Розрізняютьпоняття: абсолютного , атмосферного та надлишкового тисків.

Абсолютний тиск Р – це тиск, який відраховується від стану повної відсутності тиску, тобто, за початок абсолютного тиску приймають абсолютний нуль тиску, що відповідає тиску в середині ємності після повної відкачки із неї повітря. Нуль такого тиску – це «тиск пустоти».

Прикладом абсолютного тиску – є атмосферний тиск Р , який ще називають барометричним. Він визначається вагою стовпа атмосфери (слоїв атмосфери), що знаходиться на точкою вимірювання атмосферного тиску. Тиск в космосі близький до абсолютного нуля тиску і складає 10^-12 атмосферного тиску. В більшості випадків тиск, який необхідно вимірювати, утворюється і відкритих

чи закритих посудинах, тобто, в просторі оточеному атмосферою і який знаходиться під дією атмосферного тиску. В цих випадках практичне значення має перевищення тиску в посудині над атмосферним. Таке перевищення називають надлишковим тиском Р . За початок відліку надлишкового тиску Р приймають значення атмосферного тиску. Приклад надлишкового тиску це тиск, який утворюється у відкритїй посудині вагою рідини, яка в ній знаходиться. На горизонтальне дно посудини в будь-якій її точці діє, крім атмосферного, одинаковий надлишковий тиск, величина якого може бути оцінена вагою стовпа рідини, який розміщений над кожним см² дна посудини. Абсолютний тиск Р на на дно посудини дорівнює: Р = Р + Р . Таким чином, надлишковий тиск дорівнює відповідному йому абсолютному тиску за відрахуванням значення атмосферного: Р = Р -Р . ( 5.2)

Від’ємне значення надлишкового тиску за цією формулою називають розрід-женням або вакуумметричним тиском Р . Термін вакуум походить від латин-

ського «vacuum» (пустота) і означає тиск, що значно нижчий атмосферного.

Це тиск, що менший атмосферного і дорівнює: Р = Р - Р . ( 5.3)

Ця залежність показує, що вакуумметричний тиск Р не може перевищувати атмосферний тиск Р , який має місце в даний момент і в даному місці, і що від’ємне значення абсолютного тиску не може бути. Найбільш глибокий вакуум, який досягнуто сучасними існуючими методами, відповідає абсолютному тиску 10^-13 від атмосферного.

Термін вакуум використовується для позначення двох різних понять, таких як: розрідження, тиск який відраховується вниз від тиску атмосфери, який прийнятий за нуль, так і абсолютного тиску, меншого по величині з атмосферний. Щоб запобігти цій двоякості, ввели термін вакуумметричний тиск для поняття розрідження.