Охарактеризуйте образи Одісея та Пенелопи («Одісея» Гомера).

Ідеальною постає перша в світовій літературі шлюбна пара – Одіссей та Пенелопа. Одіссея навіть не можуть втримати чари богинь та обіцянка безсмертя – так він рветься до Пенелопи, образ якої є втіленням ідеальної, люблячої і вірної дружини. Не зупиняє Одісея і той факт, що він прижив з Цірцеєю сина. Пенелопа, зі свого боку, упродовж 20-ти років-витримує облогу найславетніших женихів Ітаки, лишається вірною своєму чоловікові.

Образ Одіссея втілює ідеальні постаті: воїн, мудрець, цар, мандрівник, патріот, кохаючий чоловік. Такий ідеал якнайкраще віддзеркалює гомерівську епоху – перехід від родового, общинного ладу до полісу. Саме за цих умов необхідний був мудрець і воїн – перший аби досягнути гармонійного життя свого полісу, другий щоб захистити його або, в інших випадках, виступити проти ворогів. Цар-господар Одіссей майстер на всі руки – він чудово збиває собі пліт, добре знається в хатньому господарстві, корабельній справі, мисливстві… Словом він найкращий і тому цар. Одіссей демократичний і справедливий із своїми товаришами по мандрам і зброї. Одісей мандрівник мандрує не з власної волі, а з волі, точніше з кари богів. Тому його мандри значною мірою є втіленням ідеї повної залежності смертного від волі богів. Патріотизм Одіссея різко урельєфнюється в сценах протиставлення грецького, цивілізованого життя та “варварського”, не грецького. В цих же сценах постає ідеал Гомера щодо оптимальної суспільної будови, ідеального полісу.

Не померкне ніколи зворушлива постать Пенелопи – один з найчудовіших образів жінки в усій світовій літературі. Це образ вірної, незрадливої дружини, мудрої господині, доброї матері й наставниці єдиного улюбленого сина. Пенелопа в своїй поведінці керується більше розумом, аніж почуттями. Тому поет і називає її розумною. Наприклад, дізнавшись, що той нужденний жебрак, котрий прибув у її дім, - Одіссей, якого вона чекала двадцять років, вона на радощах не кидається відразу в обійми, а перевіряє, піддає цю людину іспитові: адже вона не впізнала чоловіка, бо двадцять років страждань, спричинених війною та довгими блуканнями героя, змінили його зовнішність. Упевнившись, що перед нею її коханий чоловік, вона втішається щастям, про яке мріяла півжиття. Одіссей і Пенелопа обоє виявляють велику силу волі й витривалість. Треба зазначити, що образ Пенелопи не був цілковито придуманим Гомером, він лише увібрав у себе те уявлення про жінку, яке було розповсюдженим у Давній Греції. Справа у тому, що давньогрецька цивілізація — чоловіча цивілізація, в якій жінці відводилася дуже скромна роль.