Метод пружного шару кінцевої ширини

Цей метод заснований на основі розв'язання проф. І.Я. Лучковського з використанням в якості основи моделі лінійно-деформованого шару скінченної ширини [4].

На рис. 3 наведена модель шару симетрично відносно осі z c 11 варіантами розташування місцевих навантажень на поверхні для використання табличного методу.

Рисунок 3 – Варіанти розташування навантажень щодо стінки

Методика розрахунку:

1 Місцеве навантаження симетрично розташовується відносно осі симетрії z.

2 Стінка розбивається по глибині z.

3 Знаходиться співвідношення z / h.

4 Для кожної точки по висоті підпірної стінки визначаються значення відносних горизонтальних тисків за формулою (1.3) або з табл. Б.1 – Б.2 додатка Б.

(1.3)

де m – коефіцієнт Пуассона ґрунту;

q – рівномірно розподілене навантаження, кН/м²;

, , – відносні величин;

l = 2h - ширина шару відносно осі z, м;

h – товщина лінійно-деформованого шару (довжина споруди), м;

b – ширина площадки навантаження, м;

a – відстань від осі z до розподіленого навантаження, м.

5 Знаходяться напруження для кожної точки по висоті підпірної стінки за формулою

.