Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні рекомендації до вивчення теми 5






Вивчення закону грошового обігу дозволило усвідомити, що між товарною та грошовою масою має бути певне співвідношення, при якому гроші будуть виконувати всі свої функції. Якщо в обігу буде надміру велика кількість грошей, не забезпечена товаровиробництвом, або, навпаки, недостатня для реалізації всього валового внутрішнього продукту, то гроші поступово будуть втрачати можливість виконувати свої функції. Такий дисбаланс в економіці пов’язаний із розвитком інфляції, яка є предметом вивчення даної теми.

Розпочинати вивчення явища інфляції необхідно із з’ясування її суті, прояву у різних грошових системах. У зв’язку з цим важливо навести історичні приклади, що підтверджують притаманність інфляційних процесів як металевому, так і неметалевому грошовому обігу.

Цікаво знати, що вперше термін «інфляція» почав вживатися у 70-ті роки 19 ст. у Північній Америці за часів громадянської війни. З того часу він широко ввійшов в наукову літературу та практичний лексикон.

Наступним кроком опанування матеріалу є виділення та характеристика етапів розвитку інфляції. Прийнято розглядати три етапи інфляційного процесу. На першому етапі темп збільшення грошової маси випереджає зростання цін внаслідок надмірної емісії грошей, що тимчасово стимулює виробництво та уповільнює швидкість обігу грошей. На другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу. Відбувається скорочення попиту на гроші та зростання товарного попиту. Це прискорює швидкість обігу грошей, наслідком чого є їх знецінення, що призводить до падіння виробництва та росту безробіття.

На третьому етапі зростання цін набуває нерівномірного стрибкоподібного характеру. Це пов’язано із одночасним, але різним за силою впливом не усунутих факторів інфляції та кризи неплатежів, що продовжує забезпечуватися додатковою емісією.

Поглиблення знань щодо суті інфляції потребує вивчення класифікаційних видів цього явища, зокрема, за такими ознаками:

1) За зовнішнім проявом: відкрита та прихована інфляція.

2) За співвідношенням цін на товари: збалансована та незбалансована інфляція.

3) Залежно від можливості передбачити зростання цін: очікувана та неочікувана інфляція.

4) За темпами зростання: повзуча, галопуюча інфляція, гіперінфляція, суперінфляція.

Відносно останньої класифікації необхідно встановити послідовний процес переходу одного виду інфляції в інший. Добре зробити це на прикладі економіки України. Особливу увагу слід звернути на соціально-економічні наслідки, які поглиблюються із розвитком інфляційного процесу.

Для розширення розуміння суті інфляції необхідно розглянути фактори, які її породжують. Тут необхідно врахувати наступне: питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійним у зв’язку із різноманітністю чинників та складністю явища інфляції та її причинно-наслідкових зв’язків. Тому важливо зробити акцент на тому, що на розвиток інфляційних процесів чинять вплив як монетарні, так і немонетарні чинники. Називаючи кожен фактор, слід пояснювати механізм його впливу та наводити приклади. Це дозволить сформувати комплексне розуміння інфляційного процесу як складного явища в економічному житті країни.

Найбільш детальний розгляд слід приділити класифікації видів інфляції за її причинами, а саме: інфляція попиту, інфляція витрат, імпортована інфляція. Крім того, в літературі окремо виділяють фіскальну інфляцію, яка пов’язана із збільшенням ставок непрямих податків (ті, які включаються у ціну продукції, наприклад, ПДВ, акциз, мито). Механізм розвитку фіскальної інфляції подібний до інфляції витрат.

У зв’язку з цим узагальнюючим висновком, що має бути усвідомлений студентом, є розуміння інфляції як складного соціально-економічного явища, розмежування причин якого можливе тільки в теорії, а в реальному економічному житті вони тісно взаємопов’язані між собою. Цим обумовлюється складність проблеми подолання інфляції.

Логічним продовженням розгляду матеріалу даної теми є вивчення методів управління та подолання інфляції, які можна об’єднати у дві великі групи – це адаптаційна політика та грошові реформи.

При вивченні адаптаційної політики, необхідно розглянути заходи, що застосовуються різними групами суб’єктів ринкової економіки для зменшення впливу інфляції. Так, наприклад, домогосподарства намагаються адаптуватися до інфляції через пошук нових джерел доходів. Робітники при укладенні трудового договору звертають увагу на пункт про коригування заробітної плати на випадок інфляції. Підприємства реалізують короткострокові проекти, які передбачають швидшу окупність інвестицій або вкладають кошти у розвиток виробничих потужностей, інфраструктури за наявності перспектив розвитку бізнесу.

Найбільшу увагу слід приділити вивченню методів державної антиінфляційної політики. Мова йде про дефляцію, тергетування інфляції, політику доходів. Розгляд суті механізмів реалізації вказаних заходів повинен підсумовуватися визначенням соціально-економічних наслідків їх застосування. Наприклад, методи дефляційної політики гальмують темпи економічного зростання, а політика доходів провокує товарний дефіцит та розвиток «чорного» ринку; посилює соціальну напруженість у суспільстві через заморожування заробітної плати.

Тому економічно більш прийнятним заходом є таргетування інфляції (встановлення контролю над нею) – це концепція монетарної політики, якою передбачено наявність трьох основних елементів: законодавчого закріплення цінової стабільності як прямої цілі монетарної політики в довгостроковій перспективі; офіційного оголошення центральним банком кількісних цільових показників інфляції на визначений часовий період та відповідальності за їх дотримання; роз’яснення дій органів монетарної влади громадськості.

На даному етапі вивчення матеріалу теми важливо провести узагальнення отриманих знань щодо суті, причин, наслідків та методів регулювання інфляції для того, щоб сформулювати пропозиції щодо управління інфляційним процесом в Україні на сучасному етапі. Мова йде про такі заходи як:

- закладення меншого дефіциту бюджету;

- активізація експорту товарів вітчизняного виробництва;

- посилення конкуренції у банківській системі;

- стимулювання процентною політикою активізації заощаджень громадян;

- активізація антимонопольної роботи з метою профілактики необґрунтованого завищення цін;

- системна робота над «демобілізацією» інфляційних очікувань.

Крім продовження наведеного переліку заходів необхідно дати їм ґрунтовне пояснення.

Наступною групою заходів боротьби з інфляцією є проведення грошових реформ. Однак слід зауважити, що реформи грошової системи не завжди використовуються як метод антиінфляційної політики. Так, наприклад, вони проводилися при створенні нових держав; при переході від біметалізму до монометалізму, а потім до паперових грошей; це грошові реформи країн колишнього СРСР на початку 90-х р.; введення євро в країнах Західної Європи. Враховуючи широке економічне призначення грошових реформ, з’ясування їх суті вимагає вивчення різних змін грошової системи за такими класифікаційними ознаками:

1). Залежно від мети та глибини перебудови наявної грошової системи реформи класифікуються на: структурні (повні) реформи; часткову зміну грошової системи, а саме формальну або деномінацію.

2). За порядком ведення в обіг нових грошей: одномоментні грошові реформи та реформи паралельного типу.

3). За характером впливу на курс національної валюти: девальвація і ревальвація.

4). За характером обміну старих грошей на нові: реформи конфіскаційного та неконфіскаційного характеру. Особливу увагу необхідно звернути на такий різновид конфіскаційної реформи як нуліфікація.

Для кращого засвоєння матеріалу в частині грошових реформ, розгляд їх видів потрібно супроводжувати наведенням історичних прикладів з економічного життя України та інших держав світу.

На завершення вивчення даної теми детальному розгляду підлягає грошова реформа в Україні 1996 року, ознаменована введенням нової національної грошової одиниці - гривні. У зв’язку з цим слід розглянути мету, етапи її проведення, особливості, економічні наслідки. Корисною для формування взаємозв’язку набутих знань буде класифікація грошової реформи 1996 року за попередньо розглянутими ознаками.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.