Міжнародна діяльність

1. Приєднатися до Великої хартії університетів та інших міжнародних і європейських асоціацій університетів.

2. Направляти щороку студентів, аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників для стажування, навчання і проходження практики до закордонних університетів.

56. Поточне планування, його різновиди (загальна характеристика).

Поточне планування діяльності школи

Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання: 1) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій; 2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня; 3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи; 4) плану роботи шкільної бібліотеки; 5) плану роботи батьківського комітету; 6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи. Календарне планування навчального матеріалу (планування на семестр) здійснюють безпосередньо при підготовці програм. На основі календарних учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

Ефективність керівництва школою значною мірою залежить від чіткого і правильного ведення шкільної документації, своєчасного та оперативного оброблення отриманої інформації, дотримання принципу доступності і порівняння даних. У шкільній документації відображають кількісну та якісну характеристики навчально-виховної роботи. Крім планування (перша група документації), до неї належать документація особового складу і навчально-педагогічна: алфавітна книга запису учнів, особові справи учнів, класні журнали, журнали факультативних занять, журнали груп подовженого дня, журнали обліку роботи гуртка, книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, книга обліку видачі золотих і срібних медалей, книга обліку видачі похвальних листів і грамот, книга обліку особового складу педагогічних працівників, книга протоколів педагогічної ради, книга протоколів ради закладу освіти, книга обліку трудових книжок працівників закладу освіти, журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями, книга наказів, контрольно-візитаційна книга, журнал реєстрації вихідних і вхідних документів, книга записів наслідків внутрішкільного контролю, акти, довідки про перевірку роботи закладу освіти, поточне листування, офіційні документи відомчих органів про роботу закладу освіти, статистичні звіти, акти про нещасні випадки (друга група документації). Документи про фінансово-господарську діяльність закладу освіти (технічний паспорт школи, інвентарні списки основних засобів, інвентарна книга бібліотечного фонду, книга складського обліку матеріалів та ін.) належать до третьої групи документації.

Планування діяльності органів громадського самоврядування.

До органів громадського самоврядування в системі освіти належать загальні збори (конференція) колективу; рада навчально-виховного закладу; районна, міська, обласна конференції працівників освіти; районна, міська ради з питань народної освіти; всеукраїнський збір працівників освіти.

Змістом діяльності самоврядування є самостійне планування роботи, розв'язання питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного замовлення та замовлень місцевого значення; визначення змісту шкільного комплексу освіти, форм і методів навчання; прийняття на роботу педагогічних та інших працівників; здійснення громадського контролю за організацією харчування в навчально-виховних закладах.

МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦІЇ із планування роботи органів територіального громадського самоврядування

Планування роботи органів територіального громадського самоврядування (органів ТГС) є ключовим моментом організації діяльності територіального громадського самоврядування.

Основними принципами планування є: конкретизація й упорядкування діяльності органів ТГС, визначеність і персональна відповідальність у роботі органів ТГС, статутна функціональність - відповідність прийнятому статуту ТГС, гласність роботи органів ТГС (гласність формування та відкритість для поточного контролю будь-яких планів членам ТГС), участь рядових членів ТГС у формуванні основних напрямів діяльності ТГС, поєднання громадянської ініціативи зі спільними завданнями розвитку міста, конкретизація й упорядкування звітності органів ТГС про роботу. Плани роботи органів ТГС конкретної внутріміський території повинні, по-перше, бути диференційовані за рівнем і статусу котрі беруть їх органів ТГС і, по-друге, - представляти єдину вмонтовану систему заходів, що забезпечує цільове функціонування ТГС конкретної території. Основним (базовим) періодом планування роботи органів ТГС рекомендується прийняти календарний рік. Конкретний зміст планів роботи органів ТГС визначається: волею, бажанням і ініціативою жителей-членов ТГС, членів Ради ТГС, керівників органів ТГС; компетенцією і повноваженнями органів ТГС, закріплене у статуті ТГС; рівнем взаємодії органів ТГС з органами місцевого самоврядування.