Відкриття університетів, ліцеїв і гімназій

У першій чверті XIX ст. в Україні з'явилися вищі навчальні заклади, що поєднували гімназичний і університетський курси: Волинський ліцей у Кремінці на Волині, Рішельєв-ський ліцей в Одесі і Гімназія вищих наук у Ніжині на Чернігівщині. Вони сприяли розвиткові вищої освіти.

Значним просвітительським центром на Правобережжі стала Волинська гімназія в Кремінці (1805 р.), відкрита на кошти дворянства. Крім предметів гімназичного курсу в ній вивчалися хірургія, ветеринарія, акушерство, фельдшерська справа, землеробство, садівництво, механіка й архітектура. При гімназії існували землемірне і педагогічне відділення. На базі гімназії в 1819 р. виник Волинський ліцей, що мав за мету замінити для дітей дворян Волинської і Подільської губерній університет. Навчання в ліцеї тривало 10 років. Волинський ліцей мав власну друкарню, астрономічну обсерваторію, бота­нічний сад, а також спеціальні кабінети: древніх медалей, мінералогічний, зоологічний, механічний, хімічний, фізич­ний, живопису, бібліотеку, що нараховувала близько 40 тис. книг. Під час польського повстання 1830-1831 рр. значна частина студентів Волинського ліцею взяла участь у боротьбі проти царського самодержавства. Тому Микола І вирішив пере­вести ліцей до Києва і там на його базі створити університет.

На півдні України центром вищої освіти став Рішель-євський ліцей, заснований в Одесі (1817 г.). У ліцеї було чотири відділення: фізико-математичне, юридичне, каме­ральне і загальних предметів. До нього входили також комер­ційне училище, інститут східних мов (арабської, турецької і перської), що готував перекладачів для військових

Ии ■ ■ ■ ■ ■ ■ ж

Історія України

Тема 14

і адміністративних установ, і педагогічний, де навчалися май­бутні вчителі початкової школи. Рішельєвський ліцей призна­чався переважно для дітей дворян, а також купецтва, чинов­ників, міської знаті. Плата за навчання стягувалася дуже висока, і, звичайно, такий заклад виявився недоступним для дітей селян і міської бідноти.

Гімназія вищих наук у Ніжині виникла в 1820 р. як привілейований дворянський навчальний заклад, що готував молодь до державної служби. Гімназичний курс складався з трьох розрядів - по три класи в кожному. Таким чином, на­вчання тривало 9 років. У Гімназії вищих наук викладалися фізико-математичні, політичні і військові науки, географія, історія, російська, латинська, грецька, французька мови, малю­вання, танці, а також «Закон Божий». По закінченні курсу гімназисти здобували звання кандидата або дійсного студента.

Першим університетським центром в Україні став Харків. 17 січня 1805 р. відбулося відкриття Харківського університету. Одним із його засновників і авторів першого університетського статуту був ліберально-дворянський сус­пільний діяч і учений В. Н. Каразін. Навчання в університеті продовжувалося 4 роки і проводилося на чотирьох факуль­тетах: історико-філологічному, фізико-математичному, юри­дичному і медичному. Першим ректором Харківського універ­ситету став відомий прогресивний діяч і професор російської словесності І. С. Рижський. У різний час тут викладали видат­ні вчені І. І. Срезневський, Т. Ф. Осиповський, М. М. Лунін та ін. Харківський університет був також методичним центром навчального округу.

Київський університет, відкритий 15 липня 1834 р., спочатку складався з філософського і юридичного факультетів із чотирирічним терміном навчання. Його першим ректором став видатний ботанік і філолог професор М. О. Максимович. Майже через десять років для Київського університету за проек­том архітектора В. І. Беретті був побудований новий будинок. В університеті відкрився медичний факультет.