Тема: №4

«Неоперативна і оперативна хірургічна техніка»

І. Методичне обґрунтування теми:

Медична сестра повинна мати поняття про хірургічну операцію та оперативну хірургію, види операцій та елементи операцій, вміти складати інструменти для операцій для того, щоб бути помічником хірургу під час операції.

ІІ. Мета самостійної роботи: навчитися складати загальний та спеціальні набори інструментів. Проводити дезінфекцію, передстерилізаційну обробку та стерилізацію інструментів.

ІІІ. Після вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Поняття про хірургічну операцію та оперативну хірургію.

2. Види хірургічних операцій залежно від терміновості, за методом видалення патологічного вогнища, реконструктивні та пластичні.

1. Сучасні загальні хірургічні інструменти.

2. Елементи операцій.

Вміти:

1. Складати загальний хірургічний інструментарій.

2. Складати спеціальний інструментарій для операцій на окремих органах.

3. Формування пакетів для тимчасових невідкладних оперативних втручань.

4. Використання загальних хірургічних інструментів під час роботи в перев’язувальній.

ІV. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:

Оперативна хірургія – вчення про хірургічні операції, розробка способів проведення оперативних втручань.

Хірургічна операція – це механічна дія на органи і тканини, яка супроводжується їх роз’єднанням з метою оголення хворого органа і виконання на ньому лікувальних або діагностичних маніпуляцій.

Існує велика кількість хірургічних втручань. Їх класифікують за певними критеріями.

І. За терміновістю виконання.

1. Екстрені операції виконують практично одразу після встановлення діагнозу, оскільки затримка на декілька годин або хвилин загрожує життю хворого або різко погіршує прогноз. Вважається за необхідне виконати операцію протягом 2 год з моменту поступлення хворого в стаціонар. Особливість у тому, що існуюча загроза життю на дає змоги провести повне обстеження і повноцінну підготовку. Мета – врятувати життя хворого. Основні показання: кровотечі будь-якої етіології, асфіксія, гострі запальні процеси в черевній порожнині (гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит), усі види гострої хірургічної і інфекції (абсцес, флегмона, гангрена тощо).

2. Плановими називають операції, від часу виконання яких результат лікування практично не залежить. При цьому пацієнт проходить повне обстеження і передопераційну підготовку. Ці операції проводять у ранковий час, день і годину визначають заздалегідь. До планових відносять операції з приводу гриж (не ущемлена), варикозного розширення вен, жовчнокам’яної хвороби, неускладненої виразкової хвороби шлунка.

3. Термінові операції – проміжний вид операцій між екстреними і плановими. За хірургічними атрибутами вони ближче до планових, оскільки виконуються в ранковий час. Після адекватного обстеження і необхідної передопераційної підготовки їх проводять фахівці в цій галузі. Вони виконують через 7-10 діб з моменту поступлення пацієнта у хірургічне відділення або постановки діагнозу. До термінових операцій відносять операції з приводу злоякісних пухлин, механічної жовтяниці.

ІІ. За метою виконання.

1. Діагностичні – їх метою є уточнення діагнозу, визначення стадії процесу. До них належать:

- біопсія,

- спеціальні діагностичні втручання (ендоскопічні) – лапаро- і торакоскопія, фіброгастроскопія, цистоскопія,

- традиційні хірургічні операції – лапаротомія.

2. Лікувальні – виконують з метою поліпшення стану хворого. Залежно від їх впливу на патологічний процес виділяють:

- радикальні – операції, які виконуються з метою лікування від захворювання,

- паліативні – поліпшують здоров’я хворого, але не лікують від захворювання, такі операції роблять онкологічним хворим,

- симптоматичні – нагадують паліативні операції але спрямовані не на поліпшення стану пацієнта в цілому, а на усунення конкретного симптому.

ІІІ. За кількістю етапів.

1. Одномоментні – операції, коли за одне втручання виконується декілька послідовних етапів, метою яких є повне одужання і реабілітація хворого. Наприклад, апендектомія, холецистектомія.

2. Багатокомпонентні – коли оперативне втручання поділене на окремі етапи.

Це може пояснюватись трьома причинами:

- тяжкість стану хворого,

- відсутністю об’єктивних умов для операції,

- недостатньо кваліфікацією хірурга.

3. Повторні = операції, що виконують на тому ж органі з приводу тієї ж патології. Вони можуть бути:

- запланованими (планова релапаратомія для санації черевної порожнини при розлитому перитоніті),

- вимушеними, у разі розвитку ускладнень (неспроможність анастомозу).

ІV. За обсягом.

1. Поєднані – операції, що виконують одночасно на двох або більше органах з приводу різних захворювань. При цьому операції можуть виконуватись як з одного, так і з різних доступів.

2. Комбіновані – коли метою лікування одного захворювання втручання проводиться на декількох органах.

V. Спеціальні операції.

Розвиток хірургії сприяв виникненню малоінвазивної хірургії. При цих операціях немає типового розтину тканин, великої ранової поверхні, оголення ураженого органа. Розрізняють такі види операцій:

1. Мікрохірургічні – виконуються під збільшенням від 3 до 40 разів за допомогою збільшувальних окулярів або операційного мікроскопа. Для їх проведення використовують особливі мікрохірургічні інструменти і якнайтонші нитки. Втручання тривалі (10-12год). До них належать: реплантація пальців, кисті, відновлення прохідності найдрібніших судин.

2. Ендоскопічні – виконують за допомогою оптичних засобів. При фіброезофагогастродуоденоскопії можливо видалити поліп зі шлунка, витягнути конкремент з холедоха. Широко використовуються втручання за допомогою ендовідеотехніки: лапароскопічні і торакоскопічні операції. Вони не супроводжуються нанесенням хворому операційних ран. Пацієнти швидко реабілітуються після лікування. Відмітна риса таких операцій – мала травматичність.

3. Ендоваскулярні – внутршньосудинні операції, що виконують під рентгенівським контролем. За допомогою пункції зазвичай стегнової артерії в судинну систему вводять спеціальні катетери і інструменти, що дають змогу з точкової операційної рани виконати емболізацію певної артерії, розширити стенозовану ділянку судини, навіть виконати пластику клапанів серця.

Хірургічна операція складається з трьох етапів.

І. Оперативний доступ – оголення ураженого органа і створення необхідних умов для виконання планових маніпуляцій. Перед виконанням розтину поліпшити доступ до органа можна, надавши хворому певне положення на операційному столі. Вимоги до доступу:

- має забезпечити зручне виконання оперативного прийому,

- має бути щадним,

- має бути анатомічним,

- має бути фізіологічним,

- має бути косметичним.

ІІ. Оперативний прийом – основна частина операції, саме на цьому етапі здійснюють необхідні діагностичні і лікувальні дії. Розрізняють такі етапи прийому:

- видалення ураженого органа або патологічного осередку – ектомія, апендектомія, гастректомія, спленектомія,

- видалення зміненої частини органа – резекція: резекція печінки, резекція яєчника,

- відновлення порушень – реконструктивні: протезування і шунтування судин.

ІІІ. Завершення операції – мають використовуватись оптимальні способи з’єднання тканин, певні види шовного матеріалу. Це забезпечує надійність, швидке загоєння, функціональний і косметичний ефект.

Існують такі варіанти завершення операції:

- пошарове зашивання рани наглухо,

- пошарове зашивання рани із залишенням дренажів,

- часткове зашивання із залишенням тампонів,

- зашивання рани з можливістю повторних планових її ревізій,

- залишення рани незашитою, відкритою.

V. Контрольні запитання:

- Перелікуйте інструменти, які відносяться до інструментів для розтину тканин?

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

- Перелікуйте інструменти, які відносяться до зупинки кровотечі?

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

- Перелікуйте допоміжні інструменти?

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

- Перелікуйте інструменти для з’єднання тканин?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….