Загальна характеристика. Історія Риму почалась в VІІІ ст

Історія Риму почалась в VІІІ ст. до н.е. і закінчилась у V ст. н.е. під ударами варварів і повстання рабів.

Місто Рим виникло всередині VІІІ ст. до н.е. в Центральній Італії і швидко перетворилось на типове античне місто-державу. Найдавніша доба римської історії (VІІІ – VІ ст. до н.е.) була перехідною від первіснообщинного ладу до рабовласницького. Наприкінці ІV ст. до н.е. було встановлено республіку.

Розквіт римської античної культури припадає на пізній республіканський період і початок імперії, охоплюючи час із ІІ ст. до н.е. до І ст. н.е. З ІІ ст. н.е. з’явилися ознаки занепаду римської культури.

Давньоримський костюм упродовж багатовікової історії свого розвитку зазнав дуже істотних змін. До ІІ ст. н.е. включно давньоримський костюм залишався у своїй основі античним костюмом, близьким своїми загальними рисами до давньогрецького костюма. У ньому переважав огортаючий, драпірований одяг, зберігалася простота крою та декору. Водночас військовий характер Римської держави та її світове панування зумовили появу в костюмі статичності, величності й відносної складності порівняно з грецьким костюмом. Починаючи з ІІІ ст. н.е., в пізній Римській імперії костюм різко змінювався. Усі специфічні властивості античного костюма почали зникати, огортаючий одяг – вироджуватись і замінюватись переважно глухим вбранням. Одяг подовжувався і покривав усю фігуру, приховуючи форми. Пристрасть до прикрас, до пишноти й строкатості одягу цілком замінила колишню простоту раннього римського античного костюма.

В Римі більш суворі кліматичні умови вимагали порівняно теплого і закритого одягу. Римський костюм (за виключенням військового) не дозволяв скоро рухатись. Одяг римлян – урочистий, граціозний.

Естетичний ідеал. Римляни – сурові, мужні, фізично сильні та витривалі люди. Основними рисами естетичного ідеалу є суворість і простота у всьому. Культу прекрасного людського тіла не існувало.

Римській матроні притаманні плавність рухів, монументальність, а головне велич. Культ величі ставився на перше місце.

Особливістю давньоримського костюма є яскравіше виявлена його станово-класова диференціація. Аристократичний характер республіки, коли панувала знать, привілейоване становище римських громадян по відношенню до інших жителів, розгалужений бюрократичний апарат на чолі з імператором – усе це створило різні соціальні групи, які намагались підкреслити свою відособленість в зовнішності – в одягові, знаках розрізнення суспільного становища.