Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ментальність як прояв культури.






Тема 4. Ментальність в структурі культурного пізнання Сходу та Заходу.

(4 год.)

 

 

1. Ментальність як прояв культури. С.1-3

2. Людина в системі ментальних уявлень східної та західної культур. С.3-13

3. Філософія статі в контексті метальних уявлень культури. С.12-21

Ментальність як прояв культури.

 

Ментальність можна розглядати як категорію, що характеризуює специфічні рівні індивідуальної і колективної свідомості, тобто вона є специфічним типом мислення. Само поняття походить від латини, слова mens – розум, мислення, склад думок, душевний склад. Ментальність (або менталітет) це відносно цілісна сукупність думок, вірувань, навичок духу, яка складає картину світу і скріплює єдність культурної традиції або будь-якої спільноти. (Гуревич П.С. Культурология.Учебное пособие. – М.: Знание, 1996. – С.241)

Сприйняття світу формується в глибинах підсвідомості. Отже, ментальність - це спільне, що породжується з природних даних і соціально обумовлених компонентів і розкриває уявлення людини про життєвий світ. Навички осмислення оточуючого, мисленеві схеми, образні комплекси виявляються в ментальності. Притому, ментальність відрізняється від суспільних настроїв, ціннісних орієнтацій і ідеологій як феномен, що відбиває звичаї, забобони, колективні емоційні шаблони. Л Леві-Брюль и А. де Токвиль багато зробили для розробки цього поняття. Вирізняють основні види ментальності: колективну, індивідуальну, історичну, етнічну. Зауважимо, що поняття е пістеми у структуралістів зближується з ідеєю ментальності.

Різні типи мислення в європейській та африканській культурах. На думку російського дослідника В.А.Бейліса, одним з головних понять африканської культури виявляється поняття гармонії, кооперації. Про це свідчать символи кооперації, які існують в різних африканських мовах і етнічних групах. Зокрема, у народа акан символом кооперації є зображення двох крокодилів, у яких голови повернені в різні боки, але які мають спільний шлунок. Символ народа еве - зображення п’яти маленьких різних голів на кожному з п’яти пальців руки і однієї великої голови на ладоні. Культурологи – африканці роблять висновок про існування унікальної соціальної філософії, яку називають «Миізм» (від слова «ми»). (Гуревич П.С. Культурология.Учебное пособие. – М.: Знание, 1996. – С.244)

Спостереження щодо етнічної ментальності були здавна. Література відбила існуючі стереотипи сприйняття різних народів. Так, китайців вважали митецькими художниками (цей стереотип був, видимо, запозичений з персоязичної поезії), і якщо потрібно було вихвалити живописця, його твір порівнювали з роботою «майстрів Чину». Оспівуючи Шиваджи, відомий поет XVII-XVIII ст. Бхушан Тріпатхі писав, що доблесть маратхского героя загальновідома у світі так само, як «фізична сила росіян, мечі хорасанців, політичне мистецтво англійців, добірність китайців, мужність індусів, гордість тюрків, витонченість арабів, зніженість персів, гневливість туранців і хитрість французів» [Бхушан: 71-72], і це свідчить про те, що сучасники Бхушана не тільки щось знали про перераховані народи, але і встигли сформувати певні стереотипні подання (а також забобони) щодо них. (Ванина Е.Ю. Средневековое мышление: индийский вариант / Е.Ю. Вани­на; Ин-т востоковедения РАН. — М.: Вост. лит., 2007. — Глава I. Пространство – С.83-84.)

Ідея колективної ментальності виникла ще в американського соціолога А. де Токвиля в його книзі «Демократія в Америці» (1835). Досліджуючи суспільну свідомість Америки, Токвиль намагається відшукати першопричини забобонів, навичок і схильностей, розповсюджених в даному суспільстві. Це і складає, на його думку, національний характер. Токвиль стверджував, що всі мешканці Сполучених Штатів мають схожі принципи мислення і керують своєю розумовою діяльністю у відповідності зодними й тими самими правилами. (Гуревич П.С. Культурология.Учебное пособие. – М.: Знание, 1996. – С.256)

Історичне дослідження ментальностей зародилося й одержало найбільший розвиток у так званій школі «Анналів» (за назвою журналу «Аннали»). Зазначений напрямок з'явився в 1920-1930-х рр. у Франції під прапором «Нової історії». Його основоположники М. Блок (1886-1942) і Л. Февр П 878-1956) висміювали своїх колег традиційного толку, які подібні «скрині для зберігання фактів». (Шкуратов В.А. Историческая психология. – 2-е, переработанное издание. – М.: Смысл. 1997. – С. 111.) Найбільш розроблена проблема ментальності у французів школи " Аналів" Ж.Ле Гофф, А.Дюбі, Броделя та ін.

Нові французькі історики обрали реконструкцію з відкриттям нових джерел і створенням нових допоміжних дисциплін. Останні консолідуються зараз за назвою історії повсякденності. З 1985 р. французькою мовою видається узагальнююча серія «Історія приватного життя». (Шкуратов В.А. Историческая психология. – 2-е, переработанное издание. – М.: Смысл. 1997. – С. 115.)

Наука про минуле визначалась як метод уявного відтворення (реконструкції) всіх сторін життя минулих поколінь на основі всіх фактів, які можна одержати. (Шкуратов В.А. Историческая психология….. – С. 111-112.)

На допомогу історикам дослідники ментальностей залучали географію й економіку, соціологію й психологію, антропологію й лінгвістику. Але оскільки головним для історика повинна бути людина, особливі надії покладали на психологію.

Нова історія мала потребу в новій психології, і найбільш важливі теоретичні запозичення Л. Февр робить у психосоціології Ш. Блонделя й Э. Дюркгейма, психології розвитку А. Валлона. Програмні статті й деякі дослідження 1930-1940-х рр. (особливо книга Л. Февра «Проблема невір'я в XVI столітті. Релігія Рабле») знаменували наближення нової французької історіографії до ідеї спеціальної науки про психіку й особистість людей минулого. (Шкуратов В.А. Историческая психология… – С. 112.)

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.