Наукові школи істориків у радянській

та Західній Україні (1921–1991 рр.)

(4 год.)

1. Наукові школи істориків у радянській Україні у 20-х роках ХХ ст. Методологія досліджень.

2. Стан історичної науки у радянському моноідеологічному суспільстві (30-ті роки).

3. Наукові школи в Західній Україні у міжвоєнний період (1918–1939 рр.).

4. Українська історична наука в роки Другої світової війни.

5. Основні напрями історичних досліджень в УРСР у 1950-х – 1970 рр.

6. Українські наукові школи доби другого інтелектуального ренесансу (друга половина 1980-х – 1990-ті роки).

Опрацювати поняття і категорії:

Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (ВУАМЛІН), другий інтелектуальний ренесанс в УРСР, “золота доба” української історичної науки, історико-філологічне відділення Всеукраїнської академії наук, комісія з вивчення історії Великої Жовтневої соціалістичної революції в Україні та історії КП(б)У (Істпарт), лібералізація партійної політики щодо історії, марксистські історики 1920-х років, представники старих історичних шкіл в радянській Україні, “соціальне замовлення” історичній науці УСРР, суспільні стереотипи в історичній свідомості та історіографії, Український інститут марксизму-ленінізму.

Тематика рефератів:

1. Історичні дослідження історико-філологічного відділення Всеукраїнської академії наук.

2. Створення та діяльність комісії з вивчення історії Великої Жовтневої соціалістичної революції в Україні та історії КП(б)У (Істпарт).

3. 1920-ті роки – “золота доба” української історичної науки.

4. Представники старих історичних шкіл в радянській Україні (Д. І. Багалій, В. С. Іконников, О. І. Левицький Д. І. Яворницький).

5. Марксистські історики 1920-х років (В. Л. Ернст, П. В. Клименко, В. А. Пархоменко, І. Є. Черкаський, М. Яворський).

6. Український інститут марксизму-ленінізму (УІМЛ) та його реорганізація у 1931 р. у Всеукраїнську асоціацію марксистсько-ленінських науково-дослідних інститутів (ВУАМЛІН).

7. Організаційний та ідейний розгром школи М. Грушевського.

8. Степан Томашівський і його концепція у праці “Українська історія”.

9. Іван-Маріян Іванович Кревецький.

10. Плугатар національної історії (Мирон Кордуба).

11. Академік Степан Смаль-Стоцький.

12. Іван Петрович Крип’якевич (1886–1967 рр.).

13. Історична спадщина М. Брайчевського, Р. Іванченко.

14. Історична наука в УРСР у “добу П. Шелеста”. Лібералізація партійної політики щодо історії.

15. Книга П. Шелеста “Україна наша Радянська” – владне бачення української історії.

16. Активізація досліджень з історії козацтва (О. Апанович, М. Куценко, Д. Наливайко, І. Шаповал).

17. Українські радянські історичні школи кінця 50-х – початку 80-х років ХХ століття: у пошуках власної ідентифікації.

18. Українські історичні школи доби другого інтелектуального ренесансу (друга половина 1980-х – 1990-ті роки).