Президентство Дж. Кеннеді та Л. Джонсона.

На виборах 1960 р. президентом США було обрано лідера демократичної партії Джона Кеннеді. Демократи прийшли до влади у сприятливий момент економічного розвитку США. НТР, яка почалася в 1950-ті рр., у 1960-ті дала суттєвий приріст виробництва. На перший план виходили галузі виробництва, засновані на останніх досягненнях наукового прогресу: електроенергетика, електроніка, хімічна промисловість. НТР дала поштовх до розвитку сільського господарства — так званої «зеленої революції». Наука перетворилася у виробничу сферу. Науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи стали рушійною силою прогресу. Бурхливе зростання виробництва продовжувалося до 1967 р., після чого темпи росту уповільнилися і досягли 1 % на рік. 1960-ті рр. характеризувалися високим ступенем державного втручання в економіку і регулювання соціальних відносин американського суспільства.

Перемога Дж. Кеннеді на виборах пожвавила реформаторську діяльність. Було вжито заходів для стимулювання економічного зростання. Із цією метою запроваджувалися інфляційні процеси і дефіцит державного бюджету (кейнсіанська теорія).

Програма передбачала комплексну «перебудову» регіонів хронічної депресії, допомогу фермерам, підвищення мінімальної заробітної плати, поліпшення соціального забезпечення, перекваліфікацію безробітних та інші заходи, покликані збільшити платоспроможність населення і стати додатковим стимулом економічного зростання. Важливе місце в програмі відводилося проблемам громадянських прав, становищу національних меншин, жінок, молоді. Загалом виконання програми виходило за межі власне економіки і повинне було вивести США на «нові рубежі» (таку назву отримала ця про­грама).

Деякі із запланованих заходів мали характер соціальних реформ і почали здійснюватися вже у 1961—1962 рр. Було підвищено погодинну мінімальну заробітну плату, збільшено допомогу безробітним, запроваджено програму підготовки і перепідготовки робітників. Соціальні програми в поєднанні з державними програмами стимулювання капіталовкладень забезпечили США динамічний розвиток протягом 1960-х рр.

Для того щоб вивести США на лідируючі позиції у дослідженні космосу, Дж. Кеннеді запропонував програму «Аполлон», метою якої була висадка американців на Місяць, що і було зроблено в липні 1969 р. американськими астронавтами Н. Армстронгом і Е. Олдріном.

Багатообіцяюча кар'єра Дж. Кеннеді була перервана: 22 листопа­да 1963 р. в Далласі його було вбито. До сьогодні так остаточно і не з'ясовано, хто вбив президента і хто стояв за спиною вбивць. Висувається багато версій: маніяк-убивця Лі Харві Освальд (основна версія), звинувачувалися ЦРУ, мафія, Ліндон Джонсон і секретні служби, Едгар Гувер і ФБР, праві екстремісти в союзі з багатими нафтовими компаніями, кубинська еміграція, Ф. Кастро, представники військово-промислового комплексу, СРСР. Таке різноманіття версій свідчить, що діяльність Дж. Кеннеді зачіпала інтереси всіх цих груп.

Новим президентом США став Ліндон Джонсон, який висунув амбітний план побудови «великого суспільства» без злиднів, безробіття, злочинності, тяжких хвороб. Він поставив завдання ліквідувати в США бідність. Значною мірою план був продиктований особистим прагненням Л. Джонсона перевершити правління Дж. Кеннеді. У результаті вжитих заходів (підвищення рівня мінімальної заробітної плати, надання субсидій і кредитів фермерам, збільшення витрат на охорону здоров'я, освіту, житлове будівництво, створення «трудових корпусів», надання допомоги тим, хто живе за межею бідності) число бідних в Америці скоротилось від 36, 4 до 25, 4 млн. осіб, але повністю ліквідувати бідність не вдалося.

У зовнішній політиці демократи виробили доктрину «гнучкого реагування». її суть зводилася до адекватного реагування на дії СРСР у різних регіонах світу. У період правління демократів відбулося загострення відносин між СРСР і США, Кульмінацією стала Карибська криза (1962 р.). Після цього почалася нормалізація від­носин між двома країнами. 16 червня 1963 р. Дж. Кеннеді навіть заявив, що США готові «вести мирні змагання з будь-якою іншою системою на Землі». Покращення відносин продовжувалося недовго. Убивство Дж. Кеннеді та втягування США у війну у В'єтнамі надовго заблокували цей процес.

США також змінили своє ставлення до країн Латинської Америки. Було розроблено програму «Союз заради прогресу», яка повинна була сприяти проведенню реформ для подолання соціально-економічних суперечностей у регіоні. 3 1961 по 1968 р. США надали країнам Латинської Америки допомогу в розмірі 4, 5 млрд. доларів.