Вакх. 1496-97.

МІКЕЛАНДЖЕЛО

Мікеланджело Буонарроті (1475— 1564) — найбільший майстер Висо­кого Відродження, що створив видатні твори скульптури, живопису й архітектури.

Дитинство Мікеланджело пройшло в маленькому тосканському містечку Капрезе поблизу Флоренції. Юність та роки навчання він провів у Флорен­ції. В художній школі при дворі герцога Лоренцо Медичі йому відкрилась краса античного ми­стецтва, він спілкувався з великими пред­ставниками гуманістичної куль­тури. Флоренції належать майже всі скульптурні роботи Мікеланджело. Він похований у флорентійської церкви Санта-Кроче.

Проте в рівній мірі й Рим може бути названий містом Мікеланджело.

У 1496 р. молодий художник їде до Риму, де створює свої перші твори, які принесли йому славу: “Вакх” (1496-97, Національний музей, Флоренція), в якому було віддано данину захопленню античністю.

Вакх. 1496-97.

Саме в Римі до нього дуже скоро прийшла слава.

Найбільш відомий твір першого рим­ського періоду — «П’єта» («Оплаку­вання Христа») (1498—1501) в капелі собору Святого Петра. На колінах надто юної для такого дорослого сина Марії розпростер­те неживе тіло Христа. Горе матери світле й піднесене, лише в жесті лівої руки ніби виплес­кується назовні душевне стражда­ння. Білий мармур відполірований до блиску. В грі світла й тіні його по­верхня здається дорогоцінною.