Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Кисень рідкий і газоподібний






(вміст парів води в газоподібному кисні не більше 0, 07 г/м3).

Кисень Вміст кисню, %, не менше
Технічний: Сорт 1 Сорт 2 Сорт 3 Медичний   99, 7 99, 5 99, 2 99, 5 Залишок складають азот і аргон

 

Технічний кисень 3-го сорту поставляють тільки газоподібним.

Чистота кисню має велике значення, особливо для кисневого різання. Зниження чистоти кисню погіршує зварювання і підвищує його витрати.

При дотику стиснутого кисню з маслами, жирами проходить окиснення їх з великою швидкістю, що призводить до самозагоряння або вибуху. Тому треба уникати забруднень кисневих балонів маслами.

Ацетилен при згорянні дає найбільшу температуру полум’я (3050-31500С).

Технічний ацетилен (С2Н2) - газ без кольору з різким неприємним запахом, в 1, 1 рази легший за повітря, розчиняється в рідинах.

Ацетилен вибухонебезпечний: під тиском 0, 15-0, 20 МПа вибухає від електричної іскри або вогню і при швидкому нагріванні вище 2000С, а при температурі вище 530 0С проходить вибухове розкладання ацетилену.

Ацетилено-киснева суміш здатна вибухати при наявності в ній 2, 8-93% ацетилену. Тому зварювальникам необхідно дотримуватися обов’язкових правил експлуатації газового обладнання. Самозагоряння суміші ацетилену і кисню, що виходять з пальника, проходить при 4280С.

Одержують ацетилен трьома способами:

1) розкладанням карбіду кальцію (СаС2) водою;

2) термоокиснювальним піролізом (розкладанням) нагрітого природного газу в суміші з киснем;

3) розкладанням рідких вуглеводнів (нафти, гасу) електричною дугою.

Технічний карбід, з якого одержують для зварювання ацетилен, має шкідливі домішки. Вони переходять в ацетилен у вигляді сірководню, аміаку, фосфористого і кремнистого водню і погіршують якість зварювання. Тому їх треба видаляти промиванням водою або хімічним очищенням.

Пропан-бутан – це суміш пропану з бутаном (5-30%), яку називають технічним пропаном. Одержують його при добуванні природних газів і при переробці нафти. Температура полум’я 24000С, тому його використовують для зварювання сталі товщиною до 3 мм. Доцільно використовувати для різання, теплового випрямляння, очищення металу.

Для зварювання пропан-бутан поставляють в зрідженому стані. Перехід з рідкого стану в газоподібний проходить самовільно у верхній частині балону через меншу питому вагу газу. Він важчий за повітря і має неприємний специфічний запах.

Природний газ складається з метану (77-98%) і невеликої кількості бутану, пропану і ін. Він не має запаху, для виявлення його витікання добавляють спеціальні різкопахучі речовини. Температура полум’я 2100-22000С. Використовують обмежено, в основному для різання.

Для утворення газового полум’я використовують і інші гази: водень, коксовий, нафтовий, сланцевий, піролізний.

Горючі рідини менш дефіцитні, але потребують спеціальної тари. При зварюванні і різанні шляхом нагрівання наконечника пальника або різака горюча рідина перетворюється в пару. Температура полум’я: гасо-кисневого – 2400-24500С; бензино-кисневого – 2500-26000С.

Використовуються в основному для різання і поверхневої обробки металів.

При роботі на тракторному гасі апаратура забивається смолою.

Забороняється використовувати етилований бензин через його токсичність.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.