Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту
|
|
| Критерії | Японська модель | Модель США |
| 1. Характер прийняття управлінських рішень | Прийняття рішень за принципом консенсусу | Індивідуальний характер прийняття рішень |
| 2. Відповідальність | Колективна | Індивідуальна |
| 3. Структура управління | Нестандартна, гнучка | Суворо формалізована |
| 4. Характер контролю | Колективний | Індивідуальний контроль керівника |
| 5. Організація контролю | М'який неформалізований контроль | Чітко формалізована жорстка процедура контролю |
| 6. Оцінка результатів діяльності керівника | Сповільнені оцінка роботи працівників і службове зростання | Швидка оцінка результату та прискорене просування по службі |
| 7. Оцінка якостей керівника | Вміння здійснювати координацію дій та контролювати | Професіоналізм та ініціатива |
| 8. Спрямованість управління | Орієнтація управління на групу, підвищена увага до людини | Орієнтація управління на окрему особу, увага до людини як до виконавця |
| 9. Оцінка результатів діяльності персоналу | Досягнення колективного результату | Досягнення індивідуального результату |
| 10. Стосунки з підлеглими | Особисті неформальні стосунки | Формальні стосунки |
| 11. Кар'єра | Просування по службі з врахуванням віку, вислуги років та лояльності до фірми | Ділова кар'єра зумовлюється особистими досягненнями |
| 12. Підготовка керівників | Підготовка універсальних керівників | Підготовка вузькоспеціалізо-ваних керівників |
| 13. Оплата праці | Оплата праці за показниками роботи групи, стажем | Оплата праці за індивідуальними досягненнями |
| 14. Термін зайнятості на фірмі | Довгострокова зайнятість керівника на фірмі, довічний найм | Зайнятість на контрактній, договірній основі, короткостроковий найм |
| 15. Загальний принцип управління | " Знизу — догори" | " Зверху — донизу" |
| 16. Штатний розпис | Відсутність чітко визначених посад і завдань всередині організації | Функціональна підпорядкованість і чіткі межі повноважень |
| 17. Підвищення кваліфікації | Без відриву від виробництва (на робочому місці) | Відокремлено, за спеціальними програмами підготовки |
Теорія і практика менеджменту демонструє два чітко сформованих підходи в управлінні — японську та американську моделі менеджменту.
При збігу загальних, стратегічних напрямів боротьби за лідерство існують і особливості в підходах провідних японських та американських компаній до того, як забезпечити свої переваги в економічному суперництві на світовому ринку. Принциповою відмінністю двох названих моделей менеджменту є те, що японська, побудована на колективізмі, а американська — на індивідуалізмі та конкуренції між людьми. Всі інші відмінності є похідними від неї(табл. 2.1).
Слід підкреслити, що сьогодні відбувається взаємне збагачення підходів (моделей) у менеджменті. Багато чого з японського досвіду управління використовується, наприклад, в США та Західній Європі. Прикладом може бути теорія 2, сформульована відомим професором Вищої школи управління при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі (США) Вільямом Оучі'. Відмінності у практиці менеджменту в різних країнах стають менш очевидними.
Для створення та реалізації " власної" моделі менеджменту, яка дасть можливість у конкретних умовах економічного розвитку України отримати найвищий результат, доцільно:
^ систематично вивчати прогресивну управлінську практику вітчизняних підприємств. При цьому особливу увагу необхідно приділяти культурним і соціально-історичним факторам, що зумовили або вплинули на розвиток ефективних, управлінських систем;
^ вивчати передову управлінську практику за кордоном. Головне при цьому — зрозуміти принципи, покладені в основу систем управління компаніями, ефективність управління якими безсумнівна;
^ на основі перших двох пунктів — створення системи управління тим чи іншим об'єктом. Тут важливо підкреслити саме створення, а не запозичення; необхідно прагнути до систем, які переважають вже існуючі за рядом параметрів, а також систем, що передбачають очікувані зміни в світовому науково-технічному та бізнесовому середовищі
|
|