концепції історії України

(2 год.)

1. Дискусії щодо етногенезу українців в українській історичній науці.

2. Дослідження традицій українського державотворення – основа національної історіографії.

3. Сучасні школи історії тоталітаризму в Україні: здобутки і проблеми.

4. Наукові дослідження історії Другої світової війни.

5. Дискусії з постімперськими течіями у тлумаченні української минувщини: українська відповідь на «євразійський» виклик.

Тематика рефератів:

1. Національне самоутвердження та розвиток української історичної науки на зламі ХХ–ХХІ ст.

2. Вплив історичної науки на національну свідомість українців.

3. Теоретичні засади та методологічні принципи аналізу взаємозв’язку історичної думки і національної свідомості.

4. Історична пам’ять і традиція у становленні та розвитку національної свідомості.

5. Міфологічний компонент історичної та національної свідомості.

6. Розвиток національної свідомості та історичної думки українців у добу суспільно політичної трансформації.

Література:

1. Бондаренко Генадій. Історичне пізнання: питання теорії і практики. – Луцьк, 1998.

2. Верстюк В. Ф. Україна і Росія в історичній ретроспективі: Нариси в 3 т. – Т. 1: Українські проекти в Російській імперії. – К., 2004 (у співавт.)

3. Верстюк В. Ф. Українська Центральна Рада: Навч. посіб. – К.: Заповіт, 1997. – 344 с.

4. Верстюк В.Ф. Політична історія України ХХ століття: У 6 т. – Т. 2. Революції в Україні: Політико-державні моделі та реалії (1917–1920). – К., 2003 (у співавт.)

5. Герде Й. Г. Идеи к филосифии истории человечества. – М., 1985.

6. Гриневич В. Історія Другої світової війни у сучасній історіографії та політичній боротьбі // Укр. гуманітарний огляд. Вип. 11. – Київ: Критика, 2005. – С. 9–29.

7. Грицак Я. Й. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ− ХХ століття (Навчальний посібник).− К., 1996.

8. Грушевський М. Історія України-Руси. В 11 т., 12 кн. – К., 1991.

9. Губман Б. Л. Смисл истории: почерки современных западных концепций. – М., 1991.

10. Гулыга А. В. Искусство истории. – М., 1980.

11. Даниленко В. М. Політичний терор і тероризм в Україні: ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002 (у співавт.).

12. Даниленко В. М. Сталінізм на Україні: 20–30-і роки. –К., 1991 (у співавт.).

13. Дмитрієнко М. Ф. Проблема традиції і суспільних стереотипів в історичній свідомості та історіографії // Історична наука на порозі ХХІ ст.: підсумки та перспективи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Харків, 1995. – С. 21–25.

14. Дорошенко Н. М. Становление и развитие методологи истории. – Калинин, 1987.

15. Другий міжнародний конгрес україністів. Львів, 22–28 серпня 1993 р. Доп. і повід. Історіографія українознавства. Етнологія. Культура / Міжнародна асоціація україністів. – Л., 1994. – 386 с.

16. Дьяков В. А. Методология истории в прошлом и настоящем. – М., 1974.

17. Енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

18. Жук С. І. Західна історіографія та епістологічні проблеми історичної науки // Укр. істор. журнал. – 1994. – №. 1.

19. Жуков Е. М. Почерки методологи истории. – М., 1980.

20. Зашкільняк Л. О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.

21. Зашкільняк Л. О. Методологія історії. Від давнини до сучасності. – Львів, 1999.

22. Зевелев А. И. Историческое исследование: методологические аспекты. –М., 1987.

23. Иванов В. В. Методология исторической науки. – М.: Высшая школа, 1985.

24. Историография истории нового времени стран Европы и Америки. – М., 1990.

25. Історична наука на порозі ХХІ ст.: підсумки та перспективи. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Харків, 1995.

26. Калакура Я. Вклад “Українського історика” в розвиток національної історіографічної школи // Укр. історик.– 1994.– № 1– 4 (120–123). Рік ХХХІ (Нью-Йорк, Торонто, Київ, Львів, Мюнхен).

27. Касьянов Г. В. Сучасна історія України: проблеми, версії, міркування // Укр. істор. журнал. – 2006. – № 4. – С. 4–15.

28. Касьянов Г. Ще не вмерла українська історіографія // Критика. – 2002. – № 4.

29. Коваль М. В. Політика проти історії: українська історична наука в Другій світовій війні й перші повоєнні роки // Укр. істор. журнал. – 2002. – № 1.

30. Колингвуд Р. Д. Ідея історії. – Київ, 1996.

31. Котляр М. Ф. Історія давньоруської державності. – К., 2002.

32. Коцур В. П., Коцур А. П. Історіографія історії України. – Чернівці, 1999.

33. Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах Другої світової війни. – К., 1997 (у співавт.).

34. Лисенко О. Є. Організація Українських Націоналістів та Українська Повстанська Армія: Бібліогр. покажч. публ. 1998–2002. – К., 2002 (у співавт.).

35. Лисяк-Рудницький І. Інтелектуальні початки нової України // Історичні есе. – Т. 1. – К., 1994.

36. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. – К.: Основа, 1994. – Т. 2

37. Масненко В. В. Історична думка та націотворення в Україні (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.). – Київ, Черкаси: Відлуння-Плюс, 2001. – 440 с.

38. Міжнародний науковий конгрес «Українська історична наука на порозі ХХІ століття». – Чернівці: Рута, 2001. – Т. 1.

39. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 2005. – 496 с.

40. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. 3-тє стереот. видання. – К.: Наукова думка, 2005. – 72 с.

41. Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К., 1996.

42. Полонська-Василенко Н. Дві концепції історії України і Росії. – Мюнхен: Укр. вільний ун-т, 1964.

43. Потульницький В. А. Українська та світова історична наука. – Укр. істор. журнал. – 2000. – №№ 1, 2, 3, 4.

44. Пришляк В. В. ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків «Українська історична наука на шляху творчого поступу» // Укр. істор. журнал. – 2007. – № 1. – С. 226–227.

45. Пріцак О. Історіософія Михайла Грушевського // Грушевський М. Історія України-Руси. – Т. 1. К.: Наук. думка, 1991.

46. Ревний О. П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Укр. істор. журнал. – 1999. – № 3.

47. Реєнт О. П. Історія України ХІХ – початку ХХ ст.: методологічний зріз і тематичні напрями наукового пошуку // Укр. істор. журнал. – 2007. – № 6. – С. 218–232.

48. Реєнт О. П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Укр. істор. журнал. – 1999. – № 3. – С. 3–22.

49. Реєнт О. П. У робітнях історичної науки. – К., 1999.

50. Реєнт О. П. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 2003.

51. Реєнт О. П. Україна між світовими війнами (1914–1939): Події. Люди. Документи: Нариси історії: Навч. посіб. – К., 2004 (у співавт.).

52. Реєнт О. П. Україна соборна. Наукові розвідки і рецензії. – К., 2006.

53. Реєнт О. П. Україна: на межі цивілізацій (історико-політологічні розвідки). – К., 1995 (у співавт.).

54. Ричка В. М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996 (у співавт.).

55. Рубльов О. С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004.

56. Русина О. В. Студії з історії Києва та Київської землі. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 346 с.

57. Санцевич А. В. Методика исторического исследования. – Киев, 1990.

58. Синьоводська проблема у новітніх дослідженнях: Зб. статей / Ф. М. Шабульдо (наук.ред.), О. Д. Брайченко (упоряд.). – К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 172 с.

59. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція 1648–1676 рр. крізь призму століть // Укр. істор. журнал. – 1995. – № 1–3.

60. Сучасна українська історіографія: Проблеми методології та термінології: Матеріали науково-методологічного семінару (Київ, 17 черв. 2004 р.) / Наук. ред. г. В. Касьянов. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. – 107 с.

61. Тойнбі А. Д. Дослідження історії. – К., 1995. – Т. 1–2.

62. Толочко О. П. Дві не зовсім академічні дискусії: Винниченко, Багалій, Грушевський // Археографічний щорічник. – Т. 2. – К., 1993.

63. Толочко О. П. Київська Русь. – К., 1998 (у співавт.).

64. У пошуках історичної правди // Укр. істор. журнал. – 1991. – № 10.

65. Удод О. А. Україна: філософія історії. – К., 2003.

66. Українська історична наука на сучасному етапі розвитку. Другий Міжнародний науковий конгрес українських істориків. Т. 1: Доповіді та повідомлення / Укр. іст. тов-во; Інс-т історії України НАНУ, Кам’янець-Подільський держ. ун-т.– Кам’янець-Подільський, 2005.– 480 с.

67. Українська історична наука на шляху творчого поступу. В 3 т. Т. 1: Доповіді та повідомлення / 3 Міжнародний науковий конгрес українських істориків, 17–19 травня 2006 р. – Луцьк: Вежа, 2007. – 390 с.

68. Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми / За ред. Л. Зашкільняка. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 405 с.

69. Формування української нації: історія та інтерпретації: Матеріали круглого столу істориків України.− Львів, 1995.

70. Яковенко Н. Кілька спостережень над модифікаціями українського національного міфу в історіографії // Дух і літера. – 1998. – № 3–4.

71. Яковенко Н. Нарис історії України. З найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997.

72. Янов Г. Націогенеза українців у сучасній історіографії: версії // Схід – Захід (Харків). – 2001. – № 2.

73. Яцков В. Учений і влада – близнюки-брати? // Дзеркало тижня. − 2002. − № 13 (6− 12 квітня).