Вимоги до маркування вантажу

Згідно з законодавством країни кожен товар має відповідати вимога маркування. Маркування – усі слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду харчових продуктів;

Маркування харчових продуктів виконується українською мовою, а у разі необхідності додатково може бути нанесене також іншими мовами.

Маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні:

а) вводити в оману споживача стосовно: характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), походження, способу виробництва чи одержання; необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає; повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості;

б) містити інформацію щодо наявності у харчовому продукті (крім природних мінеральних вод та харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів, дієтичних добавок) властивостей, які сприяють профілактиці, загоюванню та лікуванню будь-якого захворювання або виникненню у споживача враження про наявність цих властивостей. Зазначені обмеження поширюються також на рекламу харчових продуктів, оформлення харчових продуктів, зокрема на їх форму, зовнішній вигляд або упаковку, використаний пакувальний матеріал та місце їх розміщення для продажу.

Вимоги до маркування харчових продуктів повинні забезпечувати надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про харчовий продукт. У маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Маркування харчових продуктів повинно містити таку обов'язкову інформацію:

1) назву харчового продукту;

2) склад харчового продукту із зазначенням кількості інгредієнтів (складників);

3) кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру;

4) часові характеристики придатності харчового продукту;

5) умови зберігання харчового продукту;

6) умови та рекомендації використання, якщо харчовий продукт потребує особливих умов використання;

7) найменування та місцезнаходження і номер телефону виробника, фактичну адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження і номер телефону імпортера;

8) найменування та місцезнаходження і номер телефону підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття претензій від споживача, у разі якщо цим підприємством не є виробник;

9) номер партії виробництва;

10) інформацію про наявність чи відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів (визначається чинним законодавством);

11) інформацію щодо місця походження для харчових продуктів, які лише упаковані або розфасовані в Україні;

12) поживну (харчову) цінність із позначенням кількості білків, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г (100 мл) харчового продукту та енергетичної цінності (калорійності), вираженої в кДж та/або ккал на 100 г (100 мл) харчового продукту;

13) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями споживачів (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні;

14) позначення знака для товарів і послуг, за яким харчовий продукт реалізується (за наявності).

Зазначення складу харчового продукту в маркуванні є необов'язковим для: свіжих фруктів, ягід і овочів (включаючи картоплю), які не очищені, не нарізані або не оброблені жодним способом; бутильованих мінеральних та питних вод з додаванням діоксиду вуглецю, якщо назва харчового продукту містить інформацію щодо стану води за ступенем насичення діоксидом вуглецю (" слабогазована", " середньогазована" чи " сильногазована") або діоксид вуглецю є невід'ємною складовою води; оцту, отриманого з одного виду сировини без використання інших інгредієнтів, із зазначенням природи походження сировини; сиру кисломолочного, кисломолочних продуктів, молока і вершків за умови, що в процесі їх виробництва не використовували ніякий інший інгредієнт, крім ферментів і мікроорганізмів, необхідних для ферментації, або солі, необхідної для вироблення кисломолочного сиру; харчових продуктів, що складаються виключно з одного інгредієнта, у разі якщо назва продукту збігається з назвою інгредієнта або дозволяє однозначно визначити цей інгредієнт.

Порядок зазначення у маркуванні харчових продуктів інформації про наявність або відсутність у складі харчового продукту генетично модифікованих організмів визначається чинним законодавством.

Кількість харчового продукту зазначається у його маркуванні словами:

" Об'єм..." - в одиницях об'єму для рідких харчових продуктів (окрім олій, маргаринів м'яких, майонезів, молока питного, сметани, кефіру, меду);

" Маса нетто..." - в одиницях маси для інших харчових продуктів (для олій, маргаринів м'яких, майонезів, молока питного, сметани, кефіру, морозива, меду);

" Кількість..." для продукту, який реалізується поштучно.

Інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні зазначають одним із таких способів:

· кінцева дата споживання;

· дата виробництва та строк придатності.

Дата виробництва складається з позначення години, дня, місяця і року (дня, місяця і року або місяця і року) у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

Кінцеву дату споживання позначають словами " Вжити до (дата)" або " Придатний до (дата)". При цьому зазначається або безпосередньо дата, або посилання на місце в маркуванні, де вона зазначена.

Дата складається з позначення дня, місяця і в разі потреби року у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

У харчових продуктах, що з погляду мікробіології є швидкопсувними, мінімальний строк придатності заміняється кінцевою датою споживання.

Зазначення інформації про часові характеристики придатності харчового продукту у його маркуванні не обов'язкове для:

· свіжих фруктів, ягід і овочів, картоплі, які не очищені від шкірки, не нарізані або не оброблені жодним способом (за винятком зародків насіння і стручкових плодів (наприклад, пагонів бобових));

· оцту;

· кухонної солі, окрім йодованої;

· цукру у твердій формі;

· безалкогольних напоїв, фруктових соків, фруктових нектарів в окремих місткостях ємністю більше ніж 5 л, які постачаються виключно закладам ресторанного господарства;

· хлібобулочних або кондитерських виробів, які виходячи з характеру їхньої начинки звичайно споживаються протягом 24-х годин після виготовлення;

· кондитерських виробів, що складаються майже цілком з ароматизованого цукру та цукру, обробленого за допомогою барвників, які постачаються виключно закладам ресторанного господарства;

· жувальних гумок;

· м'якого морозива, яке виготовляється в закладах ресторанного господарства і одразу ж реалізується.

Інформація щодо походження харчового продукту зазначається у його маркуванні позначенням назви місця його походження. Назвою місця походження харчового продукту є назва країни, населеного пункту, географічної місцевості (об'єкта). Для зазначення назви місця походження харчового продукту допускається використання історичної назви географічної місцевості (об'єкта). У разі якщо харчовий продукт піддавався переробці, в результаті якої змінено властивості продукту, країною походження продукту вважається та країна, у якій здійснювалась переробка.