Ієрархія Маслоу

Моделі підходу

1. Гештальт-підхід завжди розглядає особистість у зв'язку з оточенням. Контакт - це саме той засіб, за допомогою якого виявляється здатність взаємодії організму із середовищем. Відповідно, особистість характеризується насамперед тим, як вона присутня в середовищі на межі контакту.

Отже, Особистість вгештальт-підходіназвана Селф.

Селф має три основні функції:

· У функції Ід представлені наші потреби, бажання, відчуття. Оскільки основним інструментом отримання відчуттів є наше тіло, воно є основою роботи цієї функції.

· Функція Персона - це усвідомлення «Хто я такий». Це досвід усіх наших попередніх успіхів та невдач. Це наші уявлення про себе, сформовані в результаті незліченної безлічі попередніх контактів. Це те, що дає нам стабільність у часі і просторі.

· Функція Его - це те, що допомагає нам вибирати із середовища, що нам підходить для задоволення тут і зараз, а що - ні. Це етап контактування. На кордоні контакту з середовищем у нас виникають певні емоції, які допомагають нам визначитися в своїх виборах-пошуках.

Селф у розумінні гештальт-підходу далекий від фіксованого набору складових частин. Це, скоріше, інструмент нашого контакту з середовищем. В якому контекст середовища - при нормальній чутливості людини - багато в чому визначає його різні відповіді на різні стимули.

Ієрархія Маслоу

Теорія ієрархії потреб Маслоу має й певні вади. Так, вона не дає відповіді на питання про природу тих чи інших потреб. «Вузьким місцем» теорії, на думку багатьох учених, є прихильність її автора до абсолютизації ідеї жорсткої ієрархічності потреб і недостатнє врахування індивідуальних відмінностей людей.

3. Роджерс «Шлях до особистісного росту» На думку К. Роджерса, в кожному з нас є прагнення до компетентності й розвитку здібностей настільки, наскільки це можливо для нас біологічно. Індивід має здатність до переживання й усвідомлення свого неправильного пристосування.

Вроджене прагнення до актуалізації, тобто властиве організмові прагнення реалізувати свої здібності з метою зберегти життя й зробити людину сильнішою, а її життя різноманітнішим, К. Роджерс вважав основним мотивом поведінки кожного індивіда. Навіть голод, спрага, мотив досягнення він розглядає як різновид прагнення до актуалізації. Воно є суттю життя і властиве не лише людині, а всьому живому - і рослинам, і тваринам. К. Роджерс вирізняє такі основні характеристики актуалізації: рухливість, відкритість, незалежність від зовнішнього впливу та здатність розраховувати на себе.