Хід гри

З поміж дітей обирають зайчика. Зайчик сидить на пеньочку, зажурився. Діти підходять до зайчика і між ними відбувається такий діалог:

Діти: Зайчику-вуханьчику, де ти був?

Зайчик: У лісі.

Діти: Зайчику-вуханьчику, що робив?

Зайчик: сіно косив.

Діти: Зайчику-вуханьчику, куди клав?

Зайчик: Під лавку.

Діти: Зайчику-вуханьчику, хто покрав?

Зайчик: А ви, діти!

Після цих слів діти біжать на інший бік майданчика, а зайчик їх ловить. Гра повторюється з іншим зайчиком.

Правила гри: Бігти після слів «А ви, діти!»

Вказівки до гри: Вихователь стежить, щоб діти не бігли раніше ніж, закінчиться діалог. В кінці гри визначає найспритнішу дитину, яка ні разу не була зловлена.

ПИТАННЯ 29

У молодшому дошкільному віці діти тільки знайомляться з рухами і вчаться виконувати їх у загальних рисах. На даному етапі гра виступає як важливий засіб навчання: активна участь в ній вихователя стимулює невимушене, природне виконання дитиною рухових дій. Однак навіть у молодшому дошкільному віці сприятливі умови, що складаються в грі, не можуть забезпечити розвитку одночасно всіх видів основних рухів. Найбільш успішно відбувається формування навичок у бігу та стрибках. Лазіння, метання, кидання та ловля слабо представлені у змісті ігор молодших дошкільників і тому не можуть бути досить добре освоєні. Тому необхідно поєднувати пряме (фізичні вправи) і опосередковане (гра) навчання рухам.
Починаючи з середнього дошкільного віку, характер рухів дітей стає все більш довільним, навмисним. У них з’являється здатність виділяти напрямок руху, змінювати його швидкість. Перед дітьми вже ставляться більш серйозні завдання – оволодіти певними способами рухів, їх технікою, прагнути до досягнення результатів.
У роботі зі старшими дошкільниками важливо передбачити не лише навчання рухам в узагальненому вигляді, але і розучування складових елементів, окремих поз і їх поєднань. Правильність виконання вправ і міцність їх засвоєння висуваються в якості першочергового освітньої задачі. Однак навчальні мотиви все частіше переплітаються з ігровими. Цим пояснюється багатопланове застосування гри на різних Етан навчання старших дошкільників.
Зрослі можливості організму і вимоги до якості рухів накладають відбиток на зміст і характер ігор 5-7 річних дітей. Все частіше зустрічаються елементи єдиноборства і колективного змагання, що вимагають напруги уваги і прояву фізичних і морально-вольових якостей. Діти починають піклуватися про загальнокомандному результаті, проявляти доброзичливе ставлення один до одного.
Рухливі ігри в дошкільному віці можуть застосовуватися не тільки при навчанні основним рухам, але і при вдосконаленні навичок спортивних вправ. Так, попередньо розучені способи бігу, ходьби, плавання з цікавістю відтворюються дітьми в спеціально підібраних іграх і ігрових завданнях. Повторення елементів спортивних вправ в ігровій формі сприяють швидкому й міцному їх засвоєнню, а потім і використанню в самостійної рухової діяльності.
Організовуючи гри, вихователь повинен враховувати вікові особливості дошкільників. У цій віковій групі особливо велике значення рухливих ігор для закріплення і вдосконалення у дітей навичок в основних видах рухів, розвитку фізичних якостей.
Прояву високих фізичних і морально-вольових якостей найбільше сприяє участь дитини в іграх, де загальний результат залежить від взаємодії учасників («Пальники»). Особливе місце займають ігри-естафети. Такі ігри вимагають від кожного учасника напруженої уваги. Щоб дітям не доводилося довго чекати своєї черги в естафеті, команди повинні складатися не більше ніж із 5-6 чоловік.
Вимога точного виконання правил сприяє вихованню витримки, дисциплінованості, почуття відповідальності. Однак необхідність слідувати правилам аніскільки не обмежує можливості прояву дітьми активності, ініціативи, кмітливості й винахідливості. У старшому дошкільному віці організацію та проведення рухливих ігор можна доручати самим дітям.
Підготовку приміщення, майданчики для гри також можна доручити самим граючим, але під керівництвом вихователя. Приміщення повинно бути провітреним, попередньо необхідно зробити вологе прибирання. На вулиці майданчик для гри повинна бути рівною, без небезпечних предметів на ній і бажано обмеженою природними або штучними загородженнями.
Розподіл ролей у грі має проходити за активної участі самих дітей. Для вибору ведучого можна використовувати лічилки, вибір самих граючих і т.д. Існує велика різноманітність таких прийомів, наприклад, діти стають у коло, а вихователь в центрі кола з обручем, на якому є спеціальна мітка; вихователь розкручує обруч і коли обруч падає, мітка на ньому вказує на ведучого. Педагог повинен уміти користуватися всіма способами виділення водящих і розподілу на команди.
Пояснюючи гру, педагог домагається, щоб діти уявляли собі весь хід, характер і способи дій персонажів, усвідомили правила. Первинне пояснення складної гри супроводжується показом найбільш важких її моментів, попереднім проведенням елементів гри. При повторному проведенні гри вихователь або сам нагадує її зміст, правила, або доручає зробити це кому-небудь з тих, що грають.
По ходу гри керівник повинен робити вказівки: короткими зауваженнями попереджає порушення правил, заспокоює надмірно активних дітей, підбадьорює відстаючих, повільних, привчає діяти з повною віддачею сил, проявляючи кмітливість і спритність. Він намагається довести до свідомості дітей, що кожен може добитися великих результатів, якщо буде грати чесно, проявляючи волю і завзятість, що від особистих результатів залежатиме успіх всієї команди. Щоб попередити можливі випадки недоброзичливого ставлення дітей до менш спритним одноліткам, необхідна об’єктивна оцінка керівником гри можливостей кожної дитини.
Розподіляти дітей потрібно так, щоб команди були рівні за силою. Черговість у виконанні завдань діти можуть встановлювати самостійно. Важливе виховне значення має підведення підсумків гри та визначення переможців. Для цього необхідно строге суддівство і покарання за порушення правил гри. Значними порушеннями вважаються такі, які можуть істотно вплинути на хід і підсумок гри, наприклад, початок дій до сигналу, умисна затримка дій суперника, грубість і т.п. За порушення правил можна нараховувати штрафні очки і враховувати їх при підведенні підсумків. При підведенні підсумків керівник повинен серйозно і обгрунтовано аргументувати своє ставлення до тих чи інших вчинків дітей.