Активне виведення антибіотика з мікробної клітии (ефлюкс).

Здійснюється за рахунок мембранних ТЕТ-білків, що кодуються хромосомними чи плазмідними генами. Такі трансмембранні помпи здатні транспортувати токсичні речовини, ксенобіотики, в тому числі і антибіотики більшості відомих на даний момент класів, крім глікопептидів, із внутрішньоклітинного простору в зовнішнє середовище [29].

На даний момент описано 5 основних сімейств бактеріальних протонних помп, що забеспечують активне виведення екзогенних речовин (в тому числі і антибіотиків) із бактеріальної клітини. [1]

1. ABC суперсімейство АТФ-зв’язування касет (A TP- b inding C assette);

2. MFсуперсімейство(M ajor F acilitator S uperfamily);

3. MATE сімейство(M ultidrug A nd T oxic Compound E xtrusion);

4. SMR сімейство(S mall M ultidrug R esistance);

5. RND суперсімейство(R esistance- N odulation- D ivision);

«Базова» активність цих систем у значній мірі визначає рівень природної чутливості бактерій до антимікробних препаратів. При активації виведення відмічають формування набутої резистентності.

Такий механізм характерний для тетрациклінів. Молекули антибіотика, що потрапили в цитоплазму мікробної клітини, як правило, виводяться настільки швидко, що препарат не встигає прореагувати зі своєю мішенню — рибосомою.

3) Структурні зміни в молекулах, що є мішенями для антибіотиків:

Структура мішеней дії антибіотиків може змінюватись в результаті спонтанних мутацій в генах, що їх кодують. Частина таких мутацій призводить до зниження (чи втрати) здатності мішені зв’язуватися з антибіотиком. Внаслідок чого, антибіотик, що проник в клітину не знаходить своєї мішені і не може заблокувати біохімічні процеси.

Зміни в структурі білків рибосом 70S лежать в основі стійкості до стрептоміцину, аміноглікозидів, макролідів, тетрациклінів та інших антибіотиків. Зміна структури

бактеріальних гіраз у результаті мутацій призводить до формування резистентності до хінолонів; РНК-полімераз — до рифампіцину; пеніцилінзв’язувальних білків (трансфераз) — до бета-лактамів.

Також бактерія може продукувати альтернативні мішені, резистентні до пригнічуючої дії антибіотика. Вони зв’язують антибіотик і позбавляють його можливості вразити справжні мішені. Зазвичай у якості хибних цілей виступають ферменти.

Внаслідок генних мутацій, обмін речовин мікроорганізму може бути змінений таким чином, що заблоковані антибіотиком реакції більше не будуть критичними для життєдіяльності мікроорганізму.