Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Граматика






аглютинативні мови, лат. gluten клей, – мови, у яких граматичні значення виражаються особливими афіксами – приклейками

аглютинація, лат. agglutinatio – склеювання, – тип афіксації

аломорф, гр. allos інший і morph форма, – варіант морфеми

аналітичний, гр. analiticos розчленування, – одержаний шляхом членування

аналітичні мови – мови, що характеризуються тенденцією до окремого (аналітичного) вираження лексичних і граматичних значень, тобто лексичне значення виражається повнозначними словами, граматичне значення – службовими словами, порядком слів, інтонацією. До аналітичних належать українська, російська, білоруська, англійська, німецька мови та багато інших

артикль, фр. article, – службове слово, яке виражає певне граматичне значення

афікс, лат. affixus – прикріплений, – службова морфема, приєднана до кореня: суфікс, префікс

валентність, лат.valentia сила, – здатність слова до граматичного поєднання з іншими словами у реченні. Валентність дієслова “дати” визначають здатністю поєднуватися з підметом, прямим та непрямим додатком: Я даю йому книжку

вербальний, лат. verbalis, – усний, словесний

вербоїд - гібридне слово, яке має ознаки дієслова та якихось інших частин мови, наприклад, дієприкметник

граматика, лат. gramтa письмовий знак, риска, лінія і techne мистецтво, – наука, яка вивчає будову мови

дериватологія, лат. derivatio відведений і logos наука, – утворення нових слів від наявного кореня

ізафет, араб. аль-ідафату додаток, доповнення, – атрибутивне словосполучення, яке складається з двох іменників: Казан университеты – Казанський унівеситет

інкорпорація, лат. incorporation включення, поєднання, – поєднання слів коренів, сукупність яких оформляється службовими елементами

інкорпоруючі мови – мови, у яких різні частини висловлювання у вигляді аморфних слів-основ (коренів) об’єднані в єдині складні комплекси, сукупність яких оформляється службовими елементами; те саме, що і полісинтетичні мови

інтерфікс, лат. inter між, – афікс, що стоїть між двома коренями і служить для зв’язку цих коренів в одному слові: земл-е-трус, житт-є-пис, вод-о-гін

інтонація, лат. intono – голосно вимовляю, – ритмомелодійна організація мовленнєвого потоку

інфікс, лат. infixus – вставлений, – афікс вставлений у середину кореня

конфікс, або циркумфікс, лат. confixus приколотий, circum навколо, – перерваний афікс, який охоплює корінь з двох боків

модальність, лат. modus спосіб, – 1) граматична категорія, що позначає відношення змісту речення до дійсності і виражається формами способу дієслова, інтонацією, вставними словами; 2) вираження мовцем свого ставлення до змісту висловлювання: ствердження, заперечення, передбачення, бажання тощо.

морф – варіант морфеми

морфема, гр. morphe форма, – мінімальна значуща одиниця мови

морфеміка – розділ мовознавства, який вивчає типи і структуру морфем

морфологія, гр. morphe форма і logos слово, наука, вчення, – розділ граматики, що вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов’язаних з ними граматичних значень

несегментні морфеми – морфеми, які неможливо вичленити сегментуванням слова

постфікс, лат. post після і fixus прикріплений, – афікс, що стоїть після суфікса

предикат, лат. preadicatum присудок, – логічний присудок; те, що в судженні висловлюється про предмет судження; про суб’єкт

предикативність – співвіднесеність змісту речення з об’єктивною дійсністю: можливість, бажаність, реальність тощо

префікс, лат. prae попереду і fixus прикріплений, – морф, що стоїть перед коренем

редуплікація, лат. reduplicatio – подвоєння, – повне або часткове повторення кореня основи без зміни звукового складу або з частковою його зміною, наприклад: nie – жінка, nie-nie – жінки

реляційний, лат. relatio – відношення, – змінний, словозмінний

сегментні морфеми, лат. segmentum відрізок, – морфеми, які виділяються шляхом сегментування (членування) слова

синтаксис, гр. symtaxis побудова, порядок, – розділ граматики, який вивчає засоби і правила побудови висловлювань, тобто його предметом є словосполучення, речення і текст

синтетичні мови – мови, у яких граматичне значення синтезується з лексичним у межах слова, граматичне значення виражається за допомогою флексій, формотворчих афіксів, чергування звуків і суплетивізму

синтетичний, гр. syntetikos поєднуючий, – об’єднаний

суперсегментні морфеми, лат. super над, – морфеми, які розміщуються над сегментами: (наголос)

суплетивізм, гр. suplevitus доповнювальний, – утворення граматичних форм одного і того ж слова від різних коренів або від різних основ: брати – взяти, гарний – кращий, нім. der Mensch людина - die Leute люди

суфікс, лат. suffixus підставлений, – афікс, що стоїть між коренем і закінченням

трансфікс, лат. trans крізь і fixus прикріплений, – перерваний афікс, вставлений у перерваний корінь

флексія, лат. flexio відхилення, згинання, або закінчення, – змінний афікс, що стоїть у кінці слова у виражає синтаксичні відношення між словами у словосполученні і реченні

флективні мови, або фузійні – мови, у яких у вираженні граматичних значень провідну роль відіграє флексія (закінчення)

фузія, лат. fusio сплавлення, – тип афіксації; формальне взаємопроникнення контактуючих морфем, яке призводить до стирання меж між ними

 

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК МОВОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ

А

аглютинативні мови ……………………………………………..

аглютинація ………………………………………………………...

акомодація.. …………………………………………………………

акумулятивний …………………………………………………….

акустичний ………………………………………………………….

акцент ………………………………………………………………..

аломорф ……………………………………………………………..

алофон ……………………………………………………………….

алфавіт ………………………………………………………..

альвеолярний ……………………………………………………

аналітичний …………………………………………………..

аналітичні мови ……………………………………………..

антитеза ……………………………………………………………..

антоніми …………………………………………………………….

антропоніміка ……………………………………………………..

апікальний …………………………………………………………

апостроф ……………………………………………………………

арго ……………………………………………………………

артикль ………………………………………………………………

артикуляція …………………………………………………………

архаїзми ……………………………………………………….

асиметричний ………………………………………………..

асиміляція ……………………………………………………………

афікс ……………………………………………………………

африкати ……………………………………………………………..

Б

білабіальний ………………………………………………………..

В

валентність …………………………………………………..

векторні антоніми ………………………………………………..

вербальний …………………………………………………………

вербоїд ………………………………………………………..

вокалізм ……………………………………………………………..

волюнтативний ……………………………………………………

Г

гаплологія …………………………………………………………

генеалогічний …………………………………………………….

гетерогенний ……………………………………………….

гетерогенні омоніми ………………………………………

гіперо-гіпонімія ………………………………………………….

гносеологічний ………………………………………………….

гомогенний ………………………………………………….

гомогенні омоніми ………………………………………….

граматика ……………………………………………………..

графіка …………………………………………………………

 

Д

дедукція ………………………………………………………………

дейктичний ……………………………………………………

делімітативний ……………………………………………………..

денотат …………………………………………………………

дериватологія …………………………………………………

десемантизація ………………………………………………..

дивергенція …………………………………………………………..

дисиміляція ………………………………………………………….

дистинктивний ……………………………………………………...

дистрибутивний …………………………………………………….

дистрибуція ………………………………………………………….

диференціальний …………………………………………….

диференціація ………………………………………………………

диференційні ознаки фонеми ………………………………

дифтонг ………………………………………………………………

дихотомічний ……………………………………………………….

діакритичний ……………………………………………………….

діалектизми …………………………………………………..

діахронія …………………………………………………………….

дієреза ………………………………………………………………..

Е

евфемізми …………………………………………………….

екзотизми ………………………………………………………….

екскурсія ………………………………………………………….

експресивний …………………………………………………….

емотивний …………………………………………………………

енантіосемія ……………………………………………………….

енклітика ………………………………………………………….

епентеза ……………………………………………………………

естетичний ………………………………………………………..

етимологія ………………………………………………………..

Ж

жаргонізми ………………………………………………………..

І

ідеографія …………………………………………………………

ідіома ………………………………………………………………..

ієрархічний ………………………………………………………...

ізафет ………………………………………………………………..

індукція …………………………………………………………….

інкорпорація ………………………………………………..

інкорпоруючі мови ………………………………………..

інтегральні ознаки фонеми ……………………………………

інтеграція …………………………………………………………..

інтенсивність ……………………………………………………….

інтердентальний …………………………………………….

інтернаціоналізми ……………………………………………

інтерфікс ………………………………………………………

інтонація ……………………………………………………….

інтонація ……………………………………………………………..

інфікс …………………………………………………………..

 

К

калькування ………………………………………………………..

квазіантоніми ………………………………………………………

квазісиноніми …………………………………………………

квантитативний …………………………………………………….

квантитативний ……………………………………………….

клікси ………………………………………………………………….

коартикуляція ………………………………………………………

когезія ………………………………………………………………….

когнітивний ………………………………………………………...

койне ………………………………………………………………….

комплементарні антоніми …………………………………….

комунікативний …………………………………………………

комунікативний …………………………………………….

конвергенція ………………………………………………………

конверсиви ………………………………………………….

конверсія …………………………………………………….

конотат ………………………………………………………

конототивне значення слова ……………………………

консонантизм …………………………………………………….

контекст ……………………………………………………………

контрадикторні антоніми ……………………………………..

контрарні антоніми ……………………………………………..

конфікс, або циркумфікс …………………………………..

кульмінація ………………………………………………………..

 

Л

лабіалізація ………………………………………………………..

лабіалізований ……………………………………………...

латеральний ……………………………………………………….

лексема ……………………………………………………………..

лексикографія ……………………………………………………..

лексикологія ………………………………………………..

лігатура ……………………………………………………………

лінгвальний ……………………………………………………….

лінгвістика ………………………………………………….

лінгвістичний ………………………………………………

логічний (наголос) ……………………………………………

М

мелодійний ………………………………………………………….

метамова ……………………………………………………………

метатеза ………………………………………………………………

метафора ………………………………………………………

метод ………………………………………………………………….

метонімія ……………………………………………………..

модальність ………………………………………………………….

модифікація …………………………………………………………

моногенез …………………………………………………………….

морф …………………………………………………………..

морфема ……………………………………………………….

морфеміка ………………………………………………………….

морфологія ………………………………………………………..

Н

назалізація …………………………………………………………

неологізми ……………………………………………………

несегментні морфеми ……………………………………….

номінативний ……………………………………………….

О

оказіоналізми …………………………………………………

оказіональний …………………………………………………

оксюморон ……………………………………………………...

омографи ……………………………………………………….

омоніми ……………………………………………………………….

омофони ………………………………………………………..

омоформи ………………………………………………………

ономасіологія …………………………………………………..

ономастика ……………………………………………………..

орфоепія ……………………………………………………………….

 

П

палаталізація ……………………………………………………….

палеографія …………………………………………………………

парадигма ……………………………………………………..

пауза …………………………………………………………………..

перцептивний ………………………………………………………

піктографія ………………………………………………………….

полігенез ……………………………………………………………..

полісемія ………………………………………………………

постфікс ……………………………………………………….

прагматичний ……………………………………………………..

предикат …………………………………………………………….

предикативність …………………………………………….

префікс ………………………………………………………..

проклітики ………………………………………………………….

просодичний ……………………………………………………….

протеза ……………………………………………………………..

пуризм ………………………………………………………

Р

редукований ……………………………………………….

редукція ……………………………………………………………

редуплікація ………………………………………………..

резонатор носовий ………………………………………………

резонатор ………………………………………………………….

рекурсія …………………………………………………………….

релевантний ………………………………………………………

реляційний ………………………………………………….

реляційний …………………………………………………

репрезентативний ………………………………………………

репродуктивний ………………………………………………….

референт …………………………………………………….

референтний ……………………………………………………..

С

сегментні морфеми ………………………………………..

сема …………………………………………………………………

семантика …………………………………………………………

семантичний ……………………………………………….

семасіологія …………………………………………………

семема ……………………………………………………………...

семіотика ……………………………………………………..

сигнікативний ……………………………………………………

сигніфікат …………………………………………………..

симетричний ………………………………………………

синекдоха …………………………………………………………..

синоніми контекстуальні …………………………………

синоніми ……………………………………………………..

синтагматичний ……………………………………………….

синтагматичні відношення …………………………………

синтаксис ……………………………………………………..

синтетичний …………………………………………………..

синтетичні мови ……………………………………………..

синхронія …………………………………………………………….

сонорний …………………………………………………………….

спонтанний …………………………………………………………

субституція ………………………………………………………..

субстрат …………………………………………………………….

суперсегментні морфеми ……………………………………....

суперстрат ………………………………………………………….

суплетивізм …………………………………………………

суфікс …………………………………………………………

Т

темп ………………………………………………………………….

термін ………………………………………………………….

тонічний ……………………………………………………………..

топоніміка ……………………………………………………..

транскрипція ………………………………………………………..

транслітерація ………………………………………………………

трансфікс ………………………………………………………

трифтонг ……………………………………………………………..

троп ……………………………………………………………..

У

узуальний ……………………………………………………..

унівесалії …………………………………………………………….

Ф

фактичний ………………………………………………………….

фіксований …………………………………………………………

філологія ……………………………………………………………

флексія ……………………………………………………….

флективні мови, або фузійні ………………………………

фонема ……………………………………………………………...

фонетика ……………………………………………………………

фонографія …………………………………………………………

фонологія …………………………………………………………..

формант ……………………………………………………….

фразеологія …………………………………………………..

фрикативний ………………………………………………………

фузія ……………………………………………………………

 

 

Список літератури

1. Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис. – К.: “Вища школа”, 2006. – 143 с.

2. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови. – К.: Вища школа, 1991.– 231 с.

3. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. – М.: Просвещение, 1979. – 415 с.

4. Білецький А. О. Про мову і мовознавство. – К.: АртЕК, 1996. – 224 с.

5. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. – К.: Радянська школа, 1959. – 307 с.

6. Вихованець І.Р. Нариси функціонального синтаксису української мови. – К.: Наукова думка, 1992. – 201 с.

7. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 365 с.

8. Герета Н. М., Торчинський М. М. Вступ до мовознавства: Посібник для студентів. – К.: Знання, 2000. – 42 с.

9. Головин Б. Н. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1983. – 231 с.

10.Горецький П. Й. Історія української лексикографії. – К.: Вища школа, 1963. –186 с.

11.Дорошенко С.Г. Загальне мовознавство. – К., 2006. – 283 с.

12.Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища школа, 1974. – 295 с.

13.Жовтобрюх М.А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941). – К., 1991. – 429 с.

14.Іванишин І., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. – Дрогобич: Відродження, 1994. – 218 с.

15.Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К., 1995. – 186 с.

16.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий цент “Академія”, 2006. – 279 с.

17.Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичної думки. – К.: Вища школа 1985. – 216 с.

18.Кодухов В. И. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1987. – 351 с.

19.Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 368 с.

20.Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – 288 с.

21. Кирилович Е. Очерк по лингвистике. – М.: Изд. иностр. лит., 1962. – 458 с.

22.Левицький А.Е., Сингаївська А.В., Славова Л.Л. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 104 с.

23.Лингвистический энциклопедический словарь / Главный редактор В. Н. Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.

24.Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Харків, 1997. – 168 с.

25.Методи структурного дослідження мови. – К., 1968. – 112 с.

26.Маслов Ю. С. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1986. – 272 с.

27.Норман Б. Ю. Основы языкознания. – Минск, 1996. – 382 с.

28. Потебня А. А. Мысль и язык // Эстетика и поэтика. – М.: Искусство, 1976. – С. 35–220.

29. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.: Наукова думка, 1993. – 190 с.

30. Прокопова Л. Г. Приголосні фонеми сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1957. – 254 с.

31.Перебийніс В. С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. – К.: Вища школа, 1970. – 289 с.

32.Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К: ОКО, 1996. – 328 с.

33.Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. – К.: Основи, 1998. – 324 с.

34.Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; за ред. М. Я. Плющ. – К.: Вища школа, 2003. – 430 с.

35.Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 2002. – 365 с.

36.Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. – К.: Вища школа, 1980. – 215 с.

37.Українська мова. Енциклопедія. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во “Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана”, 2004. – 824 с.

38.Ющук І. П. Лекції зі вступу до мовознавства. – К.: Міжнар. ін-т лінгвістики і права, 1992. – 112 с.

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Фонетика ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

1.1. Практичні завдання до теми “Фонетика”

1.2. Контрольні завдання до теми “Фонетика”

2. ЛЕКСИКОЛОГІЯּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

2.1. Практичні завдання до теми “Лексикологія” ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

2.2. Контрольні завдання до теми “Лексикологія”

3.ГРАМАТИКАּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

3.1. Практичні завдання до теми “Граматика” ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

3.2. Контрольні завдання до теми “Граматика”. ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

4. Контрольні роботи для студентів-заочників.

5. СЛОВНИК МОВОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

5.1. Вступ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

5.2. Фонетика ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

5.3. Лексикологія ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

5.4. Граматика ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ ּ

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК МОВОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВּ ּ ּ ּ






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.