Рід невідмінюваних іменників

1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: елегантний

імпресаріо, люб’язний портьє, справедливий рефері.

2. Назви осіб жіночої статі – іменники жіночого роду: літня мадам, сер-

йозна фрау, струнка міс, люб’язна пані.

3. Невідмінювані назви істот – чоловічого роду: какаду, поні, кенгуру.

4. Невідмінювані назви неістот – середнього роду: тролейбусне депо, ак-

туальне інтерв’ю, світлове табло, нове меню.

5. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за стрижневим

словом: Батумі (місто), Марокко (країна), Гаїті (острів, держава).

6. Рід невідмінюваних назв органів преси, громадських організацій, спор-

тивних клубів, команд визначається за родовим поняттям: “Верже” повідомила

(газета), “Темпо” опублікував (журнал), “Мебіл ойл” заснована (монополія).

7. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова:

АЗС (станція), НДІ (інститут), ФПК (факультет), ПДВ (податок).

Категорія числа іменників у ділових паперах

Граматична категорія числа іменників у ділових паперах потребує обгру-

нтованого вибору форм однини і множини.

За відношенням до числа іменники поділяються на 3 групи:

1) іменники, що вживаються і в однині і в множині: протокол – протоко-

ли, заява – заяви, пропозиція – пропозиції, директор – директори;

2) іменники, що вживаються тільки в однині:

- назви речовин: чорнило, пшениця, цукор, глина, цемент, вугілля;

- збірні іменники: сумісництво, старостат, студентство;

- абстрактні назви: щедрість, популярність, чесність;

3) іменники, що вживаються тільки в множині:

- назви парних предметів: двері, окуляри, обценьки;

- назви, що мають матеріально-речовинне значення: дріжджі, дрова;

- назви сукупностей предметів: гроші, меблі, витрати, копалини, фінанси;

- назви ігор, процесів, відрізків часу: шахи, канікули, оглядини.

У ділових паперах трапляються випадки необгрунтованого вибору форми

однини там, де повинні вживатися іменники у множині і навпаки.

І. У документах однина вживається на позначення множини:

1. На позначення сукупності однорідних предметів: Зібрано цукрового

буряка на площі... Увесь урожай черешні здано на консервний завод... За всімаознаками, подорож повинна бути приємною, з першого дня пасажир тут оточений піклуванням.

2. На позначення однакових предметів, що належать кожній особі або

предмету: Молоді спеціалісти, працівники, з якими укладено строковий трудо-

вий договір, підлягають атестації тільки за їх згодою. Після закінчення курсів

слухачам видається свідоцтво.

3. У назвах установ і свят традиційно вживається або форма однини: Бу-

динок книги, День енергетика, День учителя; або форма множини: Будинок

офіцерів, Міжнародний день студентів, День працівників легкої промисловості.

ІІ. У документах множина вживається на позначення однини:

1. Абстрактні іменники можуть вживатися на позначення множини, коли

набувають значення конкретного вияву якості, дії, стану: Політичні сили про-

понують... В разі виявлення пустот у металі, заготовка бракується.

2. У множині вживаються речовинні іменники, коли позначають:

- види, сорти, типи речовин: мінеральні солі, сухі вина, машинні масла,

високоякісні сталі. Виробництво тих же ДСП стримується нестачею смол;

- вироби з цієї речовини: Вироби із золотим та срібним посудом, з хрус-

талями й коштовним склом надійдуть у продаж...;

- велику кількість речовини або великий простір, зайнятий нею: дозріва-

ють пшениці, колосяться жита, талі води.

3. Власні назви вживаються у множині для позначення угрупувань,

пов’язаних родинними стосунками: родина Василенків, сім’я Іванчуків.

2. Особливості відмінкових закінчень іменників у документах

За характером закінчень називного відмінка однини іменники в українсь-

кій мові поділяються на чотири відміни.

Іменники першої відміни (чоловічого та жіночого роду із закінченням -а,

-я) поділяються на три групи: тверду – основа закінчується твердий приголос-

ний, крім шиплячих: фірма, країна, робота; м’яку – основа закінчується на

м’який приголосний: дотація, пропозиція, земля; мішану – основа закінчується

на шиплячий: мережа, площа, біржа.

В іменниках твердої групи з основою на г, к, х у давальному і місцевому

відмінках відбувається зміна приголосних на з, ц, с: скарга – скарзі, допомога – допомозі, економіка – економіці, політика – політиці, стріха – стрісі.

В орудному відмінку іменники твердої групи мають закінчення -ою: пе-

ревіркою, країною; м’якої – -ею, -єю: землею, долею, статею, пропозицією, інформацією; мішаної – -ею: біржею, мережею, площею, межею, вдачею, дачею.

Іменники другої відміни також поділяються на тверду – з твердим приго-

лосним основи, крім шиплячих: план, проект, відсоток; м’яку – з м’яким при-

голосним основи: вчитель, камінь, початківець, добродій, поле, удосконалення;

і мішану – з основою на шиплячий: гараж, вантаж, викладач, продаж групи.