Нормативно-правове регулювання діяльності ВНЗ.

Законодавство України у сфері вищої освіти базується на Конституції України і складається із законів України:

- «Про освіту» №1060-ХІІ від 23.05.1991,

- «Про вищу освіту» № 2984-III від 17.01.2002;

- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)» № 2229-IV від 14.12.2004;

- «Про внесення зміни до статті 35 Закону України «Про вищу освіту» № 3074-IV від 04.11.2005;

- «Про внесення зміни до статті 57 Закону України " Про освіту" щодо надання пільгових кредитів педагогічним та науково-педагогічним працівникам» № 3461-IV від 22.02.2006;

- «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо граничного віку кандидатів на посади керівника вищого навчального закладу та керівника факультету» № 506-V від 20.12.2006;

- «Про внесення зміни до статті 65 Закону України «Про вищу освіту» № 1024-VI від 19.02.2009;

- «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо питань студентського самоврядування» № 1798-VI від 19.01.2010;

- «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» № 1273-XIV від 03.12.1999;

Проблеми соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, навчання іноземців в Україні, регулюються законами України:

- «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII від 3.12.1991.

- «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» N 796-XII від 28.02.91.

- «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» N 876-XI від 21.03.91.

- «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992.

- «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» № 2998-XII від 05.02.1993.

- «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від № 3551-XI 22.10.1993.

- «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 3597-IV від 04.04.2006.

- «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю
Закон України» № 2150-IV від 04.11.2004.

- «Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від N 345-VI 02.09.2008 року.

- «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011.

- «Про внесення зміни до статті 17 Закону України " Про військовий обов’язок і військову службу" щодо надання кандидатам та докторам наук відстрочки від призову на строкову військову службу» № 4352-VI від 07.02.2012.

Невід'ємною частиною законодавства України є також документи, в яких визначена стратегія розвитку освіти, у тому числі вищої:

- Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), 1993 р.

- Національна доктрина розвитку освіти, 2002 р.

- Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» № 926 від 30 вересня 2010 року.

- Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна влада».

- Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, схвалена у 2012 р.

- Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році», 2012 р.

3. Проблеми розвитку освіти України унормовані постановами Верховної Ради України " Про стан фінансування освіти в Україні" (1995 р.), " Про грубі порушення Урядом законодавства в галузі освіти" (1996 р.); " Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей" (2002 р., із змінами в 2010 р.); “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих закладів освіти” (1996 р., із змінами 2010 р. щодо збільшення розміру іменних стипендій).

4. Питання вищої освіти розглядалися Верховною Радою України під час проведення Днів Уряду " Про стан, напрями реформування і фінансування освіти в Україні" (2001 р.), на парламентських слуханнях " Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні" (2004 р.), а також слуханнях Комітету з питань науки і освіти “Удосконалення законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти в Україні в контексті підготовки нової редакції Закону України “Про вищу освіту” (2008 р.).

52. Навчально-виховний процес у ВНЗ (загальна характеристика). –

Процес навчання – поняття, що відображає істотні ознаки навчання і характеризує його внутрішню будову.

Навчальний процес – поняття, що відображає узагальнені відмінності (час, конкретні умови) щодо організації та здійснення навчання в різних типах навчальних закладів.

Процес навчання – це цілеспрямована, послідовна взаємодія, в ході якої вирішуються завдання освіти, навчання, виховання та загального розвитку

Навчальний процес – система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої органічна єдність і взаємозв’язок викладання й учіння; спрямована на досягнення цілей навчання й виховання. Визначається навчальними планами, навчальними програмами, а також планами виховної роботи відповідних навчальних закладів, включає всі види обов’язкових навчальних занять (уроки, лекції, семінари, лабораторні заняття, навчальну й виробничу практику) і позакласної (позааудиторної) роботи учнів

Навчальний процес як система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні під час підготовки фахівців та організації їх професійного вдосконалення, здійснюється відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 та інших нормативних документів з питань вищої освіти.

Під час організації навчально-виховного процесу вищий навчальний заклад керується державними стандартами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, які відображають зміст навчання у вищій школі відповідно до напрямів та спеціальностей.

v Згідно з державними стандартами (або їх проектами) кафедрами вищого навчального закладу затверджуються робочі навчальні плани і програми, розроблені на основі освітньо-професійних програм.

v Під час складання робочих програм необхідно забезпечити взаємозв’язок між дисциплінами спеціальності, а також перелічити теми, відведені на самостійне вивчення студентами вищого навчального закладу.

v У робочих програмах подають розподіл годин за видами навчальних занять, конкретний перелік лабораторних і практичних занять, зміст курсових проектів (робіт), список основних і додаткових літературних джерел, що рекомендуються студентам з кожної теми, а також форми контролю за роботою студентів.

v Фахова підготовка передбачає набуття студентами теоретичних знань з основ наук відповідної спеціальності та спеціалізації і вироблення практичних умінь та навичок, необхідних для здійснення професійної діяльності.

v Зміст фахової підготовки визначається фундаментальними навчальними дисциплінами спеціальності та спеціалізації; навчальними дисциплінами фахового спрямування. Фахова підготовка, виходячи зі ступеневості вищої освіти, диференціюється за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями з урахуванням специфіки спеціальностей.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами: денна (очна); вечірня; Заочна дистанційна; екстернатна.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація.

53. Планування та організація навчального процесу у ВНЗ

Організація навчального процесу у вищих навчальних

закладах базується на Законі Української РСР " Про освіту",

державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з

питань освіти. Організація навчального процесу здійснюється навчальними

підрозділами вищого навчального закладу (факультетами, кафедрами,

відділеннями, предметними або цикловими комісіями тощо).

Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального

закладу, який складається на підставі освітньо-професійної

програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає

перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін,

послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних

занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби

проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний план затверджується керівником вищого навчального

закладу.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний

навчальний рік складається робочий навчальний план.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним

стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим

для навчального закладу.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим

навчальним закладом.

Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення

освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання

можливостей і традицій конкретного навчального закладу,

регіональних потреб тощо.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та

вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою

дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою

державного стандарту освіти.

Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється вищим

навчальним закладом.

2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до

освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної

програми дисципліни та навчального плану вищим навчальним закладом

складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є

нормативним документом вищого навчального закладу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад

конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність,

організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та

засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

- тематичний план;

- засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

- перелік навчально-методичної літератури.

2.4. Навчання студента здійснюється за індивідуальним

навчальним планом.

Індивідуальний навчальний план студента складається на

підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні

навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін,

вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної

схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на

кожний навчальний рік і затверджується в порядку, встановленому

вищим навчальним закладом.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним

закладом в освітньо-професійну програму підготовки і включені до

індивідуального навчального плану студента, є обов'язковими для

вивчення.

3. Форми організації навчання

3.1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах

здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання

індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична

підготовка, контрольні заходи.

3.2. Основні види навчальних занять у вищих навчальних

закладах:

- лекція;

- лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

- консультація.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку,

встановленому вищим навчальним закладом.

6. Форми навчання

6.1. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за

такими формами:

- денна (стаціонарна);

- вечірня;

- заочна (дистанційна);

- екстернат.

Можливе поєднання різних форм навчання.

Планування та організація виховної роботи у ВНЗ.

ПЛАНУВАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Організація виховного процесу базується на Програмі Президента України “Десять кроків назустріч людям”, Національній доктрині розвитку освіти України, Законі України “Про вищу освіту” відповідно до державних стандартів освіти, наказів і рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації виховної роботи.
КрНУ будує свою виховну роботу на перспективу на основі комплексного плану виховної роботи на п'ять років і планів на рік. Факультети, відділ культурно-масової роботи, кафедри, гуртожитки планують свою виховну роботу на семестр.
Куратор студентської групи також розробляє план роботи на семестр з урахуванням індивідуальних інтересів і здібностей студентів.
Плани роботи органів студентського самоврядування, клубів за інтересами також розробляються на семестр на підставі Перспективного плану виховної роботи відповідно до статутних завдань своєї діяльності.
Виховна функція процесу навчання
Виховний потенціал процесу навчання забезпечується змістом, формами, технологіями навчання та характером спілкування між його учасниками.
Індивідуалізація освітньо-виховного процесу вимагає формування нових педагогічних технологій взаємодії “викладач-студент”, зростає роль викладача як носія знань і культури, утвердження гуманістичного стилю взаємовідносин між викладачем і студентом.
На засіданнях кафедр затверджують міні-концепції виховної роботи, визначають пріоритети (для однієї кафедри – це правове виховання, для другої – екологічне, для третьої – професійне, трудове), ведеться пошук найбільш прийнятних форм і методів її організації. Вони можуть бути різними: конкурси, дискусії, олімпіади, студентські наукові товариства, конференції, бесіди, зустрічі з цікавими людьми, відвідування музеїв, виставок тощо.
Особлива роль належить кафедрам гуманітарного спрямування, кожне заняття яких має значний виховний потенціал. Їм відводиться роль методичного центру виховної роботи. Оновлення змісту загальноосвітніх, соціально-гуманітарних дисциплін повинно бути підпорядковано меті формування у студентів національної свідомості, патріотизму, правової і економічної грамотності, соціальної активності, загальної культури особистості, що базується на надбаннях української світової культури.
Основною ланкою в системі освітньо-виховного процесу є педагог– наставник академічної групи - куратор. Роботу кураторів регламентує “Положення про куратора академічної групи”. Декани призначають кураторами найбільш авторитетних, професійних і національно свідомих викладачів, світогляд, знання, культура поведінки яких могли б стати прикладом. Для ефективної роботи з групою в розкладі занять плануються кураторські години.
Основними завданнями куратора студентської групи є:
• надання допомоги студентам у формуванні студентського колективу академічної групи, проведення індивідуальної та групової організаційно-виховної та культурно-освітньої роботи;
• установлення зв'язків з батьками студентів, з'ясування проблем студентів, надання допомоги щодо їх розв'язання;
• здійснення педагогічного контролю за навчальним процесом та його результатами, допомога в плануванні та організації самостійної роботи, дотриманням студентами моральних норм поведінки, “Правил внутрішнього розпорядку університету”.
В організації виховної роботи куратор студентської групи реалізує завдання, які визначені в “Концепції виховної роботи в Кременчуцькому державному політехнічному університеті”, “Комплексному плані виховної роботи”, “Положенні про куратора академічної групи” і плані виховної роботи в групі”.