Перев’язка загальної сонної артерії

Техніка перев’язки зовнішньої сонної артерії.

Положення хворого: на спині, під плечима валик, голова відкинута назад і повернута в протилежну сторону. Операція може виконуватися під місцевою анестезією.

Розріз проводять по передньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м’яза від рівня кута нижньої щелепи вниз на 6-7 см. Розсікають шкіру, першу фасцію разом з підшкірним м’язом шиї, відтягують зовнішню яремну вену. Розкривають передній листок піхви грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, останній відтягують назовні, після чого розсікають задній листок піхви і тоді можна побачити сонну артерію покриту піхвою, тобто парієтальним листком четвертої фасції. Перед цим вводять під четверту фасцію 2-3 мл 0, 25% розчину новокаїна для гідравлічного препарування і блокади паравазальних нервових сплетень, четверту фасцію на жолобоподібному зонді розтинають. Виділяють зовнішню сонну артерію і перев’язують. Орієнтирами для маніпуляції на зовнішній сонній артерії служать гілочки, що відходять від артерії, а також зниження пульсації в скроневій ділянці при піднятті артерії, попередньо підведеною під неї, шовковою лігатурою. З метою попередження утворення тромбозів і можливого блокування просвіту внутрішньої сонної артерії, зовнішню сонну артерію перев’язують вище відходження першої гілки.

Колатеральний кровообіг розвивається через анастомози, що з’єднують гілочки зовнішньої сонної артерії на протилежній стороні, вілізієве коло.

Перев’язка загальної сонної артерії

Положення хворого аналогічно як і при перев’язці зовнішньої сонної артерії. Розріз довжиною 6 см починають від рівня верхнього краю щитовидного хряща. Після виділення основного стовбура на артерію накладають три шовкові лігатури, середню лігатуру накладають з обов’язковим прошиванням стінки судини. Між периферичною і прошивною лігатурами артерію пересікають. Пересікання запобігає звуженню периферичних колатералей. Колатеральний кровообіг відновлюється через зовнішні сонні артерії і вілізієве коло на основі черепа мозку. Для поліпшення кровообігу Оппель пропонував одночасно здійснювати перев’язку внутрішньої яремної вени. Крім того, для розширення колатералей доцільно вводити спазмолітики, а також дробне переливання оксигенованої крові.

Звертаємо Вашу увагу на анатомічні можливості виконання реконструктивних операцій на кровоносних судинах, що несуть кров до головного мозку при їх оклюзії або розриві. Зокрема на заміщенні внутрішньої сонної артерії. Перев’язка цієї артерії вкрай небажана. Справа в тому, що вілізієве коло не завжди замкнуте і перев’язка внутрішньої сонної артерії може залишити якусь частину мозку без кровопостачання. Процент летальних випадків при цій операції дуже великий (до 75%). Тому виникає питання, як попередити це грізне ускладнення. На даний час такі задачі вирішуються слідуючим чином. Якщо є поранення судини, то дефект стінки слід ліквідувати шляхом накладання судинного шва. В разі розриву – проводять пластику судинним протезом, венозним трансплантатом. Іноді виконують реконструктивну операцію для відновлення кровотоку через внутрішню сонну артерію. Суть даної операції зводиться до створення анастомозу між центральним кінцем зовнішньої сонної артерії (після її мобілізації і пересікання) і краніальним кінцем внутрішньої. Це більш проста операція і набагато надійніша, ніж протезування синтетичною трубкою.

Основним джерелом чутливої іннервації на шиї є гілки шийного с п л е т е н н я.

Воно утворене передніми гілками перших чотирьох шийних нервів і лежить на п”ятій фасції, десь на середині зовнішнього краю грудинно-ключично-соскоподібного м”яза. З сплетення утворюються наступні нерви: малий потиличний, який інервує шкіру потиличної ділянки; великий вушний нерв – інервує шкіру обличчя, вушної раковини; поперечний нерв шиї – інервує шкіру шиї в медіальному трикутнику. Із шийного сплетення бере початок діафрагмальний нерв. Причому в утворенні його можуть приймати участь третій і п”ятий шийні нерви або тільки четвертий. Нерв лежить на передній поверхні драбинчастого м”яза і покритий передхребцевою фасцією, яка відділяє його від внутрішньої яремної вени. Сама вена розміщена спереду від нерва. Нерв має косий напрямок – зверху вниз і зовні до середини, переходить в переднє середостіння між підключичною артерією і підключичною веною, збоку від блукаючого нерва.

Концентрований вихід всіх описаних нервів майже в одній точці по задньому краю грудинно-ключично-соскоподібного м’яза дозволяє блокувати їх при операціях на шиї з одного уколу. Здавлення цих нервів при розвитку злоякісних пухлин на шиї викликає сильні болі з іррадіацією в різні ділянки людського тіла.

П л е ч о в е с п л е т е н н я утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних і першого грудного спинно-мозкових нервів. Вони виходять між переднім і середнім драбинчастим м”язами і на шиї утворюють три нервові стовбури – верхній, середній і нижній. Верхній стовбур сплетення утворюється шляхом злиття п”ятого і шостого сегментів, середній – сьомим шийним і нижній – восьмим шийним і першим грудним спинно-мозковим нервами. Кожний із стовбурів поділяється на передні і задні гілки, із яких формуються в пахвовій ямці вторинні пучки. Зокрема, з передніх гілок верхнього і середнього стовбурів формується латеральний пучок плечового слетення; передня гілка з нижнього стовбура формує медіальний пучок; задні гілки із трьох стовбурів формують задній пучок плечового сплетення. Із вторинних пучків формуються довгі гілки нервів, що йдуть на верхню кінцівку. Зокрема, із заднього утворюються променевий і пахвовий нерви; з медіального пучка – серединний, ліктьовий нерви, а також шкірні нерви, що інервують медіальну поверхню плеча і передпліччя; з латерального пучка – частково серединний і м’язово-шкірний нерви.

При невралгіях, оперативних втручаннях на плечовому суглобі проводять блокаду плечового сплетення. Для цього над серединою ключиці, вище 2-3 см, строго перпендикулярно до шкіри, роблять прокол на глибину 3 см і вводять 20-30 мл 0, 5% розчину новокаїну. Через 10-15 хвилин наступає анестезія.

Вегетативна нервова система представлена на шиї блукаючими нервами і симпатичними ланцюжками. Симпатичний пограничний ланцюжок за даними І.О. Агієнка в 2/3 випадків складається з 4 вузлів (верхнього, середнього, проміжного і нижнього). Можуть зустрічатися тільки 3 вузли – відсутній проміжний. Інколи буває тільки два – верхній і нижній.

Нижній симпатичний вузол розміщений на довгому м’язі голови – на рівні П-Ш шийного хребця, середній – на рівні У1, проміжний – УП хребця.

Нижній симпатичний вузол розміщений в хребетно-драбинчастому трикутнику, на рівні головки 1 ребра. Він зливається з 1 грудним і утворює зірчастий ганглій. Симпатичні вузли за допомогою комунікантних гілок зв’язані з шийними нервами.

Від шийних вузлів ідуть нерви до легень, серця. До того ж від нижнього і проміжного вузлів відходять гілки до гладкої мускулатури ока, повік і очної ямки. Тому при стисненні симпатичного нерва на шиї (травма, пухлина) має місце симптомокомплекс Клод-Бернара-Горнера. Спереду і більш назовні проходить блукаючий нерв.