Порядок виконання роботи. 1. Встановлюємо маятник в положення стійкої рівноваги.

1. Встановлюємо маятник в положення стійкої рівноваги.

2. Вивільнюємо фіксуючий болтик і встановлюємо маятник так, щоб вісь проходила через центр мас (центр мас збігається з точкою «0»). Переконуємось в тому, що в цьому положенні маятник не коливається.

3. Послідовно встановлюємо маятник в точках , і т.д. і для кожного положення експериментально визначаємо період коливань. Для цього відхиляємо маятник на 10 -15 від положення рівноваги і відпускаємо, після чого він буде здійснювати гармонічні коливання. Вимірюючи секундоміром час t, за який маятник здійснить n коливань, знаходимо період коливань

(13.13)

4. За (13.11) і (113.12) визначаємо відповідно зведені довжини і теоретичні значення періодів коливань фізичного маятника для тих самих положень підвісу. При цьому для маятника, що має форму пластини, момент інерції відносно центра мас

, (13.14)

де m, l – відповідно маса і довжина маятника (вказані на приладі).

5. На одному і тому ж графіку будуємо криві і .

Результати вимірювань і обчислень записуємо в таблицю:

	0, 02	0, 04	0, 06	0, 08	0, 10	0, 12	0, 14	0, 16	0, 18
t, с
n
, с