Заземлення електроустановок

7.5.1 Встановлювати заземлення на струмовідні частини відключеної для робіт ділянки електроустановки необхідно безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

7.5.2. Переносне заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального пристрою, а потім, безпосередньо після перевірки відсутності напруги, до струмовідних частин.

Знімати переносне заземлення необхідно у зворотній послідовності: спочатку зняти його із струмовідних частин, а потім від’єднати від заземлювального пристрою.

На ПЛ до 10 кВ включно дозволяється використання переносних заземлень – «накидів», за умови площі перерізу заземляючого провідника не менше 25 мм².

7.5.3. Встановлення і зняття переносних заземлень в електроустановках понад 1000 В слід виконувати ізолюючою штангою із застосуванням діелектричних рукавичок, а в електроустановках до 1000 В достатньо застосування діелектричних рукавичок. Закріплювати зажими приєднаних переносних заземлень слід цією ж штангою або безпосередньо руками в діелектричних рукавичках. При застосуванні ізолюючої штанги наближатися до струмовідних частин та заземлювальних провідників переносного заземлення дозволяєтья на відстань не меншу довжини ізолюючої штанги.

7.5.4. Не дозволяється використовувати для заземлення провідники, не призначені для цієї мети.

7.5.5. Після встановлення переносних заземлень, включення заземлюючих ножів на приводах комутаційних апаратів в електроустановках електростанцій і підстанцій, якими може бути подано напругу на заземлену частину електроустановки, а також на ключах і кнопках дистанційного керування, слід вивішувати плакати «Заземлено».

7.5.6. В електроустановках понад 1000 В слід заземлювати струмовідні частини всіх фаз (полюсів) відключеної для виконання робіт ділянки з усіх боків, звідки може бути подано напругу, за винятком відключених для виконання робіт збірних шин, на які достатньо встановити одне заземлення.

У разі виконання робіт на відключеному лінійному роз’єднувачі на проводи спусків з боку ПЛ незалежно від наявності заземлюючих ножів на роз’єднувачі слід встановити додатково переносне заземлення, яке не слід порушувати, оперуючи з роз'єднувачем. Встановлення і зніманні переносного заземлення слід виконувати за умови, що стаціонарні заземлювальні ножі включені в сторону лінії.

7.5.7. Заземлені струмовідні частини мають бути відокремлені від струмовідних частин, що перебувають під напругою, видимим розривом (відключеними вимикачами, роз’єднувачами, відокремлювачами або вимикачами навантаження, знятими запобіжниками, демонтованими шинами або проводами).

7.5.8. Встановлені заземлення можуть бути відділені від струмоведучих частин, на яких безпосередньо ведуться роботи, відключеними вимикачами, роз’єднувачами, відокремлювачами або вимикачами навантаження, знятими запобіжниками, демонтованими шинами або проводами.

Безпосередньо на робочому місці переносне заземлення додатково встановлюється у разі, коли ці частини можуть опинитися під наведеною напругою (потенціалом).

7.5.9. В ЗРУ переносні заземлення встановлюються на струмовідні частини в призначених для цього місцях. Ці місця очищуються від фарби і облямовуються чорними смугами.

В ЗРУ і ВРУ місця приєднання переносних заземлень до системи заземлення або до заземлених конструкцій мають бути очищенні від фарби і пристосовані для закріплення переносних заземлень.

7.5.10. В електроустановках, конструкція яких така, що встановлення заземлень небезпечне (наприклад, у деяких розподільчих ящиках, КРУ окремих типів, збірках з вертикальним розташуванням фаз), під час підготовки робочого місця слід вжити додаткових заходів безпеки, що запобігають помилковому подаванню напруги до місця роботи: на ножі або верхні контакти роз’єднувачів, рубильників, автоматів тощо встановлюються гумові ковпаки або спеціальні накладки з ізоляційних матеріалів; запобіжники, встановлені послідовно з комутаційними апаратами, знімаються. У разі неможливості виконання зазначених додаткових заходів мають бути від’єднанні кінці лінії живлення – в РУ, на щиті, збірці або безпосередньо на місці роботи.

Список таких електроустановок визначається технічним керівником і доводиться до відома працівників.

7.5.11. Встановлення заземлення не потрібне під час роботи на електроустановці, якщо від неї з усіх боків від’єднані шини, проводи та кабелі, якими може бути подано напругу; якщо на неї не може бути подано напругу зворотною трансформацією або від стороннього джерела і за умови, що на цьому устаткуванні не наводиться напруга. Кінці від’єднаних кабелів у цьому разі мають бути замкнені накоротко і заземлені.

7.5.12. Під час виконання робіт в РУ встановлювати заземлення на протилежних кінцях ліній, що живлять це РУ, не потрібно, крім випадків, коли під час проведення робіт необхідно знімати заземлення з приєднань цих ліній в РУ.

7.5.13. В електроустановках до 1000 В під час робіт на збірних шинах РУ, щитів, збірок напруга з шин має бути знята і шини (за винятком шин, що виконані ізольованим проводом) мають бути заземлені. Необхідність і можливість встановлення заземлення на приєднання цих РУ, збірок і підключеного до них устаткування визначає особа, яка видає наряд (розпорядження).

7.5.14. В електроустановках до 1000 В встановлення та знімання заземлень дозволяється виконувати одному працівнику з групою ІІІ зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників.

7.5.15. В електроустановках понад 1000 В:

- встановлювати переносні заземлення повинні два працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників – один із групою IV, другий - з групою ІІІ. Працівник з групою ІІІ може бути зі складу виробничих працівників;

- включати заземлюючі ножі дозволяється одноосібно працівнику з групою ІV зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників;

- знімати переносні заземлення та відключати заземлюючі ножі дозволяється працівнику з групою ІІІ зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників.

7.5.16. Допускається тимчасове знімання заземлень, встановлених під час підготовки робочого місця, якщо цього вимагає характер робіт (вимірювання опору ізоляції, випробування обладнання тощо).

Тимчасове знімання та повторне встановлення заземлень виконують оперативні, оперативно-виробничі працівники або за вказівкою особи, яка видає наряд, керівник робіт.

Дозвіл на тимчасове знімання та наступне встановлення заземлень, а також на виконання цих операцій керівником робіт слід занести до рядка «Окремі вказівки» наряду із записом про те, де і з якою метою слід тимчасово зняти заземлення.

7.5.17. ПЛ понад 1000 В слід заземлювати в усіх тих РУ та біля секційних комутаційних апаратів, де відключена лінія.

Допускається:

- ПЛ-35 кВ та вище з відгалуженнями не заземлювати на підстанціях, підключених до цих відгалужень за умови, що ПЛ заземлена з обох боків, а на цих підстанціях заземлення встановлено за відключеними лінійними роз’єднувачами;

- ПЛ- 6, 10 та 20 кВ заземлювати лише в одному РУ або біля одного секційного апарата, або на найближчій до РУ чи до секційного апарата опорі. У решті РУ цієї напруги та біля секційних апаратів, де ПЛ відключена, допускається її не заземлювати за умови, що на ПЛ будуть встановлені заземлення між робочим місцем і цими РУ чи секційними апаратами. На ПЛ зазначені заземлення слід встановлювати на опорах, що мають заземлювальні пристрої. Якщо на опорах відсутні заземлювальні пристрої, то переносне заземлення слід приєднувати до групового заземлювача;

- на ПЛ до 1000 В достатньо встановити заземлення тільки на робочому місці.

7.5.18. Додатково до заземлень, зазначених у пункті 7.5.17. цих Правил, на робочому місці кожної бригади слід заземлювати проводи усіх фаз, а за необхідності – і троси.

На ПЛ-35 кВ і вище в разі виконання роботи на проводі однієї фази або почергово на проводах кожної фази дозволяється заземлювати на робочому місці провід тільки тієї фази, на якій виконується робота. У цьому разі не дозволяється наближатися до решти проводів незаземлених фаз і тросів на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.

7.5.19. На ПЛ з розщепленими проводами допускається у кожній фазі заземлювати тільки один провід, а в разі наявності ізолюючих розпірок заземлювати необхідно усі проводи фази.

7.5.20. На ПЛ заземлення на робочому місці необхідно встановлювати на тій опорі, на якій виконується робота або на сусідній опорі. Допускається встановлювати заземлення з обох боків ділянки ПЛ, на якій працює бригада за умови, що відстань між заземленнями не перевищує 2 км, з урахуванням довжини лінійних відгалужень, а на роботах із заміною проводів, тросів – у межах одного анкерного прогону.

7.5.21. У разі виконання роботи на ізольованому від опори блискавкозахисному тросі або на конструкціях опори, коли вимагається наближення до цього тросу на відстань менше 1 м, його слід заземлювати. Заземлення слід установлювати в бік прогону, у якому трос ізольовано, або в прогоні, у якому виконується робота.

Якщо на цьому тросі передбачено плавлення ожеледі, перед початком роботи трос слід відключити та заземлити з тих боків, звідки на нього може бути подано напругу.

7.5.22. Переносні заземлення слід приєднувати: на металевих опорах – до їх елементів, на залізобетонних та дерев’яних опорах із заземлювальними спусками – до цих спусків після візуальної перевірки їхньої цілісності. На залізобетонних опорах допускається приєднувати переносне заземлення до траверс або до інших металевих елементів опори, що мають контакт з заземлювальним пристроєм.

В електромережах до 1000 В із заземленою нейтраллю за наявності повторного заземлення нульового проводу допускається приєднувати переносні заземлення до цього нульового проводу.

Місця приєднання переносних заземлень до заземлювальних спусків або до конструкцій слід очистити.

На опорах, що не мають заземлювальних спусків, переносне заземлення на робочому місці можна приєднувати до заземлювача, заглибленого вертикально у ґрунт не менше ніж на 0, 5 м. Не дозволяється приєднувати заземлювачі у випадкові навали грунту.

7.5.23. На ПЛ до 1000 В для виконання робіт, що виконуються з опор або з телескопічної вишки без ізолюючої секції, заземлення слід встановлювати як на проводі лінії, яка ремонтується, так і на всі інші підвішені на цих опорах неізольовані проводи, у тому числі на проводи ліній радіотрансляції і телемеханіки.

7.5.24. На ПЛ, відключених для виведення в ремонт, встановлювати, а потім знімати переносні заземлення і включати розміщені на опорах заземлюючі ножі повинні два працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників: один з групою ІV (на ПЛ понад 1000 В) або з групою ІІІ (на ПЛ до 1000 В), інший – з групою ІІІ. Допускається залучати для виконання цих робіт другого працівника з групою ІІІ зі складу виробничих працівників, а на ПЛ, що живлять споживачів, зі складу працівників підприємств-споживачів.

На робочих місцях ПЛ встановлювати переносні заземлення може керівник робіт зі складу виробничих працівників з членом бригади, який має групу ІІІ. Знімати ці переносні заземлення можуть за розпорядженням керівника робіт два члени бригади з групою ІІІ.

На ПЛ, що перебувають під наведеною напругою, встановлювати і знімати заземлення повинні працівники, що пройшли спеціальне навчання і мають відповідний запис у посвідченні.

7.5.25. На ПЛ, у разі перевірки відсутності напруги, встановлення і знімання заземлень, один з двох працівників повинен перебувати на землі і контролювати дії іншого.

7.5.26. Для запобігання можливого впливу небезпечних величин напруги дотику та кроку в аварійних режимах (помилково подана напруга, коротке замикання на впливаючій лінії, винесення потенціалів, грозові перенапруги тощо) після заземлення проводу наближатись до заземлювача на відстань меншу 4 м та торкатись до заземлених частин із землі допускається тільки за технологічної необхідності.

7.5.27. Комплекти переносних заземлень мають бути пронумеровані і зберігатися у відведених для цього місцях. Спеціальні місця для зберігання переносних заземлень мають бути позначені відповідно до номерів, що мають ці комплекти.

7.5.28. Встановлені переносні заземлення (з зазначенням номерів), включені стаціонарні заземлення мають бути записані в оперативному журналі та відображені на мнемонічній (оперативній) схемі.

7.5.29. Усі переносні заземлення слід обліковувати в оперативному журналі за номерами з зазначенням місць їх установлення.

7.6. Огородження робочого місця

7.6.1 Не відключені струмовідні частини, що перебувають під напругою і доступні для випадкового доторкання, мають бути на час роботи огороджені.

Для тимчасового огороджування струмовідних частин, що залишилися під напругою, можуть застосовуватися щити, ширми, екрани тощо, виготовлені з ізоляційних матеріалів.

У разі встановлення тимчасових огороджень відстань від них до струмовідних частин має бути не меншою, ніж зазначена в таблиці 5.1 цих Правил.

Необхідність встановлення тимчасових огороджень, їх вид, спосіб встановлення визначаються особою, яка виконує підготовку робочого місця.

На тимчасовому огородженні слід вивісити плакат «Стій! Напруга!».

7.6.2 Допускається застосування спеціальних пересувних огорож-кліток, щитів з нахилом тощо, конструкція яких забезпечує безпечність їх встановлення, забезпечує стійкість і належне закріплення.

7.6.3 В електроустановках до 20 кВ, коли неможливо відгородити струмовідні частини щитами, допускається застосування ізоляційних накладок, які розміщують між відключеними струмовідними частинами та тими, що перебувають під напругою (наприклад, між контактами відключеного роз’єднувача). Ці ізоляційні накладки можуть торкатися струмовідних частин, що перебувають під напругою.

Встановлювати і знімати накладки повинні два працівники з групами ІV і ІІІ (з групою ІV зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників), користуючись діелектричними рукавичками та ізолюючими штангами або кліщами.

7.6.4 На огородженнях камер, шафах та панелях, що межують з робочим місцем, слід вивішувати плакати «Стій! Напруга!».

7.6.5 У ВРУ під час проведення робіт із землі і на обладнанні, встановленому на фундаментах та окремих конструкціях, робоче місце слід огороджувати (із залишенням проходу) канатом, мотузкою або шнуром з рослинних чи синтетичних волокон і вивішувати на них плакати «Стій! Напруга!». Плакати слід повернути в середину огородженого простору.

Дозволяється користуватися для підвішування канату конструкціями, які не включені до зони робочого місця, за умови, що вони залишаються зовні обгородженого простору.

У разі, якщо напруга знімається з усього обладнання та шин ВРУ, за винятком лінійних роз’єднувачів, останні слід відгородити канатом з плакатами «Стій! Напруга!». Плакати слід повернути назовні обгородженого простору.

У разі виконання роботи за розпорядженням у вторинних колах ВРУ огороджувати робоче місце не вимагається.

7.6.6 В електроустановках, крім ПЛ і КЛ, на підготовлених робочих місцях слід вивішувати плакат «Працювати тут».

7.6.7 У ВРУ на ділянках тих конструкцій, по яких можна пройти від робочого місця до ділянок, що межують з цим робочим місцем та перебувають під напругою, слід встановити добре видимі плакати «Стій! Напруга!».

На стаціонарних драбинах та конструкціях, якими дозволяється підніматися для виконання робіт, слід вивішувати плакат «Влазити тут».

На конструкціях чи однотипному обладнанні, що межують з робочим місцем, слід вивішувати плакати «Не вилазь! Уб’є».

7.6.8 Не дозволяється знімати або переставляти плакати й огородження, встановлені під час підготовки робочих місць, до повного закінчення робіт.

VIII Вимоги безпеки під час виконання робіт у ВРУ та на ПЛ у зоні впливу електричного поля

8.1.У ВРУ 110 кВ і вище та на ПЛ-330 кВ і вище в разі виконання робіт у зоні впливу електричного поля напруженістю понад 5 кВ/м необхідно обмежувати тривалість перебування людей в цій зоні згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002, (розділ II, п.9.4), або застосовувати засоби захисту від впливу електричного поля (далі в цьому розділі – засоби захисту).

За напруженості електричного поля до 5 кВ/м включно, тривалість перебування у ньому не обмежується.

Тривалість роботи в електричному полі напруженістю від 20 до 25кВ/м не повинна перевищувати 10 хв. У разі напруженості понад 25кВ/м слід застосовувати засоби захисту, що дають змогу працювати повний робочий день.

Допустима тривалість перебування в електричному полі Т, годин, напруженістю в інтервалі понад 5 до 20 кВ/м включно обчислюється за формулою

₅₀

Т = ¾ - 2 год, (1)

^Е

де Е – напруженість діючого електричного поля у зоні, що контролюється, кВ/м.

Вимоги цього пункту дійсні, якщо унеможливлюється дія на працівників електричних розрядів.

8.2 Допустиму тривалість перебування у зоні впливу електричного поля без засобів захисту може бути реалізовано одноразово або з перервами протягом робочого дня. За іншої тривалості слід застосовувати засоби захисту або перебувати в електричному полі напруженістю до 5 кВ/м.

8.3 Тривалість перебування людини в зоні, що контролюється, установлюється з урахуванням найбільшого значення виміряної напруженості. У всіх випадках напруженість електричного поля слід вимірювати по всій зоні, де може перебувати працівник під час виконання робіт. Точки вимірювання вибираються згідно з вимогами ГОСТ 12.1.002 залежно від розташування робочого місця та від оснащення його засобами захисту згідно з таблиці 8.1

Таблиця 8.1. Точки вимірювань напруженості електричного поля

8.4 Контроль рівнів напруженості електричного поля слід виконувати у разі приймання в експлуатацію нових та реконструкції діючих електроустановок а також під час атестації робочих місць.

8.5 Основними засобами колективного захисту від дії електричного поля промислової частоти є стаціонарні та переносні різновиди екрануючих пристроїв.

У заземлених кабінах і кузовах машин, механізмів, пересувних майстерень та лабораторій, у будівлях із залізобетону, у цегляних будівлях із залізобетонним перекриттям, металевим каркасом або заземленою металевою покрівлею електричне поле відсутнє і застосування засобів захисту не вимагається.

8.6. Переносні та пересувні екрануючи пристрої слід заземлювати на місці їхнього встановлення за допомогою приєднання до заземлювального пристрою або металевих конструкцій, які з’єднані із заземлювальним пристроєм, гнучким мідним провідником перерізом не менше ніж 4 мм².

У разі необхідності переміщення працівників у межах місця робіт заземлення виконують двома провідниками для того, щоб при потребі переєднання один з них був завжди з’єднаний з «землею».

Знімні екрануючі пристрої повинні мати гальванічне з’єднання з машинами та механізмами, на яких вони встановлені. При заземленні машин та механізмів додаткового заземлення знімних екрануючих пристроїв не вимагається.

Заземлення індивідуальних екрануючіх комплектів здійснюється за допомогою спеціального взуття зі струмопровідною підошвою. У разі виконання робіт у положенні стоячи на ізолюючій основі (дерев’яний настил, ізолятор, пофарбований метал) або робіт, пов’язаних з дотиком до заземлених конструкцій незахищеною рукою (при знятих рукавичках), екрануючий одяг слід додатково заземлити шляхом приєднання його спеціальним гнучким провідником перерізом 4 мм² до заземленої конструкції або до заземлювального пристрою.

8.7 Не дозволяється застосування індивідуальних екрануючих комплектів під час роботи, якщо не виключена можливість доторкання до струмовідних частин, що перебувають під напругою до 1000 В, а також під час випробування обладнання (для працівників, які безпосередньо проводять випробування підвищеною напругою) та електрозварювальних робіт. Захист працівників у цьому разі повинен здійснюватися із застосуванням екрануючих пристроїв.

8.8 У разі виконання робіт на ділянках відключених струмовідних частин, що перебувають у зоні впливу електричного поля, для знімання наведеного потенціалу їх слід заземлювати.

Не дозволяється доторкатися до відключених, але не заземлених струмовідних частин без засобів захисту.

Ремонтні пристосування і оснастка, що ізольовані від землі, також слід заземлювати.

8.9 Машини та механізми на пневмоколісному ходу, що перебувають у зоні впливу електричного поля, слід заземлювати. Під час їх пересування у цій зоні для знімання наведеного потенціалу слід застосовувати металевий ланцюг, що приєднаний до шасі або до кузова і торкається землі.

8.10 Заправляти машини і механізми пальними та мастильними матеріалами слід поза зоною впливу електричного поля.

8.11. Під час перебування працівника в зоні екранування, у середині елементів конструкцій ВРУ, а також піднімання по драбині до газового реле силового трансформатора засоби захисту від впливу електричного поля можна не застосовувати.

8.12 У ВРУ під час обходів та прямування до робочих місць працівники повинні пересуватися за розробленими для цієї мети маршрутами.

8.13 Зони електроустановок з рівнями напруженості електричного поля, що перевищують допустимі, де за умовами експлуатації взагалі не потрібне перебування працівників, слід огороджувати і позначати відповідними попереджувальними написами або плакатами.

8.14 Додаткові заходи безпеки при виконанні робіт у зоні впливу електричного поля повинні бути записані в рядку «Окремі вказівки» наряду.

IX Вимоги безпеки під час виконання робіт на електрообладнанні

9.1. Вимоги безпеки під час виконання робіт у схемі генератора (синхронного компенсатора)

9.1.1 Незбуджений генератор, що обертається, з відключеним АГП слід розглядати як такий, що перебуває під напругою (за винятком обертання від валоповоротного пристрою).

9.1.2 У разі випробування генератора встановлення і знімання спеціальних закороток на окремих ділянках його схеми або схеми блока після їхнього заземлення допускається при робочій частоті обертання генератора зі знятим збудженням та відключеним пристроєм АГП.

9.1.3 У разі виконання робіт у схемі зупиненого генератора заземлювати його виводи не вимагається, якщо підвищувальний трансформатор заземлено з боку вищої, а трансформатори власних потреб на відгалуженні – з боку нижчої напруги.

9.1.4 У колах статора незбудженого генератора, що обертається, з відключеним пристроєм АГП допускається вимірювати значення залишкової напруги, визначати порядок чергування фаз тощо.

Ці роботи повинні виконувати працівники спеціальних служб, лабораторій, налагоджувальних організацій із застосуванням електрозахисних засобів за нарядом або під наглядом оперативних працівників.

9.1.5 Вимірювати напругу на валу та опір ізоляції ротора генератора, що перебуває у роботі, дозволяється працівнику зі складу оперативних працівників з групою ІV та групою ІІІ - зі складу працівників спеціалізованих підрозділів за розпорядженням.

9.1.6 Обточування та шліфування кілець ротора, шліфування колектора збудника може виконувати за розпорядженням одноосібно працівник зі складу неелектротехнічних працівників. Під час роботи слід користуватися захисними окулярами.

9.1.7 Обслуговувати щітковий апарат на генераторі, що перебуває у роботі, дозволяється одноосібно працівнику зі складу оперативних працівників або навченому для цього працівнику з групою ІІІ. У цьому разі необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів:

- працювати в головному уборі та застебнутому спецодязі, остерігаючись, щоб його не захопило обертовими частинами машини;

- користуватися діелектричними калошами або гумовими діелектричними килимками, не застосовуючи діелектричних рукавичок;

- не торкатися руками одночасно струмовідних частин двох полюсів або струмовідних та заземлених частин.

9.1.8 Під час експлуатації газомасляної системи генераторів необхідно запобігати утворенню вибухонебезпечної суміші, не допускаючи:

- умісту кисню у водні в корпусі генератора більше ніж 1, 2 %, а в поплавковому затворі, бачку продування та водневіддільному баці маслоочисного пристрою більше ніж 2 %;

- умісту водню у струмопроводах генератора більше ніж 1 %, а в картерах підшипників більше ніж 2 %.

У масляному баці не повинно бути водню.

9.1.9. Витискати з генератора водень або повітря необхідно інертним газом, мінімальна концентрація якого після закінчення витиснення визначається на виході із корпусу машини і повинна становити:

- вуглекислого газу – 85 % у разі витиснення повітря і 95% у разі витиснення водню;

- азоту – 97 % у разі витиснення повітря і водню.

Повноту продування генератора інертним газом у разі витиснення повітря або водню слід підтвердити аналізом газу.

9.1.10 Перед розкриванням корпусів генераторів та апаратів газомасляної системи водень повинен бути витиснений інертним газом, а інертний газ – повітрям. Відкривати торцеві щити, люки тощо дозволяється тільки після того, як аналіз підтвердить відсутність вуглекислого газу або (у разі витиснення азоту) достатній вміст кисню у повітрі (не менше ніж 20% за об’ємом).

9.1.11 Перед розкриванням камери контактних кілець зупиненого синхронного компенсатора без витисненням водню з його корпусу слід перед подаванням інертного газу до камери перевірити щільність затвора, що відділяє її від корпусу компенсатора.

Роботу в камері дозволяється починати після продування її інертним газом (без наступного його витиснення повітрям) та проведення аналізу.

9.1.12 У разі виведення в ремонт обладнання та трубопроводів газомасляної системи необхідно від’єднати трубопроводи або встановити заглушки для унеможливлення проникнення водню або інертного газу на ділянки, що ремонтуються, через нещільність засувок.

9.1.13 Роботи з відкритим вогнем (електрозварювання, газове зварювання, різання тощо) на відстані менше 10 м від тих частин газомасляної системи, що містять водень, слід виконувати за нарядом. У цьому разі в рядку «Окремі вказівки» наряду слід записати додаткові заходи, що створюють безпечні умови виконання роботи (установлення щитів-екранів, перевірка повітря у приміщенні на відсутність водню, наявність засобів пожежогасіння тощо).

Забороняється виконувати вогневі роботи безпосередньо на корпусі генератора, трубопроводах та апаратах газомасляної системи, заповнених воднем.

Біля генераторів та пристроїв газомасляної системи слід вивішувати плакати «Водень! Вогненебезпечно!».

9.1.14 Ремонтні роботи в газомасляній системі зупиненого і переведеного на повітря генератора можуть виконуватися за розпорядженням.

9.1.15 Під час експлуатації електролізної установки (далі - ЕУ) не можна допускати утворення вибухонебезпечної суміші водню з киснем або повітрям. Чистота водню не повинна бути менше 98, 5 %, а кисню – менше 98 %.

9.1.16 Робота електролізерів дозволяється за умови, якщо чітко видно рівень рідини в оглядових скельцях регуляторів тиску.

Максимально допустимий перепад тиску між водневою та кисневою системами не повинен перевищувати 1961, 4 Па (200 мм вод.ст.).

9.1.17 Апарати та трубопроводи ЕУ (крім ресиверів) необхідно перед пуском продувати азотом згідно з вимогами ГОСТ 9293, (розділ II, п.9.1).

Забороняється продувати ці апарати вуглекислим газом.

Ресивери ЕУ слід продувати азотом або вуглекислим газом згідно з ГОСТ 8050, (розділ II, п.9.2). У разі необхідності внутрішнього огляду один ресивер або їхню групу слід продути вуглекислим газом або азотом для видалення водню, відключити від інших груп ресиверів запірною арматурою та металевими заглушками, що мають хвостовики, які виступають за межі фланців, а потім продути чистим повітрям.

Продування ресиверів інертним газом, повітрям і воднем слід проводити до досягнення в них зазначених у таблиці 9.1. концентрацій компонентів.

Таблиця 9.1. Порядок продування ресиверів

У разі використання для продування ресиверів вуглекислого газу технічного сорту, який містить до 0, 05 % окису вуглецю, його слід зберігати окремо від вуглекислого газу харчового сорту.

9.1.18 У разі відключення ЕУ більше ніж на 4 год слід продувати азотом її апарати та трубопроводи. У разі відключення ЕУ на термін від 1 до 4 год систему можна залишити під тиском водню або кисню від 9, 807 х 10³ до 19, 614 х 10³ Па (від 0, 1 до 0, 2 кГс/см²).

У разі відключення ЕУ менше ніж на 1 год дозволяється залишати апаратуру під номінальним тиском газів. У цьому разі сигналізація підвищення різниці тисків у регуляторах тиску водню і кисню не повинна відключатися.

Продування азотом необхідно проводити у випадку, якщо відключення пов’язане з порушенням технологічного режиму або якщо після відключення необхідно відкачати електроліт із електролізера.

9.1.19 У разі проведення зварювання або виконання ремонтних робіт, пов’язаних з розкриванням обладнання ЕУ, продування необхідно проводити до повної відсутності водню у кінцевій за її ходом точці.

9.1.20 Роботи з відкритим вогнем у приміщенні ЕУ слід виконувати після відключення установки, проведення аналізу повітря на відсутність водню, забезпечення безперервної вентиляції приміщення.

Для проведення робіт з відкритим вогнем на апаратах електролізної установки, яка ремонтується, у разі наявності в тому самому приміщенні іншої установки, що працює, необхідно від’єднати трубопроводи цієї установки від установки, що ремонтується, і встановити заглушки з хвостовиками. Місце проведення робіт з відкритим вогнем слід огородити щитами.

Ремонтні роботи на апаратах слід виконувати за відсутності в них водню.

9.1.21 Засувки та трубопроводи, що замерзли, можна відігрівати тільки парою або гарячою водою. Витікання газу зі з’єднань можна визначати спеціальними приладами або за допомогою мильного розчину.

Не дозволяється використовувати відкритий вогонь для відігрівання та визначення місць витікання.

9.1.22 У приміщеннях ЕУ та біля ресиверів не дозволяється палити, користуватися відкритим вогнем, електричними нагрівальними приладами та переносними лампами.

Для внутрішнього освітлення апаратів під час їхнього огляду та ремонту слід застосовувати переносні світильники у вибухозахищеному виконанні напругою не більше ніж 12 В, захищені металевими сітками.

9.1.23 У середині приміщення ЕУ та на дверях необхідно вивішувати знаки безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026, (розділ II, п. 9.3), що забороняють користуватися відкритим вогнем. На ресиверах водню слід зробити написи «Водень! Вогненебезпечно!».

9.1.24. Не допускається зберігати легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини в приміщенні ЕУ.

9.1.25 У разі роботи з електролітом слід надягати захисний спецодяг (бавовняний костюм, гумові чоботи, прогумований фартух, гумові рукавички) та окуляри. Попадання рідкого або твердого лугу на шкіру, волосся і особливо в очі може викликати тяжкі опіки.

9.1.26 Пробу електроліту для вимірювання густини слід відбирати тільки після того, як знято тиск.

9.1.27 До електролізерів, особливо до кінцевих плит, не слід торкатися без засобів захисту. Не допускається попадання лугу на ізоляційні втулки стяжних болтів та на ізолятори під монополярними плитами. У разі порушення ізоляції цих елементів може виникнути дуга, що призведе до пожежі та аварії.

На підлозі біля електролізерів повинні бути гумові діелектричні килимки.

9.1.28 Обладнання та трубопроводи ЕУ, ресивери та трубопроводи від ресиверів до машинного залу повинні складати по всій довжині безперервне електричне коло та приєднуватися до заземлюючих пристроїв. У межах ЕУ апарати та трубопроводи необхідно заземлювати не менше ніж у двох місцях.

9.1.29 Для перевірки запобіжних клапанів ЕУ слід відключити та продути азотом.

Випробування клапанів виконується тільки при відключеній ЕУ.

9.1.30 Підтягувати болти та гайки апаратів і арматури слід за відсутності в них тиску. Шланги та штуцери необхідно надійно закріпити.

9.1.31 Пуск ЕУ після монтажу, капітального ремонту або тривалого (3 місяці і більше) простою повинен здійснюватися під наглядом відповідального працівника зі складу керівників та спеціалістів.

9.2 Вимоги безпеки під час виконання робіт на двигунах

9.2.1 Виводи обмоток, кабельні кінцеві муфти та всі обертові частини електродвигунів (контактні кільця, шківи, муфти, вентилятори) слід огороджувати.

Знімати ці огородження дозволяється тільки при зупиненому електродвигуні.

9.2.2. Операції з включення та відключення електродвигуна комутаційною апаратурою, що має ручний привід, необхідно виконувати в діелектричних рукавичках, а двигуни напругою вище 1000 В, та двигуни до 1000 В, які містяться у приміщенні з підвищеною небезпекою або в особливо небезпечних приміщеннях, крім того, необхідно виконувати з ізоляційної основи.

9.2.3 Під час роботи, пов’язаної з доторканням до струмовідних частин електродвигуна або до частин електродвигуна, що обертаються, і механізму, який вони приводять у рух, з електродвигуна слід зняти напругу і вжити передбачені цими Правилами технічні заходи, що унеможливлюють його помилкове включення. При цьому в багатошвидкісного електродвигуна слід зняти напругу з усіх кіл живлення обмоток статора.

Роботи, що не пов‘язані з доторканням до струмовідних або обертових частин електродвигуна чи механізму, який приводиться ним у рух, можуть проводитися на працюючому електродвигуні за розпорядженням або в порядку поточної експлуатації.

9.2.4 Перед допуском працівників до роботи на електродвигунах насосів, димососів і вентиляторів, якщо можливе обертання електродвигунів від з’єднаних з ними механізмів, слід закрити і замкнути на замок засувки і шибери цих механізмів, а також вжити заходів щодо гальмування роторів електродвигунів.

Необхідні операції із запірною арматурою слід узгодити з начальником зміни технологічного цеху, дільниці із записом в оперативному журналі та зазначити в графі «Окремі вказівки» наряду.

Із схем дистанційного і автоматичного керування електроприводами запірної арматури слід зняти напругу.

На привідних механізмах засувок, шиберів тощо слід вивісити плакати «Не відкривати! Працюють люди!», а на ключах, кнопках керування електроприводами запірної арматури – «Не включати! Працюють люди!».

9.2.5. Обслуговувати щітковий апарат електродвигуна, що працює, дозволяється одноосібно оперативному працівнику або виділеному для цього навченому працівнику з групою ІІІ. У цьому разі необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

- працювати в головному уборі і застебнутому спецодязі, остерігаючись захвату його частинами машини, що обертаються;

- користуватися діелектричним взуттям або гумовими килимками;

- не торкатися руками одночасно до струмовідних частин двох полюсів або струмовідних і заземлених частин.

Кільця ротора дозволяється шліфувати на електродвигуні, що обертається, лише за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу, із застосуванням захисних окулярів.

9.2.6 У багатошвидкісного електродвигуна, що працює, обмотка, яка не використовується і кабель, що її живить, слід розглядати як такі, що перебувають під напругою.

9.2.7 Під час роботи на електродвигуні заземлення може бути установлене на будь-якій ділянці кабельної лінії, що з’єднує електродвигун з РУ (збіркою). Під час роботи на механізмі, не пов’язаній із доторканням до частин, що обертаються, і у випадку роз’єднання з’єднувальної муфти, заземлювати кабельну лінію не вимагається.

Якщо на виведеному в ремонт електродвигуні роботи не проводяться або їх перервано на кілька днів, від’єднана від нього кабельна лінія має бути заземлена з боку електродвигуна. У тих випадках, коли переріз жил кабелю не дозволяє застосовувати переносні заземлення, допускається заземлювати кабельну лінію у електродвигунів напругою до 1000 В мідним провідником перерізом, не меншим від перерізу жили кабелю, чи з’єднувати між собою жили кабелю та ізолювати їх. Таке заземлення і з’єднання жил кабелю слід ураховувати нарівні з переносним заземленням.

9.2.8 На однотипних або близьких за габаритом електродвигунах, установлених поряд з тим, на якому провадять роботи, слід вивісити плакати «Стій! Напруга!» незалежно від того, перебувають вони в роботі чи в резерві.

9.2.9 Опробування електродвигуна спільно з виконавчим механізмом слід проводити з дозволу начальника зміни технологічного цеху, у якому вони встановлені.

Під час видавання дозволу робиться запис в оперативному журналі технологічного цеху, а про отримання цього дозволу – в оперативному журналі цеху (дільниці), що проводить опробування.

9.2.10 Ремонт і налагоджування електросхем електроприводу, не з'єднаних з виконавчим механізмом, регулювальних органів і запірної арматури можна проводити за розпорядженням. Дозвіл на їх опробування дає працівник, який дав розпорядження на виведення електроприводу в ремонт, налагодження.

9.2.11 Роботи за одним нарядом на електродвигунах однакової напруги, виведених у ремонт агрегатів, технологічних ліній, установок можуть виконуватися за умов, що визначені в пункті 6.12.1 глави VI цих Правил. Допуск на всі заздалегідь підготовлені робочі місця дозволяється виконувати одночасно, оформлення переведення з одного робочого місця на інше не вимагається.

При цьому опробування або включення в роботу будь-якого із перелічених у наряді електродвигунів до повного закінчення роботи на інших не дозволяється.

9.2.12 Доторкатись до виводів обмоток відключеного від мережі електродвигуна, який має обладнання, що компенсує реактивну потужність, дозволяється тільки післяповного розряду конденсатора.

9.3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ НА КОМУТАЦІЙНИХ АПАРАТАХ.

9.3.1 Допуск до роботи на комутаційному апараті дозволяється після виконання технічних заходів, передбачених цими Правилами, включаючи заходи, які запобігають помилковому або самочинному включенню комутаційного апарату.

9.3.2 Підніматися на повітряний вимикач, що перебуває під робочим тиском, дозволяється тільки в разі проведення випробувальних і налагоджувальних робіт (регулювання демпферів, зняття віброграм, під’єднання або від’єднання провідників від вимірювальних приладів, визначення місць витікання повітря тощо).

Підіймання на відключений повітряний вимикач з повітронаповненим відокремлювачем забороняється в усіх випадках, коли відокремлювач перебуває під робочим тиском.

9.3.3 Перед підійманням на повітряний вимикач для випробування і налагодження необхідно:

- відключити кола оперативного струму;

- заблокувати кнопку місцевого керування та пускові клапани (наприклад від’єднати повітропровідні трубки, замкнути шафи тощо) чи поставити біля вимикача проінструктованого члена бригади, який має допускати до оперування вимикачем (після включення оперативного струму) тільки одного визначеного працівника за вказівкою керівника робіт.

У разі перебування людей на повітряному вимикачі, що перебуває під тиском, припиняються всі роботи в шафах керування і розподільчих шафах. Виводи вимикача напругою 220 кВ і вище діючих підстанцій для зняття наведеної напруги слід заземлити.

9.3.4 Перед допуском до роботи, пов’язаної з перебуванням людей всередині повітрозбірників, необхідно:

- закрити засувки на всіх повітропроводах, якими може бути подане повітря, замкнути на замок, вивісити на засувках плакати «Не відкривати! Працюють люди!»;

- випустити з повітрозбірника стиснене повітря, залишивши відкритими пробку в його верхній частині і спускний клапан;

- від’єднати від повітрозбірника повітропровід подавання повітря та встановити на ньому заглушки.

9.3.5 Нульовий показ манометрів на баках вимикачів та повітрозбірниках не можна вважати вірогідною ознакою відсутності в них стисненого повітря.

Перед відгвинчуванням болтів та гайок на кришках лазів і люків повітрозбірників керівнику робіт слід особисто перевіряти, що спускні клапани або засувки відкриті і переконатися у відсутності стисненого повітря.

Спускні клапани або засувки дозволяється закривати тільки після загвинчування всіх болтів та гайок, що кріплять кришку лазу.

9.3.6. Під час відключення і включення повітряних вимикачів у разі перевірок, налагодження і випробування присутність людей біля вимикачів не допускається.

Дозволити виконання операцій вимикачем, керівник робіт має право після того, як члени бригади будуть відведені від вимикача в безпечне місце.

9.3.7 Для пробних включень і відключень комутаційного апарата під час його налагоджування і регулювання допускається тимчасове подавання напруги в кола оперативного струму і силові кола приводу, у кола сигналізації і підігрівання, а також подавання повітря на вимикач.

Установлення знятих запобіжників, включення відключених кіл і відкриття засувок під час подавання повітря, а також зняття на час випробування плакатів «Не включати! Працюють люди!» і «Не відкривати! Працюють люди!» здійснюють оперативні працівники. Дистанційно включати або відключати комутаційний апарат для випробування дозволяється керівнику робіт, якщо це обумовлено нарядом в «Окремих вказівках» або за його вимогою оперативному працівнику.

Після випробування, у разі необхідності продовження роботи на комутаційному апараті, оперативному працівнику або з його дозволу - керівнику робіт слід виконати технічні заходи, що вимагаються для допуску до роботи.

9.4 Вимоги безпеки під час виконання робіт у комплектних розподільчих установках

9.4.1 У КРУ з обладнанням на візках, що викочуються, виконувати роботи у відсіках комірок, які не відокремлені суцільними металевими перегородками від шин або від безпосередньо з’єднаного з КРУ обладнання дозволяється після зняття напруги з шин та їх заземлення.

9.4.2 Під час роботи у відсіку комірки КРУ візок з обладнанням необхідно викотити і шторку відсіку, у якому струмовідні частини залишилися під напругою, замкнути на замок і вивісити плакат «Стій! Напруга!». У відсіку вивісити плакат «Працювати тут!».

9.4.3 У разі виконання роботи поза КРУ на підключеному до нього обладнанні або на ПЛ і КЛ, що відходять, візок з вимикачем необхідно викотити з комірки, шторку або дверцята замкнути на замок та вивісити на них плакат «Не включакати! Працюють люди!» або «Не включати! Робота на лінії!».

У цьому разі допускається:

- за наявності блокування між заземлюючими ножами та візком з вимикачем – установлювати візок в контрольне положення після включення цих ножів;

- за відсутності такого блокування або заземлюючих ножів у комірках КРУ – установлювати візок у проміжне положення між контрольним та викоченим за умови замикання комірки КРУ на замок. Візок може встановлюватися у проміжне положення незалежно від наявності заземлення на приєднанні.

9.4.4 Установлювати в контрольне положення візок з вимикачем для опробування та роботи в колах керування і захисту дозволяється у тих випадках, коли не проводяться роботи поза КРУ на ПЛ і КЛ, що відходять або на підключеному до них обладнанні, враховуючи механізми, з’єднані з електродвигунами, або якщо в комірці КРУ встановлено заземлення.

9.4.5 Приміщення РУ з елегазовим обладнанням повинні бути обладнані пристроями автоматичної сигналізації недопустимої концентрації елегазу та примусовою вентиляцією.

Кнопка керування примусовою вентиляції та табло сигналізації про її роботу повинні розміщуватися зовні, біля вхідних дверей у приміщення РУ.

Виконувати будь-яку роботу у РУ з елегазовим обладнанням, дозволяється тільки після того, як буде забезпечено п’ятикратний обмін повітря у цьому приміщенні протягом однієї години. Контроль концентрації елегазу у приміщеннях та спорудах з елегазовим обладнанням необхідно перевірити за допомогою спеціальних пристроїв на висоті 10-15 см. від рівня підлоги, у разі виходу з ладу пристрою перевірку слід виконати за допомогою відкритого вогню (сірник, свічка тощо).