Електронні моли

Новою перспективною формою Internet-торгівлі є мо­дель електронного молу (електронний торговельний центр). За своїми якостями такий Web-сайт схожий на сучасну американську форму оф-лайнової торгівлі у мо­лі, який є накопиченням «під одним дахом» великої кіль­кості різноманітних крамниць із спільною інфраструк­турою, своєрідним «містом» крамниць, зорієнтованих на обслуговування покупців певного регіону.

Важливу роль відіграє господар (провайдер) елект­ронного молу, який забезпечує його роботу.

Провайдер електронного молу — оператор Web-системи, який заробляє на продажі програмного забезпечення, здачі в орен­ду своїх програмно-технічних потужностей, але не бере участі в бізнесі електронних крамниць.

Відкриття крамниці у відомому торговельному центрі в Internet дає продавцю надію на велику кількість по­тенційних покупців і зниження витрат. Крім того, розміщення нової Internet-крамниці під відомою маркою за­безпечує довіру покупців до нового віртуального торговця і таким чином підвищує їх готовність не тільки «зайти» на сайт і подивитися, а й зробити покупку. Для покуп­ця — це зручний і швидкий доступ до усього співтова­риства крамниць, де він використовує єдиний механізм реєстрації та оплати. Наприклад, Міжнародний центр ін­формаційних технологій INT (Україна) на сучасному ета­пі є провайдером найвідомішої вітчизняної системи, яку можна було б класифікувати як_ц електронний мол (www.int-commerce.com.). Його проект системи Internet-комерції (СІК) працює за підтримки Національ­ного Банку України. До проекту приєдналися електронні крамниці Bambook (торгівля книжками, CD), Likon (торгі­вля медичними товарами), «Дукат» (торгівля канцелярсь­кими товарами). Поки що єдиним банком, підключеним до системи, є КБ «Аваль». При відвідуванні сайту члена цієї системи — Київського головпоштамту — можна пе­редплатити в он-лайні газети і журнали.

Учасниками СІК INT можуть бути: 1. Покупці, які підключені до Internet і мають дого­вір з банком-емітентом по пластикових картках. У молі вони мають усі ті можливості, що й покупці звичай­ної Internet-крамниці, і додаткові — зручний швидкий доступ до усього співтовариства крамниць з викорис­танням єдиного механізму реєстрації та оплати.

Банк-емітент — банк, який випускає пластикові картки і є га­рантом виконання фінансових зобов'язань клієнта по них.

Банківська картка — ідентифікаційний засіб, з допомогою якого його власнику надається можливість здійснювати операції опла­ти товарів, послуг, а також отримання готівки.

Ідентифікація власника картки повинна забезпечу­ватися номером картки, терміном її дії, а також прі­звищем, іменем і взірцем підпису власника.

2. Торговці, які підключені до Internet і мають дого­вір з банком-еквайєром по пластикових картках і дого­вір з провайдером молу.

Банк-еквайєр — фінансовий заклад або його представник, який отримує від торговельної установи фінансові дані щодо транс­акції і просуває ці дані до системи взаємообміну.

Торговець-учасник електронного молу веде на Web-сервері провайдера свої електронні каталоги, стежить за правильністю інформації, розташованої в його Inter­net-крамниці.

3. Провайдери електронного молу, які мають ресур­си доступу для його учасників. Провайдер надає торгов­цям набір інтерактивних програмних і технічних засо­бів для впровадження, редагування й управління інфор­мацією про товари і послуги, а також для отримання повної інформації про замовлення і форми оплати за­мовлень. У разі використання покупцем карткового пла­тіжного інструменту оператор здійснює безпечне транс­портування трансакції. Провайдер Е-молу встановлює на майданчику торговця спеціалізоване обладнання для організації режиму захищеного зв'язку і цілодобово під­тримує діяльність Internet-крамниці. Він надає торгові, платіжні, адміністративні послуги і сервіси захисту ін­формації торговцям, несе відповідальність за цілісність вмісту електронних каталогів торговців. Він зобов'яза­ний дотримуватися режиму конфіденційності стосовно довірених йому відомостей.

4. Банк, підключений до Internet через процесінговий центр. Він є обслуговуючим банком-еквайєром для торговців по платіжних інструментах електронного молу.

5. Процесінговий центр, підключений до глобальної мережі, який здійснює зв'язок покупців і продавців у традиційній платіжній системі.

Традиційна платіжна система — комплекс фінансових і техно­логічних засобів для обслуговування карток певного типу, який спрямований на забезпечення використання карток як засобів платежу за товари і послуги, користування банківськими послу­гами, проведення взаємозаліків тощо.

Фахівці вважають, що бізнес, винесений в Internet — відображення оф-лайнового бізнесу фірми. Отже, ком­панії під час створення Internet-крамниці доведеться вирішувати не тільки завдання простого переведення до Web-форми прайс-листа, комори, системи замовлень, а й забезпечувати дієвий зв'язок віртуального світу з внутрішнім життям компанії. Саме тому віддається пе­ревага назві торговельна Internet-система, а не просто Internet-крамниця.

Якщо компанія має намір серйозно інтегрувати оф-лайновий бізнес з он-лайновим, їй потрібно бути гото­вою до того, що вимоги до її авторитету в бізнесі зрос­туть. Інформація про компанію в Internet чітко фіксуєть­ся і накопичується. Електронна система працюватиме ефективно і приноситиме зиск тільки в тому разі, якщо детально продумана система закупівель і постачання. Internet швидко виявляє недоліки. Через це вимоги від­повідності компанії своїм Internet-намірам виходять на передній план.

Інший, не менш важливий аспект роботи компанії в Internet, —вагоміше, ніж у звичайному бізнесі, значення її частки ринку (marketshare). Наприклад, український Internet один, і якщо у компанії є частка на цьому рин­ку, то слід говорити про країну загалом, а не про якийсь окремий регіон. Тому значущість досягнення певного рівня marketshare для Internet-компанії значно вища, ніж для оф-лайн-компаній.