За способом одержання числового значення вимірюваної величини вимірювання розділяють на двавиди: прямі та непрямі.

Прямими називаються вимірювання, за якими значення вимірюваної ФВ знаходять без перетворення її роду і це значення визначається безпосередньо за експериментальними даними. При прямих вимірюваннях вимiрювану ФВ визначають або порівнянням її розміру з розміром, що відтворюється мірою (наприклад, вимірювання довжини стола метром), або у вигляді показу ЗВ, що завчасно проградуйований в одиницях вимірюваної ФВ. При здійсненні прямих вимірювань, об'єкт дослiдження приводять до взаємодiї зі ЗВ i по показам останнього вiдраховують значення вимірюваної величини. До прямих належить більшість вимірювань, які використовуються у виробництві, а також вони є основою інших, більш складних, вимірювань.

Непрямими - є вимірювання, за якими значення вимірюваної ФВ величини визначається після перетворення її роду або визначається шляхом її обчислення за відомою залежністю між цією ФВ та іншими ФВ, які вимірюють прямо і з якими вона зв’язана відомими математичними (функціональними) залежностями. Будь-яке непряме вимірювання зв’язане з низкою прямих вимірювань.

Непрямі вимірювання в свою чергу ділять на: опосередковані, сукупнi та сумicнi.

Oпосередковані - це вимірювання, за яких значення вимірюваної ФВ Q визначається шляхом її обчислення за відомою залежністю між цією ФВ та іншими ФВ – аргументами (Y, Z, G,...), які вимiрюють прямо і з якими вона зв’язана вiдомими математичними залежностями. Опосередковані вимірювання найбільш розповсюджені cеред непрямих вимірювань.

Функціональну залежність результату Q від аргументів Y, Z, G, …, загального виду: Q = F (Y, Z, G,...), називають формулою (рівнянням) зв’язку. Приклади опосередкованих вимірювань: визначення об'єму V рiдини у цiлiндричнiй посудинi за висотою h та площею S: V = S * h; або густини за масою m та її об'ємом V: = m / V; вимірювання тем­ператури за допомогою термоперетворювача опору.

До опосередкованих відносяться тільки такі вимірювання, при яких розрахунок шуканої величини виконується вручну або автоматично, але тільки після отримання окремих результатів прямих вимірювань величин – аргументів.

У сучасних мікропроцесорних ЗВ часто обчислення шуканої вимірюваної величини виконується «в середині» ЗВ і результат отримують способом, характерним для прямих вимірювань. У таких ЗВ немає необхідності окремого врахування методичної похибки розрахунку, так як вона входить у склад самого ЗВ. Вимірювання, що проведені такими ЗВ, теж відносяться до прямих вимірювань.

Cукупними називаються вимірювання, що складаються з ряду (сукупності) прямих одночасних вимірювань однієї чи декількох однойменних величин - аргументів, виконаних при різних умовах, або при різній їх комбінації. При цьому числове значення вимiрюваної величини отримують шляхом ви­рiшення системи рiвнянь. Наприклад, вимірювання електричного опору заземлення (R ). Пряме

вимірювання такого опору неможливе, тому установлюють два допоміжні заземлення R , R та проводять прямі попарні вимірювання цих заземлень.

| R |

R R

R R R

Фактично вимірюють прямо опори: Рис.1.1. Графік перехідного

R = R + R ; R = R + R ; R = R + R . процесу

Розв'язуючи отриману систему рівнянь відносно R , знаходять його значення, а якщо необхідно і значення допоміжних заземлень R , R .

Сумісні вимiрювання - це одночасне вимiрювання двох або декiлькох рiзно­йменних величин із метою знаходження залежностi мiж ними.

Як приклад, визначенння температурних коефіцієнтів лінійного розширення опору провідника із платини від температури за рівнянням: Rt = Ro (1 + aT + bT ). Для вирiшення задачi проводять по­парнi вимiрювання різнойменних величин (опору провiдника i температури), складають систему рiвнянь i пiсля її вирiшення одержують чисельнi значення коефiцiєнтiв «a» та «b».

Сумiснi вимiрювання дiстають широке розповсюдження при вимiрюваннях якiсних показників харчових продуктів, які є багатоком­понентними сумішами. Наприклад, одночасно можуть вимірюватись густина, в’язкість, показник рН і інші, які в комплексі дають показник якості продукту.

За точністю вимірювання подiляють на 3 групи:

1. Еталонні – це вимiрювання з максимально можливою точнiстю вiдповiдно до наявного тех­нiчного рiвня. Це вимiрювання за допомогою еталонiв i спрямованi на вiдтворення встановлених одиниць фiзичних величин або констант.

2. Контрольно-повiрочнi вимiрювання, похибки яких не перевищують деяких на­перед заданих значень. Це лабораторнi вимiрювання фiзичних величин за допомогою зразкових i технiчних засобiв високих класiв точностi, н., у метрологiчних лабо­раторiях ДСУ.

3. Технiчнi (технологiчнi) вимiрювання - якi проводяться в промисловостi i визначаються класом точності використаного засобу вимірювань.