Технологія кладки стін з дрібнорозбірних блоків

Стіни з керамзитобетону можна викладати різними способами. Технологія кладки визначається залежно від того, яку товщину для стін порахували оптимальню при складанні плану будівництва, і від того, які обрані оздоблювальні матеріали.

Найбільш поширеною є кладка «в блок», яка за методом виконання відповідає більш відомій кладці «в одну цеглину». Керамзитобетонні блоки в ній укладають так, щоб вони були звернені один до одного ложковой частиною. Товщина такої кладки відповідає довжині одного елемента.

Оздоблення зовнішнє і внутрішня може бути виконане приблизно так. Та поверхню, що зсередини, обробляється з використанням штукатурки, поверхня зовні — з утеплювачем. Товщина шару повинна бути не більше ніж 100 мм. Утеплювати можна мінеральною ватою, пінопластом, пінополістиролом та ін. Такий спосіб добре підійде при будівництві приміщень господарського призначення, гаражів, бань, тобто не дуже великих за розміром споруд.

Для виконання кладки вам знадобляться наступні інструменти:

молоток-киянка з гуми;
схил і будівельний рівень;
кельма;
кутник;
розшивання;
пристрій для різання блоків і до нього відрізний круг;
ємність, в якій будете розводити сполучний розчин;
лопата для перемішування;
якщо буде проводитися армування, треба подбати і про армовану сітку.

Згідно технології, для початку треба добре вирівняти основу, куди будете класти перший ряд блоків. На основу накладається руберойд в 2 шари — для гідроізоляції. На руберойд наносять шар цементного клею або приготованого з цементу розчину, товщиною не більше 30 мм.

Вибір кранів для монтажу будівельних конструкцій

Сначала (на I этапе) по основным техническим показателям грузоподъемности, вылету крюка и высоте подъема или глубине опускания выбирают несколько вариантов технически пригодных типов или марок кранов, а затем (на II этапе) из них методом технико-экономического сравнения по приведенным затратам выбирают наиболее экономичный вариант монтажного крана. Выбор монтажного крана для монтажа сооружения по техническим характеристикам (параметрам), начинают с уточнения массы монтируемых сборных элементов (фундаментов, колонн, ригелей, плит и т.п.), монтажных приспособлений и грузозахватных устройств, габаритов и проектных положений сборных элементов в монтируемом здании. На основании этого определяют группу элементов, характеризующуюся максимальными монтажными параметрами, для которых определяют минимальные требуемые параметры крана.