Скасування кріпосного права в Галичині

На початку 1848 р. у Галичині різко підсилилися селянські виступи. Австрійський уряд, побоюючись повторення повстання 1846 р. після обговорення становища в Галичині 17 квітня 1848 р.дав указівку губернаторові негайно оголо­сити про скасування панщини.

22 квітня 1848 р. в Галичині був оголошений циркуляр губернського управління про те, що з 15 травня 1848 р. «усі панщинні роботи і підданницькі данини скасовуються за винагороду в майбутньому за рахунок держави». Відповідний імператорський указ був опублікований пізніше. Залишаючи тимчасово в силі сервітути - права селян на користування лісами і пасовищами, він зобов'язував їх вносити плату за них поміщикам на основі «добровільної» угоди.

Таким чином, страх перед можливістю нового селянського повстання змусив правлячі кола Австрії скасувати панщину

Історія України

Тема 13

в Галичині «зверху» майже на 5 місяців раніше, ніж в інших провінціях монархії.

7 вересня 1848 р. імператор затвердив закон про скасування феодальних повинностей, прийнятий парламентом. Закон на­давав селянам громадянські права, право власності на землю, що знаходилася в їхньому користуванні, але, разом із тим, ска­сував їхні земельні права, призначивши мізерну винагороду.

За скасування панщини поміщикам Східної Галичини був призначений великий викуп - 58, 9 млн гульденів, основ­на частина якого лягла на плечі трудового селянства. Виплата викупних платежів, сума яких разом із відсотками зросла більш ніж удвічі, продовжувалася до початку XX ст. У власність селянства перейшло менше половини земельних угідь краю. В основній своїй масі селяни залишалися малозе­мельними й економічно неспроможними, значна частина (халупники, комірники) була «звільнена» без землі і відразу ж потрапила в економічну кабалу до поміщиків. У власність останніх перейшли майже всі ліси і пасовища, за користування якими селяни тепер змушені були відробляти або вносити велику плату.

У результаті реформи поміщики зберегли й усталили своє панівне економічне і політичне становище, що стало серйозною перешкодою на шляху економічного розвитку Східної Галичини й обумовило збереження цілого ряду феодальних пережитків у сільському господарстві, зокрема, відробіткової системи.