Охорона здоров’я

Земля

Українська земля вважається національним багатством, яка неминуче привертає увагу нечистоплотних злодюг, в тому числі народних депутатів. За рік керівництва, «чесні» провладні чиновники придумали безліч схем, як можна з користю для власної кишені використати українські чорноземи. Одна із них - відкритий ринок землі. Це стане гарною можливістю землевласникам та закордонним сусідам за безцінь скуповувати наші родючі землі, тим самим стерти з лиця землі українське село. Хоча знаємо, що з покон віків Україна це була і є аграрна держава.

Під час виборчої кампанії всі партії та їх представники галасували про відродження села. І що ми маємо… передача земель за безцінь.

Є й інші не менш цікаві земельні афери і аферисти, які намагаються нагріти руки тепер на землях ВУЗів та шкіл. Депутат від «Блоку Петра Порошенко» Руслан Демчак нещодавно виступив за те, щоб забрати дослідні ділянки в агарних вузів. За інформацією ЗМІ, політик і до цього неодноразово фігурував у земельних аферах. На думку нардепа, ці ресурси повинні бути виведені з підпорядкування навчальних закладів та підлягають приватизації. Ніби-то бюджетні організації не можуть в належному стані утримувати свої ділянки. Тому землі з бюджетної сфери пропонується передати в «добрі руки» для довгострокової оренди.

На думку експертів, дана схема є банальним «віджиманням» державної землі. Надалі ділянки будуть приватизовані і перепродані через ряд дочірніх підприємств. Для переведення в готівку коштів будуть притягнуті провладні «кишенькові» банки.

Освіта

Що стосується галузі освіти цілком, останнім часом тут популярна псевдореформа під промовистою назвою «провести оптимізацію», іншими словами «повісити замок». Замість того, щоб оновити матеріальну базу навчальних закладів, нова влада вирішила їх зачинити. Як наслідок, за останній рік в Україні було зачинено близько 150 шкіл.

Також голосно прозвучало питання про інклюзивну освіту в України. Ніби все добре –

· Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

· вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

· вчаться співробітництву.

· Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Але і тут країна зупиналась –

1. Недостатнє фінансування освіти для дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітньої школи.

2. Відсутня класифікація психо-фізичних порушень, яка визначає з якими порушеннями діти можуть приходити в школі.

3. Школи потребують допомоги технічної, методичної, психологічної, Відсутні методичні матеріали, підручники, посібники для різних нозологій, як з окремих предметів, так і в цілому. Принаймні їх немає в широкому вжитку. А ті що є – це лише методичні матеріали для спеціалізованих шкіл.

4. Суспільство про інклюзію фактично не знає, але заочно сприймає позитивно. Але ставлення до таких дітей у нашій культурі теж має свою специфіку. Ми їх жаліємо, захищаємо, що є правильно, але це не є рівність умов у західному розумінні.

Охорона здоров’я

Фінансування галузі охорони здоров’я відзначається нестачею державних коштів, що веде до зменшення обсягів безоплатної медичної допомоги. Дефіцит фінансування не дозволяє здійснювати своєчасне оновлення морально і фізично застарілого обладнання, заробітна плата медичних працівників залишається низькою та не залежить від обсягу й якості наданих медичних послуг. Однією з важливих проблем фінансування охорони здоров’я є структура організації медичної галузі, яка потребує докорінної перебудови. Реформи нової влади не передбачають оновлення, а реорганізацію і оптимізацію медзакладів. Як наслідок - кількість лікарень і ФАПів на районах зменшилась в рази. Ціни на деякі ліки піднялися на 200% теоретично, на практиці вартість медикаментів зростає щодня. Оскільки фармацевтична галузь належить провладній верхівці, це може означати одне - хтось зверху хоче нажитися на хворобах простих людей.