософських досліджень відносно недавно, однак практика філософського осмислення подорожі (основної складової туризму) має багату історію. Тому, незважаючи на те, що формування «філософії туризму» в якості окремої галузі знання заледве можна вважати завершеним, її предметна область достатньо визначена для того аби проводити в її межах теоретичні дослідження. В сучасній літературі можна зустріти поняття «антропологія туризму», «онтологія туризму», «аксіологія туризму», «феноменологія туризму» тощо […]. Це свідчить про те, що туризм це не лише культурний, психологічний або економічний феномен, він здатен виявляти нові смисли на рівні рефлексії співвідношення людини і світу, а тому відноситься передусім до світоглядних феноменів, і повноцінно може осмислюватися в межах філософії.

В сучасній літературі проблемам філософії туризму присвячено чимало публікацій. Умовно їх можна поділити на кілька основних блоків. До першого ми відносимо загальнотеоретичні дослідження присвячені осмисленню туризму в порівнянні з іншими культурними феноменами. Основна увага таких дослідників як О.О.Базалук (праксеологія туризму), В.С.Пазенюк, О.К.Шевченко( Шевченко О.К. Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. - 2009. - №10 (173). - С.57-60. ) Федорченко В.К. зосереджена на визначенні дисциплінарного статусу філософії туризму.

Другий блок досліджень становлять розвідки присвячені осмисленню світоглядних горизонтів туризму в контексті сучасної цивілізації. Сюди можна віднести таких авторів як ……... Разом з тим не можна залишити без уваги і загальні теоретичні дослідження сучасного суспільства, котрі безпосередньо не стосуються осмислення туризму, однак на їх основі формується певне його трактування. До таких на нашу думку слід віднести роботи К.Лоренца, Г.Маркузе, Х.О.і Гасета, Е.Фрома, Е.Тофлера й інших.

Окремою сферою дослідження проблеми туризму можна вважати роботи таких вчених та філософів як Ж.Ф.Ліотар, З.Бауман… У цих дослідників в метафоричній формі філософія тлумачиться як своєрідна подорож (паломництво).

Незважаючи на таку популярність означеної теми у філософській та спеціальній літературі, в дослідженні феномену туризму залишаються малодосліджені області. Зокрема досі не вдається чітко визначити предмет філософії туризму, позаяк він дуже тісно пов’язаний з іншими науками. З огляду на це нез’ясованим залишається міждисциплінарний статус туризму, і, відповідно, його методологічний потенціал в контексті сучасних інтеграційних процесів у науці. Не менш важливою є проблема осмислення евристичного потенціалу туризму (паломництва) в контексті філософії, як інтелектуальної діяльності. Всі ці особливості проблеми свідчать про її актуальність та необхідність подальшого дослідження.

Предметом даної розвідки є світоглядний потенціал туризму в розмаїтті способів його актуалізації: економічному, психологічному, соціальному, культурному, пізнавальному тощо.

Об’єктом дослідження є методологічний зріз філософської рефлексії подорожі у всіх можливих її проявах: від релігійного паломництва до масового туризму.

 

Зрозуміло, що ґрунтовний аналіз проблеми, яка постає перед нами з огляду на означені предмет та об’єкт видається непосильним завданням в межах однієї, або навіть кількох публікацій, тому ми, розуміючи це торкнемося лише кількох, найбільш відомих історичних постатей та їх філософського осмислення туризму, оскільки ставимо собі за мету передусім окреслити евристичний потенціал туризму в філософії, а не дослідити усі наявні історичні факти, а тим більше послідовності, пов’язані з згадками про туризм або його категоріальним осмисленням. Наперед можна сказати, що в сучасній літературі є чимало таких досліджень, і наше, виконане в такому ж руслі не містило б жодної новизни. Натомість справді новим і оригінальним є сама постановка питання, яка натякає на міждисциплінарний характер дослідження евристика – як область когнітивних наук та філософська рефлексія – світоглядна і теоретична проекція.

 

З позицій інтегративної методології туризм постає як феномен, що вміщує в собі весь спектр людської діяльності, як інтелектуальної так і фізичної.

 

Почнемо з того, що філософська рефлексія туризму здійснюється згідно з кількома основними магістральними напрямками.

По-перше туризм осмислюється в контексті психологізму, як стереотипна поведінка, або як спосіб «морального» відпочинку від цивілізації. При цьому другий аспект можна поглибити і уточнити відносячи його до екзистенційної проблематики. При цьому туризм розуміється як необхідність людини перебувати у відриві від цивілізації, суспільства, необхідність побути на самоті.

По-друге туристична діяльність може розцінюватися з пізнавальних позицій, тобто як необхідність досліджувати світ, відкривати нові області реальності, знайомитися з культурою інших народів. Такі мотиви діаметрально протилежні першому випадку, і, на наше переконання ці два аспекти, а точніше їх відмінності є однією з найбільш плідних ліній дослідження цього феномену.

 

Космічний туризм

Віртуальний туризм

Філософія туризму – з усіма притаманними їй особливостями не може бути прикладною, або аналітичною областю знання, позаяк в такому випадку вона зовсім не наближається до розкриття особливостей згаданого соціального феномену, а радше віддаляється від його розуміння посередництвом термінів та понять. Туризм як екзистенційна ситуація має передусім особистісний, індивідуальний а тому гуманітарний вимір. Тому смисл і значення туризму слід розглядати з позицій гуманітарної методологічної традиції.

Здебільшого туризм в сучасній літературі осмислюють в контексті маркетингових досліджень, а тому ця область знань дуже тісно пов’язана з економікою та проблемами господарювання так …., на нашу думку економічний аспект туризму безумовно є важливим, однак він не вичерпує всього розмаїття та повноти смислів цього явища в сучасній культурі. Не менш важливим є також і психологічний аспект подорожі, що висвітлено в численних публікаціях, котрі здебільшого ототожнюють подорож з паломництвом, чи то релігійним чи екзистенційним (подорож до себе). Ще один, не менш важливий аспект туризму – соціокультурний, котрий можна редукувати до соціологічного (соціологія туризму […]).

 

Найменш дослідженими залишається осмислення гуманістичних вимірів туристичної діяльності, тобто гуманітарний аспект в найбільш загальному його розумінні тобто тут слід задатися питаннями не економічної, психологічної чи соціальної мотивації туристичної діяльності, а, насамперед, замислитися над світоглядним підґрунтям подорожі

Робоча гіпотеза – туристична діяльність (подорож) за своєю структурою та онтологічним змістом ідентична процесу філософування.

Потрібно одразу визначити межі понять якими ми будемо користуватися в даній розвідці. По-перше ми аж ніяк не ототожнюємо діяльність філософа і мандрівника, прекрасно розуміючи, що це абсолютно різні соціальні, культурні та фізичні феномени, однак на теоретичному (мисленнєвому) рівні можна віднайти стійкі паралелі, котрі й цікавитимуть нас в першу чергу.

По-друге: так само як в мисленнєвій діяльності присутня диференціація. Можна думати і міркувати про своє місце у Всесвіті, а можна згадувати вчорашній вечір перебираючи у пам’яті приємні або не зовсім моменти. І в тому і в тому випадку мова йде про мисленнєвий акт, однак обидва вони суттєво відрізняються рівнем абстракції, формою, важливістю тощо. І якщо в першому випадку мова йде про філософський рівень мислення то в іншому всього лише про буденний. Так само подорож або мандрівка може різнитися одна від одної, до прикладу можна «мандрувати» з дому до роботи, або навпаки, або ж здійснювати кругосвітню подорож, чи паломництво до священного місця. Очевидно, що ці види «мандрівок» суттєво відрізнятимуться одна від одної. По-третє: і філософствування і мандрівка, на тому рівні на якому ми їх будемо порівнювати є справою добровільною. По-четверте: …

Культурологічний аналіз туризму показує, що діяльність спрямована на «відривання» від рідного дому тісно пов’язана з оформленням індивідуальної самоідентичності. При тому мова тут не йде про національну, народну, мовну чи ще яку-небудь ідентичність а саме про найбільш вагому світоглядну самоідентичність тобто самосвідомість, саморозуміння, рефлексію. Подорож як невід’ємний елемент туристичної діяльності є відірваністю від світу, від дому, від комфорту, але разом з тим формою самопізнання. Тут спрацьовує славнозвісний принцип діалектики – боротьба суперечностей, що взаємовизначає феномени як протилежні одне одному, тобто ця «відірваність» як психологічна так і онтологічна від власної зони комфорту визначає і обрамлює власну ідентичність, допомагає краще зрозуміти межі власного світу, допомагає поглянути на себе зі сторони.

 

Тотожність життя і дороги в народній творчості не є випадковістю.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.