Робота з батьками, спонсорами і громадськістю.

У цьому розділі планується педагогічна пропаганда серед батьків: батьківські збори, лекторії, університети, а також робота батьківського комітету або Ради школи, спільна робота громадських комісій сприяння сім'ї і школі, а також робота за місцем проживання.

Літня робота передбачає конкретні заходи організації літнього міського табору, туристичного, спортивного, трудового приміських таборів, п'ятої трудової чверті, літньої практики в школі; експедиції, дальні походи, туристичні зібрання, екскурсії по містах України, зарубіжні поїздки.

Зміцнення матеріально-технічної бази і організаційно-господарча робота. Планування цього розділу пов'язане з перспективним планом роботи школи: створення і оснащення навчальних майстерень, спортзалу, приміщень для гурткової роботи, пришкільної ділянки, обладнання ігрових кімнат; зберігання, ремонт і порядок користування технічними засобами навчання, наочними посібниками та Ін. В підрозділі, присвяченому господарській роботі, накреслюються плани поточного і капітального ремонту приміщень, своєчасного ремонту меблів, вікон, електрообладнання і тепло-системи, санітарно-гігієнічного режиму, забезпечення протипожежної безпеки, а також складання кошторису і розподіл коштів.

На основі загального шкільного плану складається календарний план організаційної, методичної і позакласної роботи на поточну чверть (окремо педагогічного і учнівського колективу). По горизонталі позначаються тижні і дні навчальної чверті, по вертикалі — організаційні форми роботи з учителями і учнями, прізвища відповідальних, тематика.

Плануються такі розділи.

Педрада.

Засідання методичних об'єднань.

Профспілкові збори і виробничі наради.

Наради при директорі.

Засідання місцевого комітету.

Загальношкільні батьківські збори.

Шкільні вечори.

Спортивні змагання.

Масові культпоходи і туристичні походи.

Загальношкільна газета.

Робота наукових товариств, клубів, організація виставок і олімпіад.

Чіткий план дозволяє уникнути дублювання, дає можливість наперед визначити, в який час і на яких питаннях необхідно сконцентрувати увагу, допомагає спланувати роботу класного керівника і особистий час учителів.

20. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу ЗНЗ.

Сучасна нормативно-правова база містить два види документів щодо стратегічного планування діяльності навчального закладу (рис. 1):

1. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I–III ступенів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 р. № 240, п. 4.32) [13].

2. Перспективний план (Примірний статут загальноосвітнього навчального закладу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 № 284, п. 2.1) [27].

Можемо запропонувати такий варіант здійснення стратегічного планування.

Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу може здійснюватися керівниками у формі програми розвитку закладу. З досвіду роботи можемо констатувати, що доцільним є складання такої програми на десять років (на міжатестаційний період). Важливим при складанні програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу є бачення його керівником мети діяльності закладу на досить тривалий період. Таке планування повинно відображати віддалену перспективу розвитку кожної підсистеми діяльності закладу та його соціально-педагогічної системи в цілому відповідно до ієрархії цілей.

Рис. 1. Структура стратегічного планування діяльності закладу

В процесі розробки програми розвитку закладу доцільно виділити шість етапів:

7. Організаційний аналіз стану закладу.

8. Визначення місії закладу.

9. Формування концепції розвитку закладу.

10. Розробка стратегії, основних напрямків і завдань переходу до нового закладу.

11. Формування перспективного плану роботи.

12. Експертиза програми.

Основними компонентами концепції розвитку закладу є:

1. Мета.

2. Завдання.

3. Гіпотеза.

4. Шляхи реалізації мети і завдань.

5. Ресурсне забезпечення діяльності закладу.

6. Очікувані результати.

Програма розвитку закладу повинна бути узгодженою із планами соціально-економічного розвитку відповідної території та довгостроковими освітніми програмами. До неї як додатки можуть входити довгострокові програми розвитку загальноосвітнього навчального закладу за окремими напрямами.

Важливими є передбачення послідовності реалізації програми, обґрунтованість і доцільність можливих її коригувань.

Розглядаючи порядок ухвалення Програми розвитку закладу (перспективного прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення і навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу) та перспективного плану роботи закладу, слід звернутись до чинних нормативних документів. Відповідно до Примірного статуту загальноосвітнього навчального закладу розгляд та ухвалення стратегії розвитку закладу відноситься до компетенції вищого органу громадського самоврядування (п. 4.2), а затвердження планів роботи – до компетенції ради закладу (пп. 2.1, 4.3.6).

Тому програма розвитку закладу:

- розробляється адміністрацією спільно з радою закладу;

- погоджується з педагогічною радою, органами учнівського та батьківського самоврядування, профспілковим комітетом;

- схвалюється загальними зборами (конференцією) колективу закладу.

На основі програми розвитку закладу рада закладу після погодження з педагогічною радою затверджує перспективний план роботи закладу – письмовий документ, який визначає систему заходів щодо реалізації стратегії діяльності колективу на певний довгостроковий період. Він базується на результатах зовнішнього та внутрішнього оцінювання, містить місію, бачення майбутнього організації згідно з програмою розвитку закладу; включає конкретні цілі та завдання, описані конкретними заходами з зазначенням термінів, відповідальних за їх виконання та виконавців. Як правило, перспективний план розробляється на п’ять років.

Структура перспективного плану повинна коригуватися із структурою річного плану роботи закладу. Це стосується і кількості розділів, і структури планування конкретних заходів. З досвіду роботи можемо запропонувати у цій структурі зазначати не лише назви заходів, терміни виконання та відповідальних за виконання, але ще й виконавців (з прізвищами або лише із зазначенням певного підрозділу організації, який виконуватиме завдання щодо реалізації даного заходу) – наскільки це можливо передбачити в перспективному плані (табл. 1).

Таблиця 1

Структура планування заходів

До перспективного плану діяльності закладу як додатки можуть розроблятися цільові проекти [23].

Цільовий проект – це сукупність теоретичного обґрунтування та конкретного плану дій для переведення певної шкільної підсистеми на вищий рівень розвитку. Цільові проекти обов’язково створюються самими педагогічними колективами і сприймаються вчителями як власні колективні надбання. Контроль за ходом виконання цільових проектів покладається на адміністрацію школи, керівників методичних об’єднань або спеціально призначених осіб. Рішення про повне виконання цільового проекту або про припинення роботи над його реалізацією приймаються тими органами, які дали згоду на його здійснення, або директором школи. Інформація про хід виконання загальношкільних цільових проектів та результати роботи заслуховується на засіданнях методичної ради, педагогічної ради та узагальнюється адміністрацією та радою закладу.

Методика проектно-цільового планування діяльності закладу дає змогу кожній школі мати індивідуальний план роботи, який враховує її особливості, забезпечує простір для творчого пошуку окремим об’єднанням та групам педагогів, кожному вчителю, спрямовує їх зусилля на вирішення актуальних проблем шкільного життя [20; 23].

У деяких загальноосвітніх навчальних закладах складається єдиний документ – «Перспективний план роботи (перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесузагальноосвітнього навчального закладу)», у якому концепція і програма розвитку закладу містяться у вступі. Такий варіант також є можливим. У цьому разі цей єдиний документ має спочатку схвалюватися конференцією (загальними зборами) колективу, а потім – затверджуватися радою закладу.

Стосовно організації перспективного (стратегічного) планування – звертаємо увагу методичних служб і керівників навчальних закладів на те, що цей вид планування потребує тривалої підготовки. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (програму розвитку закладу) та перспективний план роботи неможливо розробити, провести експертизу, узгодити та затвердити за 1-2 місяці. Крім того, даними методичними рекомендаціями не пропонується негайного перегляду програм і перспективних планів в усіх загальноосвітніх навчальних закладах. Тут даються лише певні орієнтири для такої роботи тоді, коли буде завершуватися чинність нинішнього перспективного плану та постане питання про підготовку нового.

Перспективний план роботи школи

(Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу).

(обов’язкові аспекти)

ВСТУП. Аналіз роботи школи за минулий період (5 років), досягнення школи, якісний аналіз кадрів. Проблема, над якою буде працювати школа на наступні 5 років та визначені підпроблеми на кожний рік (або 2-3 роки). Головні завдання школи і напрямки діяльності педагогічного колективу.

Основні напрями розвитку навчального закладу

- мережа класів

- тип структури школи (профілізація, введення курсів з варіативної частини, факультативи)

- кадрове забезпечення (вихід на пенсію, заявки на кадри)

- графіки підвищення кваліфікації, атестації педагогів

- робота над науково-методичною, виховною проблемою

- впровадження педагогічних інновацій

- внутрішкільний контроль

- вивчення ППД

Фінансово-господарська діяльність

- комп’ютеризація навчального процесу

- проведення капітального та поточного ремонтів

- обладнання класних кімнат, кабінетів, майстерень, їдальні

- створення форду підручників, доукомплектування бібліотеки посібниками

- дотримання санітарно гігієнічного режиму, протипожежної безпеки та техніки безпеки

Підвищення ролі громадськості в житті школи

План роботи ЗНЗ на поточний рік.

Зміст та види річного планування.

Основним документом планування роботи школи є річний план. Слід наголосити на тому, що в інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів підкреслюється доцільність приведення розділів річного плану у відповідність до структури Закону України “Про загальну середню освіту”. Його пропонується складати за участю педагогічного колективу, громадських організацій, відображуючи головні питання діяльності школи, і в обов’язковому порядку обговорювати на засіданні педагогічної ради. Зважаючи на те, що річний план має виходити з глибокого аналізу діяльності педагогічного і учнівського колективів, орієнтувати їх на досягнення кінцевого результату у навчально-виховному процесі, є необхідним пов’язувати його створення з виробленням критеріїв ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу та його управлінської підсистеми зокрема. Основою для створення річного плану є навчальний план – нормативний документ закладу, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін. Типовий навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.На основі загального шкільного плану складається календарний план організаційної, методичної і позакласної роботи на поточну чверть (окремо педагогічного і учнівського колективу). По горизонталі позначаються тижні і дні навчальної чверті, по вертикалі — організаційні форми роботи з учителями і учнями, прізвища відповідальних, тематика.

Плануються такі розділи.

Педрада.Засідання методичних об'єднань.Профспілкові збори і виробничі наради.Наради при директорі.

Засідання місцевого комітету.Загальношкільні батьківські збори.Шкільні вечори.Спортивні змагання.

Масові культпоходи і туристичні походи.Загальношкільна газета.Робота наукових товариств, клубів, організація виставок і олімпіад.

Чіткий план дозволяє уникнути дублювання, дає можливість наперед визначити, в який час і на яких питаннях необхідно сконцентрувати увагу, допомагає спланувати роботу класного керівника і особистий час учителів.

Структура річного плану роботи закладу

Річний план роботи загальноосвітнього навчального закладу повинен містити вступ, основну частину та додатки.

У вступі подається аналіз роботи навчального закладу за минулий навчальний рік. Зазначається, що у навчальному році робота школи була спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, керівних документів Міністерства освіти і науки України, регіональної Програми розвитку системи освіти регіону, Програми інноваційного розвитку освіти району (міста) в галузі освіти, Перспективного плану роботи закладу, інших чинних законодавчих та нормативних документів. Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Статуту. Далі необхідно зробити короткий аналіз ро­боти навчального закладу за минулий навчальний рік і визначити завдання діяльності закладу на новий навчальний рік. Аналітична частина вступу може містити такі блоки:

1. Статистична інформація: кількісні та якісні показники набору учнів до школи; виконання Закону України «Про загальну середню освіту», працевлаштування випускників; кількісні та якісні показники успішності (за класами, пред­метами, вчителями у діаграмах різного виду), пояснення причини підвищення або зниження успішності школярів; дані про зайнятість учнів у позакласній діяльності, наявність правопорушень чи злочинів, їхні причини; відомості про здоров'я учнів.

2. Досягнення у виконанні протягом року програми розвитку закладу: результативність впровадження інновацій; результативність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами; ефективність форм взаємодії з різними партнерами з числа державних чи громадських організацій; аналіз створення необхідних умов для реалізації програми розвитку навчального закладу.

3. Проблеми. Вказуються нерозв'язані завдання, труднощі й перешкоди на шляху реалізації програми розвитку навчального закладу. Правильно виділені та чітко сформульовані проблеми виступають основою визначення завдань, розв'язання яких необхідне та можливе у новому навчальному році.

4. Визначення завдань на новий навчальний рік. Слід врахувати:

- завдання, пов'язані з позитивними змінами у рівні успішності школярів, формуванні системи цінностей, заходами щодо зміцнення здоров'я, соціального захисту школярів;

- завдання, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних технологій;

- завдання, пов'язані з забезпеченням підвищення рівня професійної компетентності педагогів;

- завдання, пов'язані зі створенням системи взаємовідносин навчального закладу і зовнішнього середовища;

- завдання, пов'язані з удосконаленням системи управління закладом, забезпеченням необхідних організаційних, науково-методичних, морально-психологічних, матеріально-технічних, інформаційних умов реалізації плану роботи на навчальний рік. Основна частина річного плану роботи навчального закладу – це структурований зміст діяльності закладу у наступному навчальному році. Слід зазначити, що єдиної, обов'язкової для усіх навчальних закладів структури плану роботи чинні нормативні документи не передбачають. Лише в Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів зазначено, що «…розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України «Про загальну середню освіту». Але, уважно ознайомившись зі структурою зазначеного Закону, кожен може зробити висновок, що здійснити це повністю неможливо, оскільки Закон містить такі, наприклад, розділи, як «Розділ II. Загальноосвітні навчальні заклади системи загальної середньої освіти», «Розділ X. Відповідальність у сфері загальної середньої освіти», «Розділ XI. Прикінцеві положення». До структури річного плану роботи закладу можна залучити лише вісім із одинадцяти розділів Закону, але до формулювань трьох із цих восьми розділів необхідно вносити певні зміни. Зважаючи на те, що річний план роботи навчального закладу – це основний документ, який регламентує і координує діяльність учасників навчально-виховного процесу, колегіальних органів та органів громадського самоврядування, доцільно подати в додатках таку інформацію: тематика засідань педагогічної ради; тематика наказів, що стосуються навчально-виховного процесу; - тематика засідань ради при директорові, піклувальної ради, методичної ради, методичних об’єднань; тематика семінарів з актуальних проблем дидактики, психології, виховної роботи; тематика занять школи молодого вчителя, школи молодого класного керівника; графік вивчення системи роботи вчителів, які атестуються; тематика батьківських зборів, занять «Батьківського університету»; тематика шкільних масових заходів; заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу; угоди про співпрацю закладу з вищими та іншими навчальними закладами, угоди про міжнародну співпрацю.Враховуючи те, що річний план роботи визначено «єдиним документом у плануванні роботи школи» [13], не можемо підтримати існуючу в значній частині закладів практику додаткового розроблення окремих планів (плану методичної роботи закладу, плану роботи з охорони праці й безпеки життєдіяльності, плану виховної роботи тощо). Це не лише протирічить чинній нормативній базі, але й є недоцільним і недоречним, оскільки вимагає від розробників додаткових зусиль, додаткових витрат часу та інших ресурсів, а створені в результаті такої діяльності документи містять ті ж самі заходи, що передбачає річний план, тобто фактично дублюють його.

Плани роботи методичних об’єднань (кафедр).

План роботи методичного об'єднання (кафедри).

Робота методичного об'єднання учителів, класних керівників, вихователів планується на поточний навчальний рік відповідно до рекомендацій щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу або регіону.
У плані мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо.
План має містити завдання Методичного об'єднання на поточний навчальний рік, основні напрямки роботи об'єднання, що випливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу і стану освіти у навчальному закладі або регіоні.
План методичного об'єднання доцільно складати за такими розділами.
1. Вступ.У вступі визначається проблемна тема, над якою має працювати методичне об'єднання та основні напрямки роботи по вирішенню цієї теми і які мають випливати з аналізу діяльності та діагностики педагогів.
2. Вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду в практику роботи вчителя

3. Список вчителів та визначення тем, над якими вони мають працювати протягом навчального року

4. Тематика засідань

На засіданнях методичних об'єднань (кафедр) повинні розглядатися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, проведення навчально-виховних занять.
Крім того, члени методичних об'єднань (кафедр) мають знайомитися з методикою вивчення складних тем навчальних програм, розглядати матеріали моніторингу навчально-виховного процесу, рівень і якість загальної підготовки школярів, обмінюватися досвідом, проводити огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси тощо.
У процесі роботи методичних об'єднань (кафедр) належна увага має приділятися заслуховуванню і обговоренню доповідей, проведенню уроків та виховних заходів, ділових педагогічних ігр, практичних занять. Варто визначати завдання по підготовні до наступного засідання,
План методичного об'єднання (кафедри) може бути складений за блочно-модульним принципом, що містить три напрямки (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та узагальнюючу.

Плани методичної роботи з педагогічними кадрами та їх реалізація, як і вся система заходів методичного характеру в системі післядипломної педагогічної освіти, мають бути максимально спрямовані на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення і поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технологій навчання та виховання в сучасних умовах.

План роботи шкільної бібліотеки.

Шкільна бібліотека є структурним підрозділом навчального закладу, які беруть участь у навчально-виховному процесі з метою забезпечення права учасників освітнього процесу на безкоштовне користування бібліотечно-інформаційними ресурсами (навчальною, методичною, довідковою, художньою літературою, періодичними виданнями), що сприяє формуванню культури особистості учнів.

Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу визначає статус бібліотеки, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бібліотечної справи в Україні, обов’язки та права бібліотек і користувачів.

«Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» визначає основні завдання, зміст роботи, управління і структуру шкільної бібліотеки.

Діяльність бібліотеки здійснюється на основі бібліотечно-інформаційних ресурсів у відповідності з навчальним і виховним планами школи, програмами, проектами та планом роботи бібліотеки.

Шкільна бібліотека-єдине доступне джерело інформації для учнів, яке забезпечує їх інформаційними ресурсами, місце соціальних комунікацій, де зустрічаються учні різного віку, вчителі.

Повсякденно взаємодіючи з учнями, адміністративно-педагогічним колективом, батьками, бібліотека виконує свої основні функції:

ü освітню

ü інформаційну

ü культурну

Цілі шкільної бібліотеки:
• формування загальної культури особистості школярів на основі засвоєння обов'язкового
мінімуму змісту загальноосвітніх програм;
• їх адаптація до життя в суспільстві;
• створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних
освітніх програм;
• виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини,
любові до довкілля, батьківщині, сім'ї;
• формування здорового способу життя.

Питання планування роботи шкільних бібліотек -дуже важлива частина роботи, тому що план – це виконання певних завдань, засіб раціонального використання трудових ресурсів, фінансових асигнувань. У шкільних бібліотеках основний і обов’язковий для всіх – річний план. Річний план роботи шкільної бібліотеки відповідно до „Положення про бібліотеку загальноосвітньої школи” є складовою частиною плану навчально-виховної роботи школи

Умови ефективного планування:
- чітке визначення рівня, на якому знаходиться робота бібліотеки на момент планування;
- чітке уявлення про рівень, якого необхідно досягти;
- вибір оптимальних шляхів (засобів і форм роботи) досягнення поставленої мети;
- тісний взаємозв’язок і координація роботи з заступником директора школи з виховної роботи.

Основні етапи складання річного плану:
1 етап - перевіряють хід реалізації плану поточного року, визначають його позитивні сторони, недоліки, виявляють зміни у діяльності бібліотеки в минулому році, складають пропорції до плану наступного року.
2 етап - обговорюють проект плану роботи бібліотеки на раді школи при складанні загального плану навчально-виховної роботи.
3 етап – план роботи затверджують на педагогічній раді школи

Вимоги до складання річного плану шкільних бібліотек:
Річний план для шкільних бібліотек складається на весь навчальний рік.
Він має бути складений раніше, ніж плани класних керівників на 2–3 тижні, узгоджений з заступником директора школи з виховної роботи, обговорений на педраді школи з метою координації навчально-виховних заходів. Перед розробкою плану роботи на новий навчальний рік завідуючий бібліотекою знайомиться з річним планом школи, обговорює проект плану з керівником методичного об’єднання, з заступником директора та іншими педагогічними працівниками школи, враховує заходи, які планують районні, міські дитячі та юнацькі бібліотеки.

Вимоги до річного плану:
- конкретний, чіткий;
- складений так, що його можна виконати;
- відповідає завданням конкретної школи;
- обов’язково включає статистичні дані про роботу бібліотеки;
основні показники роботи;
- має бути надрукований до 1 вересня нового навчального року державною мовою, завірений директором школи, його підписом, печаткою школи;
- повинен бути невід’ємною частиною річного плану
роботи всієї школи.

Види бібліотечних робіт:

Робота з фондом
Оформлення замовлення на книги, ведення бібліотечної документації, обробка нових надходжень, розстановка фонду, оформлення фонду, робота щодо збереження книг, списання книг та ін.
З основним фондом
З навчальним фондом
Робота з читачами
Обслуговування читачів на абонементі та в читальному залі, видачу та збір підручників.

25. План роботи піклувальної ради

Піклувальна рада - це орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності загальної середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання.

Піклувальна рада створюється за рішенням загальних

зборів (конференції) або ради загальноосвітнього навчального

закладу.

3.2. Піклувальна рада формується у складі 7-15 осіб з

представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств,

установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у

тому числі іноземних.

3.3. Піклувальна рада може створювати комісії, ініціативні

групи, до складу яких входять представники громадськості,

педагогічного колективу, батьки або особи, які їх замінюють,

представники учнівського самоврядування.

3.4. Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах

(конференції) загальноосвітнього навчального закладу шляхом

голосування простою більшістю голосів.

3.5. Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах.

3.6. У випадках, коли хтось із членів піклувальної ради

вибуває, на загальних зборах (конференції) на його місце

обирається інша особа.

3.7. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом

голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради.

З числа членів піклувальної ради також обираються заступник

та секретар.

3.8. Голова піклувальної ради:

скликає і координує роботу піклувальної ради;

готує і проводить засідання, затверджує рішення піклувальної

ради;

визначає функції заступника, секретаря та інших членів;

представляє піклувальну раду в установах, підприємствах та

організаціях з питань, віднесених до її повноважень.

Голова піклувальної ради має право делегувати свої

повноваження членам піклувальної ради.

3.9. Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість

засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менше

ніж чотири рази на рік. Засідання можуть проводитись також на

вимогу третини і більше її членів.

Засідання піклувальної ради є правомочним, якщо на ньому

присутні не менше двох третин її членів.

Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю

голосів.

3.10. Піклувальна рада інформує про свою діяльність у

доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через

спеціальні стенди тощо.

3.11. Рішення піклувальної ради в 7-денний термін доводяться

до відома колективу загальноосвітнього навчального закладу,

батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами

піклувальної ради.

3.12. Не допускається втручання членів піклувальної ради в

навчально-виховний процес (відвідування уроків тощо) без згоди

керівника загальноосвітнього навчального закладу.

План роботи батьківського комітету.

Вересень
1. Аналіз та підсумки роботи батьківського комітету за 20__ - 20__ н.р.
2. Вибори голови та членів комісій батьківського комітету.
3. Звіт про використання коштів батьківського фонду за минулий рік.

Жовтень
1. Сприяти школі в навчанні та вихованні учнів, всебічно зміцнювати зв’язки між сім’єю та школою.
2. Залучати батьків до активної участі в житті школи, до позакласної та позашкільної роботи.
3. Організувати медикаменти для класного медпункту.
4. Взяти участь у роботі школи з проблемними родинами (відвідування учнів удома).
Листопад
1. Надавати посильну допомогу в зміцненні матеріально-технічної бази школи, ремонті шкільних приміщень.
2. Заняття учнів у вільний час.
3. Організовувати та здійснювати педагогічну пропаганду серед батьків школи.
4. Допомога класному керівнику в позакласній роботі
Грудень
1. Допомога класному керівнику в організації проведення новорічних ранків, екскурсій і поїздок.
2. Аналізувати стан роботи з учнями, схильними до правопорушеь.
3. Допомога у розв’язанні конфліктів в дитячоу колективі.
4. Закінчення І семестру та план роботи на зимові канікули.
Січень
1. Оновити зелений куточок класного приміщення.
2. Організувати похід по льоду на річку.
3. Налагодити тісний зв’язок школи з батьками.
4. Надання допомоги сім’ям з метою поліпшення відвідування дітьми школи,
своєчасне інформування батьків про відсутність дітей в школі.
Лютий
1. Звітувати перед радою школи та піклувальною радою про роботу з питань охорони дитинства
2. Зміцнювати зв’язки вчителів-предметників із батьками, викликати для співбесід батьків учнів, які не встигають у навчанні, з метою надання їм методичних консультацій.
3. Допомога класному керівнику в анкетуванні батьків з профорієнтації.
4. Організувати участь батьків з ветеранами.
Березень
1. Допомога школі до Дня 8 березня.
2. Взяти участь у генеральному прибиранні класного приміщення.
3. Підтримувати звя ‘зок з родинами в яких виховуються учні, схильні до правопорушень.
4. Залучення батьків в проведенні екскурсій до лісу.
Квітень
1. Пропагувати педагогічні знання, що зумовлять підвищення педагогічної грамотності батьків.
2. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.
3. Провести засідання батьківського комітету школи: „Організація занять школяра спрямованих на зміцнення здоров’я та прищепленння навичок здорового способу життя”.
Травень
1. Підведення підсумків роботи комітету за рік, оголошення подяк.
2. Опрацювання оперативної інформації з батьківських зборів про зауваження пропозиції та побажання батьків щодо поліпшення навчально-виховного процесу.
3. Проведення звіту голови батьківського комітету школи, затвердження плану роботи на новий навчальний рік.
4. Залучення всіх батьків до підготовки школи до нового навчального року.

План-календар роботи ЗНЗ на поточний місяць чи семестр.

Поточне планування

Воно визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання:

 розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій;

 календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня;

 планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи;

 плану роботи шкільної бібліотеки;

 плану роботи батьківського комітету;

 плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи.

 алфавітна книга запису учнів;

 особові справи учнів;

 класні журнали, журнали факультативних занять, журнали груп подовженого дня, журнали обліку роботи гуртка;

 книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, книга обліку видачі золотих та срібних медалей, книга обліку видачі похвальних листів та грамот, книга обліку особового складу педагогічних працівників, книга протоколів педагогічної ради закладу освіти, книга протоколів ради закладу освіти, книга обліку трудових

книжок працівників закладу освіти;

 журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями;

 книга наказів, контрольно - візитаційна книга, журнал реєстрації вихідних і вхідних документів, книга записів наслідків внутрішньошкільного контролю;

 акти, довідки про перевірку роботи закладу освіти, поточне листування, офіційні документи відомчих органів про роботу закладу освіти, статистичні звіти, акти про нещасні випадки (друга група документації).

Календарне планування навчального матеріалу здійснюється безпосередньо в програмах. На основі календарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми

організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом,

вносячи за необхідності доповнення й корективи.

Плани роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня, педагогів-організаторів, бібліотекарів, а також керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій складають на період, визначений педагогічним колективом, у довільній формі, вони не підлягають обов'язковому затвердженню директором школи.

Ефективність керівництва школою значною мірою залежить від чіткого і правильного ведення шкільної документації, своєчасної та оперативної обробки отриманої інформації, дотримання принципу доступності й зіставлення облікових даних. У шкільній документації відображають кількісну та якісну характеристики навчально-виховної роботи.