Пит №24. Аграрно-демократичний рух Гракхів.

У зв'язку з розвитком рабовласництва зменшувалася роль дрібних власників, які позбавлялися землі і не мали коштів на утримання господарства навіть з невеликою кількістю невільників, тому аграрна проблема була пов'язана з відтворенням дрібної власності. Її спробували вирішити брати Тіберій і Гай Гракхи.

Тіберій Гракх був обраний плебейським трибуном у 133 р. до Р. Х. Він висунув простий законопроект: кожен громадянин не повинен мати земельною ділянкою більше 125 га. Ті, у кого немає земель, отримають їх з громадського фонду за рахунок переділу територій, окупованих великими землевласниками, оскільки землі належали державі, котрий віддав їх в оренду багатим власникам. Проект не був новим і по суті був відновленням стародавнього закону Ліцинія і Секстія. Тіберій вважав, що земельна власність не повинна бути отчуждаема в потомстві і за її користування слід ввести помірну плату: ділянки не дробляться зі смертю власника, але залишаються у його синів. Була створена спеціальна комісія, що займалася переділом громадських земель і наділенням ділянками дрібних власників.

Другий трибун, обраний на 133 р., наклав вето на законопроект. Тиберій переступив закон і усунув від влади колегу, крім того, почав домагатися переобрання на другий рік, що теж було правовим порушенням. Проект викликав бурхливу полеміку в сенаті та римському суспільстві. Сенатори заявили, що якщо народ не хоче рятувати республіку, то вони самі врятують її. Озброївшись відламаними від крісел ніжками і ручками, вони спровокували бійку в середовищі народу і вбили Тіберія.

Новий підйом аграрного руху розпочався за молодшого брата Тіберія - Гай, обраному трибуном у 123 р. до Р. Х. Він керувався двома ідеями: помста за смерть брата і введення нової конституції. Гай, намагаючись залучити на свій бік плебс, видав закон про продаж хліба за незначною ціною. У Рим почали стікатися бідняки, які не бажали працювати, але отримували дешевий державний пайок - два пуди зерна на місяць (бл. 32 кг).

Відновилася роздача земельних ділянок, проте в Італії ділити було нічого, і Гай запропонував на місці зруйнованого Карфагена заснувати колонію, але не був підтриманий сенатом і народом.

У Гая була широка програма реформ, спрямована на оновлення республіканської конституції, але його діяльність виявлялася досить суперечливою: з одного боку, він відтворював дрібне землеволодіння, а з іншого, за рахунок майже безкоштовної роздачі хліба підтримував плебс, який не мав ніякого відношення до земельної власності.

У 122 р. Гай вдруге вступив на посаду плебейського трибуна і висунув законопроект про надання римського громадянства італікам, перша помилка, з якої почалося його падіння, але з іншого боку, правильна і логічна ідея, яку реалізує Цезар.