Поняття та елементи ринку праці

КПІЗ

з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» на тему:

Ринок праці Івано-Франківської області

Виконали студенти групи Мі-31

Коваль Надія

Королик Любомир

Романюк Марта

Василюк Емілія

Луцик Анна

м. Івано-Франківськ

– 2012р. –

План

Поняття та елементи ринку праці

Івано-Франківський ринок праці за 2008 р.

Аналіз ринку праці Івано-Франківської області за 2009р.

Ринок праці Івано-Франківської області за 2010р.

Ситуація на ринку праці в Івано-Франківської області у 2011 р.

Ситуація на ринку праці Івано-Франківської області у 2012 р.

Загальні відомості по роках.

Використані джерела.

Поняття та елементи ринку праці

Ринок праці — це система суспільних відносин, пов'язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з купівлею і продажем послуг праці; це також економічний простір — сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці і продавці праці; і це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію; це система економічних відносин, де формується попит і пропозиція і встановлюється ціна праці.

Сюди відносять проблеми оплати і умов праці, обсягу й інтенсивності виконуваної роботи, стабілізації і гарантій зайнятості, трудової мотивації, підготовки і перепідготовки робочої сили.

Елементами ринку праці виступають: товар, попит, пропозиція та цінаробочої сили. Співвідношення попиту, пропозиції і ціни робочої сили визначають кон’юнктуру ринку праці.

Попит на робочу силу — це суспільна платоспроможна потреба в робочiй силi. Biн визначається обсягом i структурою суспiльного виробництва, piвнeм продуктивностi працi, кон’юнктурою ринкiв капiталу, тoвapiв та послуг, цiною робочої сили, а також правовими нормами, що регламентуютъ її використання, та iншими умовами.

Пропозиція робочої сили – це контингент працездатного населення, що пропонує роботодавцю свою здатність до працi в обмiн на фонд життєвих благ. На неї впливають: демогpафiчна ситуацiя, характер i змicт працi, інтенсивність, вивiльнення робочої сили, ефективність функцiонування системи пiдготовки i перепiдготовки кадрiв, система оплати працi, кон’юнктура ринків капiталу, тoвapiв тa послуг тощо.

Цiноутворення на ринку праці має свої специфiчнi особливості. 3аробітна плата найманого працiвника повинна включати в себе не тiльки цiну його працi, а й витрати на утримання непрацездатних членiв його сім’ї. Нижньою межею коливання цiни робочої сили є вapтicть робочої сили, навіть якщо вона спускається нижче цього рiвня, і це тимчасове явище не стiйке у часі. Верхній рівень ціни робочої сили обмежується величиною знову cтвopeної вартості. Biн не може перевищувати останню, бо це призведе до банкрутства підприємства.

Щодо такого елементу ринку праці як товар, то в економічній літературі відсутня єдина думка про те, що слід вважати товаром на ринку праці: робочу силу, працю чи результати праці. Але більшість дослідників вважає, що він виступає у вигляді індивідуальної робочої сили. Тобто товаром на ринку праці виступає індивідуальна робоча сила.

Робоча сила – економічна категорія, що охоплює сукупність фізичних і розумових здібностей людини до праці, які вона використовує для виробництва товарів і послуг.